Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яоч 288 поч г мені, де вони тільки на мою голову беруться? У других людей хоч голодом почавило, а тут така прожир, ніколи нема їм наїду (Ст.)]. почавкати и разг. почвакати, -каю, -каєш 1) (во время еды) почавкать; 2) (о грязи и т. п.) похлюпать; (ногами разг. — ещё) пошлёпать [Вибрав я напрям і почвакав болотами (Козл.)]. почадити, -дйть почадить; (распространяя копоть) покоптить. почадіти, -діємо, -дієте мног. прям., пе- рен. угореть [Василь: Очумайтесь уже ви.. Од ладану ви почаділи, оливою замастилися так, що і правди святої не бачите (Мирн.)]. почаклувати, -лую, -луєш этн., перен. поколдовать [Почаклувала [мати] у пічурці, подула голосно, в попелі знайомо блиснула жаринка (Збан.)]. почалапати и почапати, -паю, -паеш и редк. почалапкати, -каю, -каєш разг. пошлёпать [Николка побіг з плачем додому, і Микита почалапав з хлопцем на скаргу у двір (Козл.); Коля відразу схопився на ноги, підняв подол сорочки й почапав по полу до Петька (Вас); І Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість, і почалапкає собі дальше вулицею (Фр.)]. почаркуватися, -куюся, -куєшся разг. почо- каться [— Нумо, хлопці! За ваше здоров'я! — високо підніс руку [Варава], а потім почаркувався з усіма близнятами (Ст.)] почарувати, -рую, -руєш 1) этн. поколдовать; 2) риног. зачаровать^ заворожить; (подчинить волшебной силе — ещё) околдовать, заколдовать. почасовий повременный ;^-»ва оплата,робота повременная оплата, работа; <-^ішй працівник повремёцный рабочий, повременщик. почасти нар. отчасти, (реже) частью, частично [Звичайно, спогади, почасти й фантастичні, Розмови нашої хистку являли вісь (Рил.)]. почастішання учащение [Ріст марксизму, поширення і зміцнання його ідей в робітничому класі, неминуче викликає почастішання і загострення., буржуазних вилазок проти марксизму.. (Ленін)]. почастішати, -шав участиться; (увеличиться в числе»— ещё) умножиться [Почастішали виступи керівних працівників перед робітниками, колгоспниками, інтелігенцією (Рад% Укр., 1957, VII)]. почастбваний угощённлй. почастування угощёняе. почастувати, -тую, -туєш прям., перен. угостить, разг. попотчевать* (только прям.: вдоволь или сверх меры) разг.употчевать (Му- сій почастував Юрка хлібом та ще теплою кавою з пляшки (Козл.); Козак тільки посміхнувся і вдарив прогцальника по жилавих в'язах.—А я ось так вітаюсь! —Про- щальник покрутив головою і почастував .козака уже в груди (Панч); Он Васька, моторист головного конзейєра, напам'ять всього «Онегіна», як з книжки, рубає та ще й «Дівою Орлеанською» на закуску почастує (Ле)]. почастуватися, -туюся, -туєшся разг. угоститься; попотчевать друг друга [Поплакавши і поридавши, [Енэй] Сивушкою по- частувавсь (Котл.); Р у ф і н до раба: Іди, ми почастуємось самі (Л. Укр.)]. почаступок, -нку редк. угощение [Почався почастунок і., протягнувся аж до пізнього вечора (Фр)]. почасувати, -сую, -суєш обл. повременить; дать время (кому-нибудъ)[К а л е б: ..Браття, я б ще гадав йому почасувати — тож і Содому бог почасував — він, може, схаменеться (Л. Укр.)]. почати см. починати. початий начатый; початый; заведёнпый; завязанный; предпринятый [Другого дня Софія сиділа в себе в хаті і кінчала вчора початий лист (Л. Укр.)]. Ср. починати 1. початися см. починатися. початки, -ків начатки, книжн. начала [Герман змалку любив числити. Це мати вчила його початків креслення (Фр.)]', *^*ки математики начатки математики, начала математики. початківець, -вця начинающий (сущ.) [Опублікування першої книги початківця — свято не тільки для читача, для літератури, для молодого автора, але й для старшого письменника (Смол.)]* початковий начальный; (находящийся, про- исходящий в самом начале, предшествующий всему прочему — обычно) первоначальный [Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. геогр.); В ті часи до армії приходило небагато грамотних бійців — більшість з початковою освітою (Ру- денко); Початкову ідею подав старий із довгою сивою бородою, який., мріяв про життя інтенсивніше за інших [ув'язнених] (Яко*.)]; ~-»ві відомості з граматики начальные сведения по грамматике (реже из грамматики). початковість, -вості первоначальность. початкування начинание, (чаще мн. ч.) начинания. початкуючий начинающий [Другим зачитає свій вірш молодий початкуючий поет з Поділля (Вишня)]. початок1, -тку начало; лит. зачин; (место, откуда вытекает источник, река; перен.: первопричина, зарождение) исток, (чаще мн. ч.) истоки; (действие: первые моменты проявления чего-нибудь — обычно о явлениях природы) наступление [Десь повинно мати свій початок все зле й добре на цьому світі (Вільде); Добрий початок — половина діла (приказка); На кінці [листа] стояв невиразно начерканий початок прізвища (Л. Укр.); Годинник показував уже початок третьої (Шовк.); Російська революція лютого—березня 1917 р. була початком перетворення імперіалістської війни у війну громадянську (Ленін); Важливою поетич- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)