поч 292 поч ня [1905 р.], що розгорнулося за почином московських робітників, було найвищою точкою революції {Іст. КПРС)]; 2) (начало .чего-нибудь, приносящее первый результат) разг. почин, обл.начйн [10 р а с и к: Не чуть нічого. Вийму сопілчину І «ластівку» заграю для почину, А потім соловейком засвищу я (Воронько)]; ~п дорожче грошей погов почин дороже денег. починальний лингв, начинательный. починальник начинатель. починальниця начинательница. починання 1) почин; начинание; (о задуманном, начатом деле) предприятие [В шуканні кожнім, в кожнім починанні Наш комсомол у першому ряду (Дор.); Партійні, господарські і радянські органи повинні вчасно підхоплювати кожне корисне починання трудящих, яке може сприяти виконанню наших планів (Рад. Укр., 1957, II)]; 2) пачйло [Отже, стихійність руху, що підходив для починання пролетаріатом громадянської війни, безсумнівна (Ленін)]. починатель, -теля уст. начинатель. починателька уст. начинательница. починати, -наю, -паєш, почати, -чну, -чнёш 1) (що и чого при обозначении танца, песни и т. п.) начинать, начать (что), уст. починать, почать (что); (о знакомстве, разговоре и т. п. — ещё) заводить, завести (что), перен. завязывать, завязать (что); (браться за что-нибудь — ещё) приниматься, приняться (за что), приступать, приступить (к чему); (решаться на исполнение чего-нибудь — ещё) предпринимать, предпринять (что); (перен. — о длительном действии разг. — ещё) пуекаться, пуститься (во что); (только \оверш. —об усиленном действии разг. — ещё) пойти [Деві лочинає знов ретельно їсти (Л. Укр.); і почав Андрій щовечора ходити грамоти вчитись (Коцюб.); Як прийшов додому, вараз і почав стогнати па усю хату (Квітка); Коли почав орать, так у сопілку не грать (Ном.); Він почав веселого козачка, а сам смичок знов повернув на жалібну думу (II.-Лев.); А Настя вже шістнадцятий рочок починає (Вовч.); Мій голос журливе є щось починає, А струни твої на веселім ладу (Л. Укр.); Ховаючи в скриню празникову одежу, мати знов почала мову про багатирку Варку (Н.-Лев.); Тепер Ви можете починати друк книжки (Коцюб.); Що не почне робити, усе не до ладу (Квітка); Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків — І почала хазяйнувати, — Не стільки їсти, як псувати (Гл.)]; <-»чав брехати начал врать, разг. пустился врать, пошёл врать; ~чав міркувати^начал рассуждать, разг. пустился рассуждать, пустился в рассуждения; ^чати своєї разг. начать своё, заладить своё; як [не] ^чпе вичитувати [кому]! как начнёт отчитывать [кого]!; 2) (с обозначением начального пункта или момента действия) начинать, начать Ї—Починайте з мого двора, — звелів Денис {Квітка); Прісцілла: Не одна з нас від того починала, що ти радиш, але служити двом богам не можна (Л. Укр.); З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (Коцюб.)]; 3) (с обозначением начала или первых признаков какого-нибудь явления, состояния и т. п., выраженных инфинитивом) начинать, начать, стать (только соверш.) [Сонце вже низенько; небо, палаючи, починає червоніти (Вовч.); I Настя і Яків уже почали сивіти — гнутися (Мирн.); Вже почало дніти, коли Раїса заснула (Коцюб.)]; ~чало на світ благословлятися см. благословлятися; тільки ~ чало світати (розвиднюватися) только начало светать (рассветать), чуть свет [На другий день, тільки почало розвиднюватись, Соломія була вже на березі (Коцюб.)]. починатися, -нається, початися, -чнёться начинаться, начаться; (только соверш. — об усиленном действии разг. — ещё) пойти; (о знакомстве, разговоре и т. п. — ещё) завязываться, завязаться; (появляться, возникать — ещё) подниматься, подыматься, црдняться [Наш день починається співом курантів па башті Кремля (Нех.); Почалася остання війна з турками (Мирн.); За Моравою одразу починались ліси та болота (Гонч.); Починалась тепла, тиха осінь (Н.-Лев.); Максим устав. За ним прокинулись другі; почалась з товариством розмова (Мирн.); Серед війська почалися Нарікання та тривога (Л. Укр.); В кімнаті знов почалась біганина (Н.-Лев.)]; і~-»чалося разг. и пошло, и пошла потеха; ^чалася веремія см. веремііі; і ~ча* лася катавасія см. катавасія. починаючи (з кого, з чого) (в функции предлога) начиная (с кого, с чего) [Починаючи з середини тижня ходили по вулицях мо лоді з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (Коцюб.)]. починаючий начинающий [А ось починаючий письменник нахваляється щиро взятись за працю (Коцюб.)]. починйти, -чиню, -чиниш уст. сделать [Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мостивими, у Білій Церкві замирив..? (дума) ;Отаке- то йому вража вдова починила (Федък.)]. по-чиновницькому нар. по-чиновничьи. починок1, -нка (веретено с пряжей) початок (обл.) [На припічку мати пряде кужіль,, важкий починок з її до краю відхиленої руки крутиться по долівці (Сто.)]. починок2, -нку обл. начало [Віл щось почав був говорить, Та судді річ його з починку перебили (Греб.)]. почислити, -числю, -числиш посчитать; (установить сумму, количество, подвести итог — ещё) подсчитать [Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру (Фр.)Ъ почистити, -чищу, -чистиш почистить; (удалить грязь с поверхности чего-нибудь — ещё) вычистить [Пташка часом поскаче в галузках, потрусить хвостом. Часом почистить носик... (Коцюб.); — А чобіт і
|