Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поц 286 поц кола круг орбіт, — А плюшкіни і хлеста- кови Сквернили поцейбічний світ (Рил.)]. по-церковному нар. по-церковному [Бувало, у неділю., почне теревені точити, та все по- письменному, по-церковному... (Мирн.)]. поцибати, -баю, -баєш разг. зашагать [широко] [Він звівся навшпиньки і, високо задираючи ноги, тихо-тихо поцибав до дверей (Смол.)]. по-цивільному нар. по-гражданскомуг по- граждапски, по-штатскому, по-штатски [Генерал підвівся і, прощаючись, уже по- цивільному вклонився (Жур.)]. по-циганському, по-циганськії нар. по-цыгански [Вона тільки що налагодилась по- циганськи «взвизгнуть», але завчасу втрималась (Л. Укр.)]. поцигикати, -каю, -каєш разг. попиликать [Довбня, наструнчивши скрипку, поциги- кав-поцигикав і вийшов насеред хати (Мирн.)]. поцинкувати, -кую, -куєш мног. поцинко- вать (разг.), оцинковать. поцідити, -ціджу, -цідиш поцедйть. поцікавитися, -влюся, -вишся поинтересоваться; (проявить любопытство — ещё) по- - любопытствовать; (спросить, справиться о чём-нибудь) осведомиться [Щиро, майже по-родинному потиснувши Гайовому руку, Ватутін поцікавився станом здоров'я, настроєм (Ле і Левада); Шофер Васько, тільки поставив машину під накат, поцікавився, дё при правлінні є теплий куточок (Скляр.)]. поцілений убитый; сражёипый; подбитый; подстреленный [Він поглянув на чотирьох мерців. Двоє лежало боком, один горілиць, а четвертий, що, видимо, був поцілений ззаду, лицем до землі (Коб.); Поцілений в груди кулею Богун, падаючи з коня, ..встиг ще крикнути: — Тримайте короля! (Кач.)]. Ср. поціляти 2. поцілити см. поціляти. поцілований поцелованный [— Ой, Давиде, це ж гріх! — перелякалася дівчина і рукою витерла поціловану щоку (Ст.)]. поцілувати, -лую, -луєш поцеловать, разг. шутл. облобызать [Катя підбігла до Варвари Іванівни і міцно поцілувала її (Забіла)]; ^ти р у к у поцеловать руку (ручку), разг. шутл. облобызать руку (ручку), уст. приложиться к руке (к ручке); 0 ^ти замок, уст. ~ти у ломаку перен. разг. поцеловать замок (пробой) [Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Мирн.)]. поцілуватися, -луюся, -луєшся поцеловаться; облобызаться [Під тую калину Прийшли, посідали, І поцілувались (Шевч.)]. Ср. поцілувати. поцілуйко шутл. редк. любитель целоваться [Храпко..: А-а, та й невгомонний же який! От поцілуйко! (Мирн.)]. поцілунковий поцелуйный [Дядя Ваня тоді запитав, хто крайній у поцілунковій черзі, і притиснув Василя до жилета, відмовившись зрештою від підрахунків (Янов.)]. поцілунок, -ішу поцелуй, уст. лобзание [Той перший її поцілунок — І досі не можу забуть (Ол.); Надворі вітер виє, розносячи снігові замети, обдаючи пізнього прохожого холодними поцілунками (Мирн.); І ледве натуру зо сну зимового Збудив поцілунок весни, — Дівчина запрагнула рясту дрібного, їй проліски снились ясні (Л. Укр.)];~к Іуди перен. книжн. поцелуй Иуды, Иудино лобзание; ^к рукою разг. воздушный поцелуй [Біжить [Любов] на веранду, спиняється, обертається і посилає Орестові скілька поцілунків рукою (Л. Укр.)]; п окласти '--•к н а що уст. запечатлеть поцелуй на чём. поціляти, -ляю, -ляєш, поцілити, -лю, -лиш 1) разг. попадать [в цель], попасть [в цель], (только соверш.)- разг. угодить, фам. влепить [Микола Щорс хилився до землі. Ворожа куля поцілила йому в голову (Скляр.); Каменюку я підібрав добрячу. А не поцілю — розбита шибка однаково всю пику йому на червоне розфарбує (Шовк.); Перший агітатор сильніший, бо він не тільки в розум своїми словами л і ям поціляє, а в саме серце (Куч.); Запитання поцілило в найдошкульніше місце. Михайло схоплюється на рівні й починає нервово бігати (Янов.)]; '--»литії кого [куди (редк. д є)] обл. попасть кому [куда], разг. угодить кому [куда], влепить кому [куда] [Савка поцілив вершника дрюком по потилиці, і він до ранку помер (Панч); — Ой, — тихо стогнав Остап, — поцілив мене отут, під серце (Коцюб.)]; 2) разг. редк. бить (только не- соверш.), ударить (только соверш.); (только соверш.) убить, книжн. сразить; (не смертельно — ещё) подбить;(выстрелом — также) подстрелить [Упади ти на нього [ворога] з-за хмар, З літака блискавично впади, Поціляй його так, щоб удар досягав лиш мети! (Ус); Біля кожного забитого звіра лежав жетон з номером стрільця, що поцілив його (Трубл.)]; 3) (только несоверш.: направлять в цель) обл. целить, целиться, метить, метиться [Як пішов він за дровами, набрав дров, ..та як почав під піч кидать, та все в попа поціляє (народна казка)]. поцінити см. поцінувати. поцінний разг. сходпый [Надумав Муха Макар придбати коня, і все не міг знайти поцінного (Панч)]; '—'іній товар сходный товар. поцінність, -пості разг. сходность. понГннл нар. разг. сходно [Все ж і вій зумів прихопити стільки, що в зубожілого панка поцінно придбав гірський маєток (Чорн.)]. поціновка разг. редк. оценка имущества для продажи с публичных торгов; продажа имущества с публичных торгов [В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати, самотужки зробив поціновку й придбав хату за дурницю (Янов.)]. поцінувати, -ную, -нуєш и поцінити, -ціню, -ціниш разг. редк. описать [имущество] [М о т р о н а: ..Та то як про те у старостві дізнаються, то поцінують усю |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)