Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 271 пот коло його — все мовчить, та и одшшла (Вовч.)]; 3) (пойти, уйти) фам. потопать [І Ковалиха потупала до дверей, знову продовжуючи свою давню й безконечну спірку з упертою й ледачою Оленою (Жур.)]; 4) (що) (топча, испачкать) разг. затоптать (что); (пачкая, оставить грязные следы) наследить (на чём) [Потупали долівку — тільки й діла, що прибирай після них у хаті (Гл.)]. потупити см. потуплювати. потупити, -туплю, -тупиш мног. потупить (разг.), затупить, иступить [Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши^ (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. потупитися см. потуплюватися. потупитися, -тупиться потупиться; затупиться, иступиться [Федір обдивлявся серпи, чи не пощербилися, не потупилися (Мирн.)]. Ср. потупити. потуплений1 потупленный [А тепер став ходити [Когут] нечутно, крадькома. Очі завжди потуплені в землю (Цюпа)]. Ср. потуплювати. потуплений2 потупленный; затепленный, иступленный. Ср. потупити. потуплювати, -люю, -люєш и потупляти, -ляю, -ляєш, потупити, -плю, -пиш потуплять, потупить [Кармелюк важко дихав, потупивши погляд у землю (Куч.); Іноді вона засоромлено, мов молода, потупляла, очі в землю (Досв.)]. потуплюватися, -лююся, -люєшся и потуплятися, -ляюся, -ляєшся, потупитися, -плюся, -пишся потупляться, потупиться [Мишуня почервоній і потупився, а Світ- ланці стало його шкода (Янов.)]. потупляти см. потуплювати. потуплятися см. потуплюватися. потупотати, -почу, -почеш и потупотіти, -почу, -потйш усилит, разг. затопотать [З жадібними очима ближче до веранди швидко потупотів дідовий рід (Вас.)]. потупцювати, -цюю, -цюєш и потупцяти, -цяю, -цяєш и (реже) потупцюватися, -цю- юся, -цюєшся 1) разг. потоптаться [Шевчук ще з хвилину потупцював перед столом, ..потім безнадійно махнув рукою і вийшов (Збан.); Волька, звично потупцявши, вимірював палицею грубизну сусідньої крижини й переступав далі (Ільч.); Ми ще трохи потупцювалися, у всі очі дивтіячись на діда Власа (Ряб.)]; 2) (только потупцювати: пойти) обл. поплестись. потур, -ру см. потурапня 1. потуральник, потворщик, разг. потатчик, потакатель. потуральниця потворщица; потатчица, пота- кательница [— Цить, потуральницеї — кричав дід, блискаючи очима (перекл. з Горького)]. Ср, потуральник. потурання 1) потворство; потакание, потачка; попустительство, уст. попущение [Ленін був глибоко обурений позицією «невтручання*, а по суті потурання, яку зайняв відносно філософського ревізіонізму Каут- ський (Біогр. Леніна)]; 2) измывательство [Сирота [Тарас], що зазнав уже людського глуму й потурання, вія так і прикипів до місця, дослухаючись до кожного слова цієї пісні (Вас.)]. Ср. потурати 1—2. потурати, -раю, -раєш 1) потворствовать, разг. потакать, давать потачку; (не противодействовать) попустительствовать [Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Дмитр.)]; 2) (ким) разг. измываться (над кем) [Ні об чім тебе не прошу, тільки будь до мене добрий, не потурай, коли часом буду смутна, се минеться (Квітка)]; 3) обл. обращать .внимание; (рассчитывать на что-нибудь) надеяться, полагаться [Очі [Якова] перекосилися, па вибритій круглій бороді лисніло щось... не потурав на те Яків і не втирався - (Мирн.); — Дядьки поможуть. — Не потурай на те, Василю; поможуть, та не тобі, а собі (Квітка)]. потурач, -ча попуститель. потурачка попустительница. потурбований побеспокоенный; обеспокоенный; потревоженный; стеснённый, затруднённый; утруждённый; взбудораженный [Здригалися водяні лілії, потурбовані веселою рибою (перекл. з Чехова)]. Ср. потурбувати. потурбувати, -бую, -буєш побеспокоить, обеспокоить; (нарушить покой — ещё) потревожить; (причинить затруднение) стеснить, затруднить, книжн. утрудить; (под* пять на ноги, вызвать переполох) взбудоражить [Вони говорили тихо, щоб не потурбувати хворого, але той мимоволі чув усе (Куч.); — Не затримаємо, — пообіцяв їй Сабуров, ввічливо кланяючись, — пробачте, що довелось потурбувати (Шиян)]* потурбуватися, -буюся, -буєшся (про кого, про що, за кого, за що и реже ким, чим) позаботиться (о ком, о чём), разг. побеспокоиться (о ком, о чём); (заблаговременно принять меры к чему-нибудь — ещё) оза-* ботиться (чем) [Закінчиш і школу, і консерваторію, про це вже, будь певна, потурбується держава (Донч.)]; ~тися попередити и т. п. потрудиться предупредить и т. п.; ^буйтеся (как обращение- к кому-нибудь с предложением или приказанием что-нибудь исполнить) потрудитесь. по-турецькому, по-турецьки нар. по-турёцкв [Раптом по-турецькому загойкали збройні вершники (Ле); Він підгорнув по-турецьки ноги (Трубл.)]. потуречений, потурчений редк. отуреченный [Потурчений грек Захар-Селім легко авик до того, що він турок (Ле)]. См. ещё отуречений. потуречення, потурчення редк. оту речение [І те скажи панам'державцям, що віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали. Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Ле)]. См. ещё отуречення. потуречити см. потуречувати. потуречитися см. потуреч у ватися. потуречувати и потурчувати, -чую, -чуепц потуречити и потурчити, -чу, -чиш редк. отуречивать, отуречить. См. ещё отуречу* вати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)