Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 269 пот потрощити, -рощу, -рбщиш мног. разг. 1) поломать, изломать, переломать; (на мелкие части— ещё) раздробить; (хрупкое) побить, перебить, поразбивать [вдребезги] (разг.)у разбить [вдребезги], разг. поколотить [Зашуміла буря, ударила блискавиця — потрощила дубки молоді (Волош.); Йому хотілося піти і все побити, потрощити, що було накуплено-наготовлено (Мирн.)]; 2) (умертвить, уничтожить) побить, перебить; (победить, нанести поражение — ещё) разбить, книжн. сокрушить, поразить [Чіп хапає дзиґлик: Всіх потрощу! Всі забирайтесь геть! (Коч.)]; 3) (жадно съесть) фам. уплести, уписать, вульг. потрёскать, слопать. потрощитися, -рбщиться поломаться, изломаться, переломаться; раздробиться; побиться, перебиться; поразбиваться[вдрёбезги]; разбиться [вдребезги]; поколотиться [Тікайте! Заплющіть очі! Зараз потрощиться поїзд (Довж.)]. Ср. потрощити 1. потроювання утроение. потроювати, -рбюю, -роюєш, потроїти, -рою, -роїш утраивать,утрбить [Виконуючи план, потроюючи норми, Ми людства авангард, що в комунізм іде! (Дмитр.); Лють потроїла сили Кривоносові (Панч); Добре грунт угноїш — урожай потроїш (приказка)]. потроюватися, -рбюється, потроїтися, -роїться утраиваться, утроиться [Хитрий лихвар навмисне не затягував зашморгу, поки борг не потроївся (Тулуб)]. потрубити, -рублю, -рубиш потрубить [Шурка Понеділок гучно і протяжно потрубив у клаксон (Смол.)]. потрудйти, -руджу, -рудитп: ^ти голову та руки разг. поработать головой и руками [Як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (Коцюб.)]. потрудитися, -руджусл, -рудишся потрудиться [Вони самі гаразд знають, що хата без хазяйки — сирота. Най же самі потрудяться щось зготувати (Коцюб.); Добре потрудилися в минулому господарському році колгоспні і радгоспні тваринники (Рад. Укр., 1956, X)]; ждіться (в обращении) потрудитесь [Потрудіться виконувати ваші обов'язки (Смол.)]. потруєний потравленный, отравленный; перетравленный. Ср. потруїти. потруїти, -рую, -руїш мног. потравить, отравить; (всех — ещё) перетравить [Не знать що вигадують: буцімто турки колодязі потруїли (Квітка)]. потруїтися, -руїмося, -руїтеся мног. потравиться (разг.), отравиться [Самі [сестри] потруїлись Тим зіллям поганим (Шевч.)]. потрусити, -рушу, -русиш 1) потрясти, разг. потрусить; (тряся, высыпать, вывалить, выбросить) вытрясти; (произвести быстрое движение чем-нибудь) встряхнуть [Потрусила кисличку і схопила одне яблучко (Іван.); Я його ще потрушу, з нього ще ґудзики осиплються!.. (Янов.); Поставив (Тимофій] чемодан, потрусив плащ, повісив його на дерево (Корн.); Пташка часом поскаче в галузках, потрусить хвостом. Часом почистить носик... (Коцюб.)]; ф~ти злиднями разг. изведать горе [К а- л е н и к: Іди, йди! ..Потрусиш злиднями, то й вернешся додому... (Тоб.)]; 2) (усеять, покрыть чем-нибудь) посыпать, разг. потрусить [Огірок гіркий. Над помийницею вона обчистила його й сіллю потрусила (Головко); По обіді., долівку потрусили ялиновим гЦлям (Донч.)]; 3) обыскать (кого), произвести обыск (у кого) [Потрусили щ; раз Чіпку, — нічого не знайшли... Пропало! (Мирн.)]; 4) (о лихорадке и т. п.) преим.безл. потрясти, полихорадить; 5) (дымоход, сажу и т^ п.) почистить. потруситися, -рушуся, -русишся потрястись, разг. подрожать [У хаті, мов кішка, бігала по стіні ясна пляма. От хоче добратися до долівки і стрибне на стула, потремтить, потруситься на йому та й знову побереться назад (Мирн.)]. потрух, -ху 1) потрох; (чаще мн. ч.: потрухи, -хів) потроха [Бусол занурює дзьоба в миску, вихоплює шматок потруху (Ст.); Бекас — це один з тих небагатьох сортів дичини, яку засмажують разом., з потрухами (Вишня); Одна другу безчестять, ганять І рід ввесь з потрухом кленуть (Котл.)]; 2) обл. труха [А згори на дівчину потрух сіна сипався на голову (Головко)]. потрухлий сгнивший; изгнивший; погнивший; иструхлявевший; разг. трухлявый, обл. трухлый [В гущавині лежало кілька потрухлих колодок (Вас.)]. Ср. потрухлявіти. потрухлявіти, -віє и потрухнути, -не сгнить, (сильнее) изгнить; (мног. — ещё) погнить; разг. иструхляветь, иструхлявиться [Де батько ваш і матка-пані? Гниють, напевне, десь в землі, .. Холодні кості їх потрухли (Сос.)]. потручувати, -чую, -чуєш, потручіїти, -ручу, -ручиш обл. толкать, толкнуть; (слегка) подталкивать, подтолкнуть [Семенко все бігав, все робив, що мама казала, і раз по раз потручував молодші сестри (Стеф.)]. потрушений посыпанный; потрушенный [Під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи (Н.-Лев.)]. Ср. потрусити 2. потрушбк, -шку потроха (мн. у.). потрушувати, -шую, -шуєш разг. потрушивать; (встряхивать) разг. потряхивать [Кози пощипували жорстку травицю, потрушуючи бородами (Іван.)]. потрюхати, -хаю, -хаєш и потрюхикати, -каю, -каєш фам. потрусить [мелким шагом (мелкой рысцой)] [Попаденька послухала, За чумачками потрюхала (Чуб.); От потрюхикав собі віл помалу (Чуб.)]. потрясати, -саю, -саєш, потрясти, -су, -сеш 1) прям., перен. потрясать, потрясти, книжн. сотрясать, сотрясти; (с силой трясти — ещё) встряхивать, встряхнуть [Сміявся [Шандор] і ще здалеку потрясав до Маргіт своїми кошиками: вони були порожні (Гонч.); Курочка схопив свого сучкуватого ціпка і потряс ним у повітрі (Донч.); Вибух потряс землю (Цюпа); Мовчазне, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)