Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 266 нот ли якісь корчі й вирване із землі коріння (Куч.); Вона вийшла заміж за.. Жака Ларбона, що наприкінці війни потрапив до концтабору... (Жур.)]; ^*ти на очі попадаться, попасться на глаза (Бугров перегортав свою стару записну книжку. Йому потрапила на очі коротенька адреса (Мик.)]; ^ти під руку попадаться, попасться под руку [Перше, що мені потрапило під руку, це були дикі лісові грушки-гнилиці (Збан.)]; 2) (только соверш.) разг. суметь [А я борщ зварю тобі такий, що й кухар не потрапить зварити (Н.-Лев.); І обдурити кожного потрапить (Коцюб.)];чи^пиш це зробити? сможешь ли это сделать?; 3) (только соверш.) разг. успеть [Як скочить вона., та з хати! Не потрапила її мачуха й попобити (Гр.)]; 0 на всякого не ~пиш погов. на всех не угодишь [Може, на чиї очі то ми і великі помилки робимо — бог знає. На всякого не потрапиш (Мирн.)]. потраплятися, -ляюся, -ляєшся, потрапи- тися, -плюся, -пишся разг. попадаться, попасться [Доставай, що в руку потра- питься (Чуб.)]. потратити см. потрачати. потрафити, -флю, -фиш разг. 1) суметь, разг. потрафить; 2) угадать; 3) (метко ударить, выстрелить или бросить) попасть, разг. угодить [Хижого тигра куля минула — батька Рао потрафила куля (Янов.)]. потрачати, -чаю, -чаєш (редк.), потратити, -рачу, -ратині 1) тратить, истратить, потратить, расходовать, израсходовать [Буде ж мені тепер од чоловіка, що я потратила так багато грошей (Н.-Лев.); Я багато часу потратила на руїни Помпеї (Л. Укр.); Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Шевч.)]; 2) (только соверш.) перен. разг. потерять, утратить [Навіть ті, що потратили своїх синів, братів та мужів, і ті радувалися Максимом, немов з його поворотом повертали всі дорогі серцю, страчені в бою (Фр.)]. потрачений 1) истраченный, потраченный, израсходованный [Грбші, потрачені на дорогу, вернуться Вам (Коцюб.)]; 2) потерянный, утраченпый [Два місяці були такі, що справді не знаю, як їх витримала, стільки се мені коштувало і нервів і взагалі здоров'я, потрачених безнадійно... (Л. Укр.)]. Ср. потрачати 1—2. потреба потребность, надобность, уст. потреба; (очень нужное— ещё) необходимость, нужда [Соціалістичне змагання стало життєвою потребою трудящих Радянського Союзу (Київська пр., 1950, X); Іван метушився, бігав без потреби з одного місця на друге (Коцюб.); Іван і Франка нічого не говорили, бо не було потреби в словах (Чорн.)]; бути на ~бу кому служить для чьих нужд [Цей безмірний світ- мир тілько задля тебе {чоловіче]! Все живе, що родить і плодить сира земля, твої слуги, тобі на потребу!.. (Мирн.)]; гостра (крайня) ^ба острая (крайняя) необходимость, острая (крайняя) нужда [Де- ментій відчував гостру потребу щиро поговорити з Прищепою (Воскр.); Н • н н а: Але ж ми не потурбували б Трохима Васильовича, коли о для цього не було крайньої потреби (Дмитр.)]; з '--•би по необходимости [Покрутився [Мирко] сюди-туди і у посла Скоропуди став за писаря з потреби, — мусив дбати сам про себе (Мак,)]; коли буде ~»ба, при ~бі, разг. в '--•бі, в разі ^би в случае необходимости [Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба , є в нас шаблі і рушниці боронити своє (Тулуб); Е д і т а: В потребі й жінка мусить все робити (Л. Укр.); Про гроші не турбуйтеся, якось ми порадили б в разі потреби (Коцюб.)]; м к- т и ~бу в кому, в -чому нуждаться в ком, в чём, требовать чего [П р і с ц і л а: Нащо розбійникам мене займати? Тепер я не подібна до багачки, та й якби мала що, дала б охоче усякому, хто б мав потребу в грошах (Л. Укр.)]; нема (немає) ^би говорити (казати) про те нет нужды говорить о том [На чім тоді ми стали, .Ти знаєш сам здоров. Отож нема потреби Про те казати знов (Л. Укр.)]; речі першої ~би предметы первой необходимости. потреби, -рёб потребности, нужды; (только о духовных интересах -— ещё) запросы [То приїжджі задовольняли свої потреби всякою всячиною: хто гарячим чаєм чи кофієм, а хто смачною стравою (Мирн.); Уряд нарівні відзначав людей фронту й людей, що своєю працею забезпечували потреби армії (Борз.); Статутом сільськогосподарської артілі передбачено, що кошти, виділені на культурні потреби, колгосп витрачає на підготовку кадрів, організацію дитячих ясел, дитячих майданчиків, влаштування радіо тощо (Колг. Укр., 1956,4)]. потребилівка разг. потребйлка, потребиловка [До потребилівки посходилися вранці Селяни — коси їм хотілося купить (Рил.)]. потребляти, -ляю, -ляєш, потребйти, -блю, -бйш см. витрачати, витратити. потребувати, -бую, -буєш (кого, чого) нуждаться (в ком, в чём), испытывать нужду (в ком, в чём); (иметь потребность в чём — ещё) требовать (чего) [З'єднання Федорова потребувало короткого перепочинку для перегрупування і підготовки до дальших боїв (Шер.); Численні львівські фабрики і заводи, які виросли тут за післявоєнні роки, великі новобудови постійно потребують кадрів робітників (Рад. Укр., 1954, І); Хто здоров, той ліків не потребує (Ном.); Веслувати не треба було. Човен, підхоплений течією, не потребував додаткової сили (Трубл.)]; питання ^бує роз'яснення вопрос требует разъяснения; ця справа хватимо в е- лйкої досвідченості 6т» дело потребует большой опытности. потребуватися, -бується редк. требоваться, уст. надобиться [Лісному причалові додатково потребувалось кільканадцять вантажників для термінових робіт на лісоскладі (Гьнч.); Там, де потребується піднесений, ур«чи- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)