Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пое 18 пое [Справді не слід уважати кожної ліричної поезійки за сторінку з автобіографії (Л. Укр.)]. Ср. поезія 2. поезія 1) (только ед. ч: словесное художественное творчество, преим. стихотворное, и перен.: изящество и красота) поэзия [Ще задовго до виникнення писемності східнослов'янські племена створили велику та різноманітну усну поезію, джерелом якої була праця, а найстарішою формою — пісня (Іст. укр. літ.); Сповнена нестримної сили, активності, протесту, поезія Лєрмонтова завжди була близька революційній молоді Росії (Літ. газ., 1951, VII); В латках, як у старих ряднах, нема поезії (Н.-Лев.); Як відомо, у наших радянських робітників дуже глибоко розвинуте почуття поезії праці (Гонч.)]; 2) (поэтическое произведение) стих, стихотворение; (обычно мн. ч.) стихи, стихотворения [Перші свої твори (а це були вірші) П. Мирний пише під безпосереднім впливом поезій Т. Шевченка (Вісник АН УРСР, 1949, 5); Ах, я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тич.)]. поема лит., перен. поэма [Ще в поемі «Панські жарти», написаній за молодих літ, Франко малює нам картину економічної залежності селян од пана (Коцюб.); Любов: ..Любов може бути чудовою поемою, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття (Л. Укр.)]. поескадронний воен. поэскадронный. поескадронно нар. воен. поэскадронно. поёт поэт, уст. стихотворец [Поети славили в піснях віддавна, Україну (Л. Укр.)]. поетеса поэтесса [Велику статтю про Лесю Українку Франко написав тоді, коли поетеса була автором лише однієї збірки оригінальних поезій «На крилах пісень» (Наука і життя, 1956, 8)]. поетизація поэтизация [Особливістю таланту Васильченка є поетизація звичайного, повсякденного в житті трудящої людини (Іст. укр. літ.)]. поетизований поэтизированный. поетизування поэтизйрование (редк.), поэтизация. поетизувати, -зую, -зуєш 1) (кого, что) поэтизировать [Ярош по-своєму поетизував колгоспне землеробство — за кожною буденною справою він бачив глибокий сенс часу і велич організованої сили людей (Волош.)]; 2) обл. сочинять стихи [Хто пише або поетизує, мусить і багато знання мати (Коб.)]. поетизуватися, -зується страд, з. поэтизироваться [Зберігалися [згадки], поетизувалися і передавались з одного семінарського покоління в друге, як священні бурсацькі саги (Вас.)]. поетика поэтика [У своїй поетиці Прокопо- вич намагався обгрунтувати і пояснити особливості художнього відображення, або, як він висловлювався, «наслідування» дійсності (Іст. укр. літ.); У своїй поетиці, у своєму стилі, в своїм світовідчуванні Шевченко пройшов шлях такий же, який пройшли Пушкін і Міцкевич.. — від романтики до реалізму (Рил.)]. поетичний поэтический; (очаровательный, возвышенный, идеальный — ещё) поэтичный [З правдивим жалем покидаєш той любий, поетичний куточок У країни 1.. (Коцюб.)]; ^на вдача поэтическая натура, поэтичная натура [Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитись буденним життям, запрягтись до щоденної важкої праці (Коцюб.)]; <^ний твір поэтическое произведение [Під безпосереднім враженням революції 1905 року Франко створив свій найбільший поетичний твір — поему «Мойсей» (Корн.)]. поетичність, -ності поэтичность. поетично нар. поэтически; поэтично [Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (Коцюб.)]. Ср. поетичний. поетів, -това, -тове поэта (род. п. от поэт) [І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гострес гартують (Л. Укр.)]. поётка уст. поэтесса, разг. редк. поэтка [Тут зібрались все поети та поетки (Н.-Лев.)]* по-ефіопському, по-ефіопськи нар. по- эфиопски. по-єврейському, по-єврейськп нар. по-еврей- ски. по-європейському, по-европейськи нар. по- европёйски [Найбільш нагадували йому жінку хати, прибрані по-європейському (Коцюб.)]. по-єгипетському, по-єгипетськи нар. по-егй- петски. поєдйпка обл. одноствблка. поєдинок, -нку поєдинок; (между двумя противниками по вызову одного из них и пер єн.— ещё) дуэль [Годвінсон: Едіто, син ваш, видно, хоче стати з громадою на поєдинок! (Л. Укр.); Не поєдинок армій, а боротьба двох світів знайшла відображення в епізоді визволення Києва (Рад* Укр., 1948, І); І враз уявляється йому картина поєдинку з якогось роману (Коцюб.)]. вйкликатц на *^к прям., перен. вызвать на поєдинок, вызвать на дуэль [Треба було щось зробити. Але що? Побити? Ні. Кинути в лице рукавичку? Адже він не мав її з собою. Викликати на поєдинок? (Коцюб.); Гойдає вогку черемшину Весни всевладної' рука, І серце пісню солов'їну На поєдинок виклика (Рил.)]. поєдинці, поєдинцю, поєдинцем нар. обл. поодиночке [Громада тихо розійшлась по-^ єдинці (Л. Укр.)]. поєднаний соединённый; объединённый; совокуплённый; совмещённый;связанный [У віршах поета [Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (Іст. укр. літ.)]. Ср. поєднувати 1. поєднання 1) соединение; объединение; совокупление; совмещение, сочетание [Це було потайне поєднання наших душ (Н.-Лев.); Однією з., умов правильного використання мінеральних добрив є поєднання їх з орга- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)