Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 267 пот стий тон,. ..архаїзми можуть вірно служити свою службу (Рил.)]. потребуючий нуждающийся; требующий [Як і решта людей, він навіть буває беззахис- пим, вразливим, потребуючим пильної підтримки (Гонч.)]. Ср. потребувати. потремтіти, -мчу, -мтйш подрожать; (испытывая дрожь — ещё) потрястись [Гуртом вибігли серни, потремтіли на тоненьких ногах та й почали щипати траву (Коцюб.)]. потренувати, -ную, -нуєш потренировать. потренуватися, -нуюся, -нуєшся потренироваться [Та ви б нашим сторожам футбольного м'яча купили! Вони потренуються та «Кубка СРСР» нам виграють! (Вишня)]. по-трет^ нар. в-трётьих. потривати, -ваю, -ваєш разг. 1) продлиться [—Е, нема чого квапитися,— сказав він,— успіємо заїхати, а перегляд паперів недовго потриває (Фр.)]; 2) подождать, разг. обождать; (не начинать что-нибудь делать — ещё) повременить [ — А що? Бачила? Буде? Що казав? Коли? — Треба тобі, Катре, ще потривати... — каже Маруся (Вовч.)]; ~вай, ~вайте подожди, подождите; обожди, обождите; повремени, повремените [— Потривай же, Мотре, замітала я сіни, виносила і своє й твоє сміття, а завтра не винесу, — думала Мелашка (Н.-Лев.); Ось потривайте, я нарву вам букет (Н.-Лев.)]. потривожений потревоженный; побеспокоенный; встревоженный [Потривожений пил, що досі тихо спочивав в меблях, тепер курився димом та крутився в повітрі (Коцюб.); Весь майдан гудів, мов потривожений вулик (Шиян)]. Ср. потривожити. потривожити, -жу, -жиш потревожить; (причинить кому-нибудь неудобство — ещё) побеспокоить; (привести в состояние волнения, тревоги) встревожить [Калинович: ..Я боюся, щоб мій приїзд не потривожив хворого (Тоб.); Тітка Василина вийшла навшпиньки до другої кімнати, боячись потривожити несподіваного гостя (Воскр.)]. потриманий подержанный. потримати, -рймаю, -рймаєш подержать [Кость потримав годинника й повернув водолазові (Янов.)]. потриматися, -рймаюся, -рймаєшся 1) подержаться; 2) (пробыть какое-нибудь время, не сдаваясь, сопротивляясь) продержаться [О г- н є в.. до Орлика: Вас, професоре, з гвардійцями просимо, потримайтесь на цьому зручному горбочку один лише день потрібен (потрібна, потрїбпе) (в значении сказуемого) нужен; надобен; необходим [Для повного відмирання держави потрібен повний комунізм (Ленін); Мелашка була потрібна в господі, як робітниця (Н.-Лев.)', Дочкам, щоб віддати їх у люди, потрібне було добре придане (Чорн.); М а г і- стер..: При диспуті спокій потрібен (Л. Укр.)]; бути ~бним требоваться, потребоваться, понадобиться; заводові <^бні будуть^ робітники заводу нужвы будут рабочие, заводу потребуются рабочее, заводу понадобятся рабочие; н е визнав ~бним не счёл необходимым, не счёл нужным; те, що нам не ~бне самим то, что нам не надобно самим; то, что нам не нужно самим. Ср. потрібний 1. потрібка, мн. ч. потрібки, -бок разг. мелочь (только ед. ч.) [— Певно, пише твій татунь з Канева, а може, й грошаки шле на якусь потрібку, — сказав Червінський (Н.-Лев.); Старому все сини Про різні потрібки, не- статки говорили (Рил.)]. потрібне,, -ного 1) прил. см. потрібний 1; 2) (род. потрібного) сущ. необходимое [Діставши все потрібне, загони вирушали на виконання бойових завдань (Шиян)]. потрібний 1) нужный, разг. нелишний, книжн. потребный, уст. надобный; (такой, без которого нельзя обойтись) необходимый; (подходящий для данного случая) соответствующий, книжн. надлежащий, (реже) должный [Іван не кваплячись розкрив папку, взяв звідти потрібний папірець (Шиян); В господі повстала заметил, розмова була., про подорож, про речі, потрібні для подорожі (Л. Укр.)]; 2) (в значении сказуемого) см. потрібен. потрібно (в значении сказуемого) безл. нужно, разг. надо; (совершенно обязательно) необходимо; требуется, (в будущем) потребуется [Для чого ж се все було потрібно, їй не казали, та вона й так догадалась (Л. Укр.); Мені це потрібно знати (Коцюб.); Потрібно, як п'ятої ноги собаці! (приказка); Д є ї ф о б: Пряди, пряди — ниток багато білих зарученій потрібно на весілля, на шлюбні шати й на дари для гб~ стей (Л. Укр.); Я не буду мати найменшої претензії до Вас, коли Ви критично віднесетесь до моїх поправок і покористуєтесь їми в такій мірі, як се Вам потрібно буде для оброблення перекладу (Коцюб.)]; наговорити більше, ніж ^ но наговорить больше, чем нужно. потрібувати, -бую, -буєш см. потребувати. лотрійний тройной; (преим. о политических соглашениях — ещё) тройственный; (о форме, виде и значении) троякий [Молоді вже стояли посередині, і Харитон в'язав їм руки хусткою, затягуючи мало не потрійним морським вузлом (Смол.); Коли є нездорові групи, нездорові течії, — давайте звернемо на них потрійну увагу (Ленін)]; в ~ному розмірі в тройном размере. потрійність, -пості тройственность; трояко сть. Ср. потрійний. потрійно нар. трояко; (в три раза больше) втройне, втрое. потріпаний потрёпанный, истрёпанный; обитый; растрёпанный; истасканный [Ольга Коршунова в легенькому потріпаному осін- - ньому пальті, засніжена й мокра, стояла на порозі (Собко); Дід заторохтів у скриньці шевськими колодками і вийняв, з самого дна, стару, потріпану книжку, без обгортки (Куч.); Виринала серед зачарованих піснею думок горда й привітно мила Ольга Павлівна із щирим, не потріпаним^ серцем (Ле)];<-*>ний вигляд разг. истаскан- і ньгй вид. Ср. потріпати 2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)