Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 273 ПОТ доме це почуття — потяг до місця твого народження (Смол.); В неї десь узявся потяг до порядкування, прокинулась дрімаюча енергія (Н.-Лев.)]\ ^гдо знань стремление к знаниям [Широкий розвиток народної освіти в нашій країні яскраво свідчить про нестримний потяг радянських людей до знань, до підвищення свого загальноосвітнього рівняґ (Наука і життя, 1958, 12)]. потяг2 см. поїзд 1. «отягати1, -гаю, -гаєш 1) редк. тянуть, потягивать [Всі весело розмовляли. Один Чіпка мовчки потягав люльку (Мирн.); Стрий шумів по камінню, від нього потягало вже вечірнім хочодом (Фр.)]; см. ещё потягувати 1; 2) (наносить удары) обл. бить, (сильнее) избивать; (оставляя рубцы на теле — ещё) полосовать [Як покинув хазяїн кілля тесати Та як начав мене бичем потягати (дума)]; 3) (направлять, уводить куда-нибудь, захватывая, подхватывая с собой) обл. увлекать; (перен. книжн. — ещё) влечь [Увійшов [Нестор]., в мою тиху кімнату, потягаючи за собою широку струю чистого свіжого повітря знадвору (Коб.); Та мене почуття обов'язків своїх Потягає служити народу (Самійл.)]. потягати2, -гаю, -гаєш млог. разг. потаскать [Потягав я тих дублених шкір. Все моє вбрання пропахло ними (Чорн.)]. потягатися1, -гаюся, -гаєшся 1) разг. потаскаться; (по судебным делам) уст. потягаться; 2) (поспорить, помериться силами, побороться) разг. редк. потягаться [Попадя глянула йому у вічі, пильно глянула.. — Ану, потягаємося, чия-то візьме, — подумав він (Мирн.); Еней тебе лиш визиває. ..Іди з Троянцем потягайсь! (Котл.)]. потягатися2, -гаюся, -гаєшся и потягуватися, -гуюся, -гуєшся, потягнутися и потягтися, ^тягнуся, -тягнешся (расправлять уставшие от однообразного положения руки, ногич корпус и перен.) тянуться, потягиваться, потянуться [Гості ворушились, позіхали, потягались, але ніхто не квапився вставати (Н.-Лев.); Величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Вовч.); — Ти заснув, Петре? — озвалася Марія. — Дрімаю, — і навмисне потягнувся (Куч.); Дід прокинувсь, потягся і встав (Мирн.); Сад потягається зо сну (Рил.); Іще біласте, наче вкрите па ніч- рядном, воно [море] потягається^ слабо і в сонній млості ніжно викидає перші хвилі на берег (Коцюб.)]. потягеньки, -ньок дет. потягушки. потягнений, потягнутий 1) потянутый; повлечённый; потащенный; поволоченный, поволочённый; увлечённый; вытащенный [Відтак промайнув мій погляд, немов потягнений невидимою силою, до дверей кімнати (Коб.); Потягнута прикладом Зосі, Теодося скокнула й собі на коня (Н.-Лев.)]; 2) потянутый, стянутый, стащенный, утащенный. Ср. потягнути 1—2. потягнути и потягти, -тягну, -тягнеш 1) потянуть, уст. повлечь; (прям.: передвигая — ещё) потащить; (не отрывая от поверхности чего-нибудь разг. — ещё) поволочить, поволочь; (направить куда-нибудь, захватив, подхватив с собой, и перен. — ещё) увлечь; (извлечь что-нибудь, находящееся внутри) разг. вытащить [Воли потягли воза по долині (Н.-Лев.); Прохор знову пірнув під воду і, вхопивши Карпа за ногу, потягнув у глибину (Шиян); Хлопчик звичним рухом потягнув за шворку, і птах спустився на своє місце на плечі (Трубл.); Марко потягнув носом повітря, вбираючи смачні пахощі, що долітали з кухні (Трубл.); Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Вовч.); — Йдіть, бабо, до Києва та пошукайте Мелашки, бо як не підете, то я вас силою потягну, -¦сказав Лаврін (Й.-Лев.); Натомлених за цілий день коня і вершника потягнуло на спочинок (Кач.); Човен потягло під правий берег (Трубл.); І потягло мене туди, Де шум верстатів не стихає (Заб.); Дивлюсь я на нашого голову і думаю собі, що це з ним? Серйозний чоловік, а тут на жарти потягло (Жур.); — Не говори дурниць! — рішуче сказала дівчина і потягнула Са- мійла за собою (Куч.); Звеліла [Олена] із ставка потягти карасів і загадала вечерю варити (Квітка)]; О^тй руку за ким (за кого) разг. стать на чью сторону, взять чью сторону [Мировий посередник потяг руку за паном (Н.-Лев.); Він потяг руку за свого брата дворянина Щирн.)]; 2) (украсть) разг. потянуть, стянуть, стащить, утащить [Нащо лопату покинув, ще хтось потягне (Коцюб.)]; 3) (о струе воздуха, о распространении запаха и т. п.) преим. безл. потянуть, разг. понести [Од річки, од очерету, понесло . холодом (Н.-Лев.); Із степу потягнув холодний вологий вітер (Собко); Опівдні звідкілясь з півночі потягло гаром (Донч.)]; 4) (направиться) разг. потащиться, уст. повлечься; (пойти — ещё) побрести, разг. поплестись [Він стукнув дверима та й потяг з хати (Мирн.)]; 5) (вытерпеть, выдержать) разг. вытянуть; на таких харчах далёко не '--»тягнеш при таком питании долго не вытянешь; 6) • (прожить, просуществовать — преим. о больном) разг. протянуть; він не довго ^ тягне разг. он не долго протянет; 7) (выпить) разг^ потянуть [Добре горілки в шинку потягли Та, попобившись, до суду прийшли (Щог.)]; 8) (сильно ударить) разг. треснуть, влепить; (во всю длину Чего-нибудь) вытянуть; (чем-нибудь гнущимся, эластичным — еще) стегнуть [Василина так потягла писаря по руці ложкоку, що він аж засичав (Н.-Лев.); Кіт скочив з печі під» піл, неначе його хто потяг дубцем (Н.-Лев.); Тут Мартоха вирвала свою руку від Юзі і так потягла Дарку прутом, що та аж звилася з болю (Л. Укр.)]. потягнутий см. потягнений. потягпутися1 см. пошгатися2. потягнутися2 и потягтися, -тягнуся, -тяг* нешся 1) потянуться; потащиться; по- 18-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)