поч - 290 поч перен. повеситься; (плотно прикрепиться к чему-нибудь — ещё) прицепиться; (на что-нибудь — обычно) нацепиться [Про- 4 коповичка кинулась до гостя й ніби почепилась на його шиї (Н.-Лев.); І радість невимовна, Коли почуєш ти зо дна міцний ривок: То окунь почепивсь чи й славний щупачок (Рил.)]. почеплений 1) надетый; прицепленный; на- • цёпленный [Вони [ланкові] .. боялися поворухнути лівим плечем, щоб, бува, не брязнули голосно ордени й медалі, щедро почеплені до новенької жакетки (Янов.); Геннадій Завгородній сидів на дерев'яному чурбаку перед диктовою дошкою, на якій був почеплений шматок паперу (Скляр.,)]; 2) повешенный; нацепленный, навешенный; привешенный [Як приємно пахли почеплені на стінах сухі квіти з полонини (Скляр.); Корогов було зроблено з двох почеплених на тичці хусток (Коцюб.); Я поглянув навкруги себе. Які це були обличчяі Розмальовані всіма барвами веселки, із почепленими бородами й вусами (Янов.); Підламує ноги злочинства тягар, Неначе на шию почеплений камінь (Воскр.)]. Ср. почепити 1—2. Почепляти, -ляю, -ляєш см. почіпляти. почеплятися, -ляється см. почіплятися. почепний техн. редк. подвесной [Уже складено проект на спорудження електрифіко- . ваних почепних доріг і колій (Волош.)]. Почепурніти, -нію, -нієш похорошеть [Прибери пня, то й пень почепурніє (Ном.)]. почервивіти, -віє очервиветь» Почервонений обагрённый. почервонити, -цю, -нйш обагрить [А майдани Кров почервонила (Шевчї); Вона [осінь] почервонила тремтливе листя осик (Збан.)]; світанок ^нив нёбо рассвет оба^ грйл нёбо. почервонитися, -нюся, -нйшся обагриться. Почервонілий покрасневший; побагровевший; зардевшийся; поалевший [Полоз пройшовся по кабінету, потираючи почервонілі від морозу руки (Собко)]. Ср. почервоніти. почервоніння покраснение, краснота [На місці щеплення [віспи] через три-чотири дні з'являється почервоніння, припухлість (Веч. Київ, 1957, VII)]. почервоніти, -нію, -шєш покраснеть; (сильнее) побагроветь; (ярче) зардеть, зардеться, разг. поалеть [Андрій почервонів і встав з-за столу (Коцюб.); Бліде лице почервоніло, на устах заграла усмішка (Мирн.); Почервоніли козацькі* шаблі.., купаючись у панській крові... (Кач.); Він [артист] почервонів од натуги, бо взяв уже найнижчу ноту, на яку був здатний (Янов.)];~*ти по саме волосся покраснеть до корней волос [Пані почервоніла по саме волосся (Вовч.)];' ~тп як мак (як калина), (сильнее) я к спечений (печений) рак покраснеть как мак (как пион), (сильнее) как рак [Вона то почервоніє як мак, то побіліє як полотно (Квітка); Почервоніла як калина, закрилась рученьками і голову похилила (Квітка); О. Ананій почервонів як спечений рак (Панч)]; поки н є ^ніє поки не покраснеет; (до красноты—ещё) докрасна (нар.); примусити ^тп кого вогнать в кр&ску кого. почервонітися, -ніюся, -нієшся обл. покраснеть; побагроветь; зардеть, зардеться [Подивилася Славкові миленько в очі, потім спустила їх і почервонілася (Март.)]. Ср. почервоніти. почервонішати, -шаю, -шаєш покраснеть. почергувати, -гую, -гуєш подежурить [—Можна мені почергувати з вами? — спитала Таня (перекл. з Казакевича)]^ почеревина разг. подчерёвье, подчерёвок [Ах ти, поросяча почеревино (звичайний титул, яким професор іменував школярів), — то ти не знаєш, як пишеться 5? (фр.я почередникувати, -кую, -куєш попасти ко- рбв, побыть пастухом [коров]. почережний обл. поочерёдный. почережно нар. обл. поочерёдно [А уночі будете почережно з Денисом укупі з сторожами коло лавки ходити (Квітка)]. почерёз пред л. см. через. по-черепашому нар. по-черепашьи [І поїзд рушив. Насилу-силу, і рак увесь перегін потім плазував по-черепашому (Головко)]. почерк, -ку прям., перен. почерк; (перен.: как символ письма — изредка) рука [Галя взялася писати, бо у неї найкращий почерк (Коп.); І справді, як відомо, соціалістичний реалізм передбачає найрізноманітніші творчі почерки, найрізноманітнішу манеру відображення дійсності (Мист., 1956> 1); Хмурін бурить з особливим, культурним почерком (Ле)]. почерканий исчёрканный; исчерченный; почёрканный; помаранный; исстроченный [За столом, схилившись над синім папером, симетрично почерканим білими рисками, стояли Огей, Титан і вчорашній знайомий (Досв.)]. Ср. почеркати. почеркати, -каю, -каєш исчёркать, исчеркать; (сплошь покрыть штрихами — ещё) исчертить; (покрыть чертами, зачеркнуть во многих местах — ещё) почеркать, разг. почёркать; (повычёркивать из написанного фам. — ещё) помарать; (перен.: исписать) разг. редк. исстрочить. по-черкёсько^у, по-черкёськи пар. по-чер- кёсски. почерпнутися, -нуся, -пёшся разг. коснуться, задеть. по-чернецькому, по-чернёчи нар. по-монашески [А старший [брат] — що було промовить — не до речі, Похилий, мовчазний, та ще чомусь навик Ходити й говорить понуро, по-чернечи... (Рил.)]. почерпати, -паю, -паєш, почерпнути, -ну, -нёш перен. черпать, почерпать, по черпнуть [Як доречно завжди приходять ці листи! З них він немов почерпав для себе нову життьову снагу в хвилини і дні розпачу та знесилля (Сміл.); Радянська українська поезія., багато чого' почерпнула і черпає у Франка, невтомного шукача, правдолюбця, новатора (Рил.)].
|