Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 275 пох привіз для потьомкінців м'ясо (Іст. Укр. РСР)]. потьопати, -паю, -паєш и потьбпатися, -паю- ся, -паєшся 1) (по грязи) фам. пошлёпать; 2) (направиться куда-нибудь) разг. потопать [Взяли ми курс в енському напрямку і потьопали (Ваш)]. потьохкати, -каю, -каєш 1) пощёлкать; 2) (о сердце) разг. побиться. потьохкування пощёлкивание. потьохкувати, -кую, -куєш пощёлкивать [З дрімучої гущавини парку., потьохкували солов'ї (Гонч.)]. по-ударному нар. по-ударному [Щоб ніколи біди не знати, треба по-ударному працювати (приказка)]. пбуз см. повз. поука обл. поучение, наставление. поукісний с.-х. послеукосный [Пожнивні і поукісні посіви льону можна провадити тільки після культур, що рано збираються (Техн. культ.)]. поукісно нар. с.-х. послеукосно [Боби можна висівати не тільки весною, але й поукісно і післяжнивно, в чистому вигляді і в сумішах (Коле. Укр., 1958, 12)]. по-українському, по-українськи нар. по- украйнски [У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по- українськи.., щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві, чоловіка з певними переконаннями і т. п. (Л. Укр.); Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому (Коцюб.)]. поурочний поурочный. поурочно нар. поурочно. по-утриманському, по-утриманськії нар. разг. по-иждивенчески [Серед українських композиторів була значна група музикантів, які неглибоко, пасивно, по-утриманськи ставилися до народної музичної й пісенної творчості (Тич.)]. поучения лит. поучение [Слово за словом, мов крапля за краплею, падали Мирославові поучения в молоду голову княжича (Хижн.)]. пофарбований выкрашенный, покрашенный, окрашенный; перекрашенный; разделанный [Попід стінами стояли два ослінчики, пофарбовані в зелений колір (Ткач)]. Ср. пофарбувати. пофарбування выкраска, покраска, окраска; перекраска; разделка [Дерев'яні будинки прикрашувались різьбленим орнаментом та пофарбуванням (Дерев, зодчество Укр.)]. Ср. пофарбувати. пофарбувати, -бую, -буєш выкрасить, покрасить, окрасить; (заново или всё подряд — ещё) перекрасить; спец. разделать [Оксані радість: мати одрізала з полотна на хустку, а порошком., пофарбувала в червоний колір (Головко); Мишуня ліг трохи полежати на своє ліжко, що його наново пофарбував і поставив до своєї кімнати сам Парамон Пархомович (Янов.)]; '--•тії шафу під горіх разделать шкаф под орех. покарбуватися, -бується скраситься. по-фарисёйському, по-фарисёйськи нар. фа- 4ИСЄЙСКИ. йркатн и пофоркати, -каю, -каєш пофыркать [Підвівся Микола, вийшов у коридор, голову під кран. Пофиркав від задоволення, витерся і знову схилився над підручником (Рад. Укр.> 1958, IX)]. пофйркувати и пофоркувати, -кую, -куєш пофыркивать [Кінь, бадьоро пофоркуючи, біг рівною, припорошеною свіжим снігом дорогою... (Грим.); На столі, благодушно пофиркуючи парою, кипів самовар (перекл. з Горького); Ліси., піднімалися вгору, і машини пофоркували в їх глибині, мов казкова дичина (Ст.)]. пофілософствувати, -твую, -твуєш и пофілософувати, -фую, -фусш пофилософствовать [— Пофілософствуй і йди відповідати з історії, — засміялась Марійка (Донч.)]. по-філософському, по-філософськн нар. философски [— Немає добра без зла, — по- філософському підбив підсумок дід Ки- яшко (Збан.); Тарас по-філософськи не звернув уваги на брудні вікна, стіни, просиджену канапку, замовив вечерю і чай (Іван.)]. пофілософувати см. пофілософствувати. по-фінському, по-фінськи нар. по-фйдски. пофліртувати, -тую, -туєш пофлиртовать. по-флотському, по-флотськи нар. по-флотски [— Я вважаю, — відповів я командирові,— що кращого, як макарони по-флотському, не придумаєш (Ткач)]. пофоркати см. пофйркати. пофоркувати см. пофйркувати. пофортунити, -нить безл. посчастливиться, перен. повезти [Докладно взнаєш про Москву, Як у село прибуду. Бо пофортунило мені І другові одному — Нам дозволяють на три дні Заскочити додому (Воскр.)]. по-французькому, по-французьки нар. гю- французски [Мама., сказала гувернантці одвести пас гуляти. — їм не пристало слухати таку мову, — додала вона по-французькому (Мирн.); Лист княжна Варвара писала по-французьки (Іван.)]. похабний разг. редк. похабный [Упав і затих [Андчошка], не доспівавши похабного куплета (Мик.)]. похабник разг. редк. похабник. похабничати, -чаю, -чаєш разг. редк. похабничать. похабство разг. редк. похабство. похабщина разг. редк. похабщина. похазяйнувати и редк. похазяїнувати, -ную, -нуєш и редк. похазяюватн, -чяюю, -зяюєш 1 похозяйствовать (разг.), п хозяйничать [Я йду з села днів на чотири.. Доведеться тобі похазяйнувати тут замість мене (Донч.)]; 2) (сделать что-нибудь по своєму усмотрению) похозяйничать [— Та хто б се такий був тут? Похазяїнував добре. — Може й Хомка?—одказував хтось (Мирн.); Спасибі за позначки, де що стоїть, як називається і де аеродром. Ми встигли похазяйнувати добре, сам знаєш (Янов.)]. по-хазяйському, по-хазяйськп нар. по-хо- зяйски [Уважно розглядав рясні стебла голова колгоспу, по-хазяйському до всього 18* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)