Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поє 19 пож нічними (Наука і життя, 1956', 7); ..економічна боротьба може привести до тривалого поліпшення становища робітничих мас і до зміцнення їх дійсно класової організації лише при умові правильного поєднання її з політичною боротьбою пролетаріату.. (Ленін)]; ер. поєднувати 1; 2) уст. договор, соглашение [Порадились сябри.. і згодились на таке поєднання (Чуб.)]. поєднати см. поєднувати. поєднатися см. поєднуватися. поєднування соединение; объединение; совокупление; совмещение, сочетание. Ср. поєднувати 1. поєднувати, -ную, -нуєш, поєднати, -паю, -наєш 1) соединять, соединить, (реже) объединять, объединить, у ст. совокуплять, совокупить; (преим. разнородное — ещё) совмещать, совместить, сочетать (несоверш. и соверш.); (о чувстве дружбы и т. п. — ещё) связывать, связать [Під радянською зорею Україна розцвіла, Землі всі свої під нею Поєднала й повела Весь народ в часи майбутні (Криж.); Гуманізм соціалістичний поєднує в собі гарячу любов до трудящих з ненавистю до гнобителів, ворогів людяності ь людства (Літ. газ., 1953, II); В неволі, в самоті немає, Нема з ким серця поєднать (Шевч.); Шлях любові та освіти Нас навіки поєдна! (Граб.)]; ^ти приємне з корисним сочетать приятное с полезным (несоверш. и соверш.); 2) (о совершении брака) соединять [браком], соединить [браком], церк. уст. сочетать [браком] (несоверш. и соверш.) [Ми вийшли із загсу, де урочисто поєднали її та моє життя на найближчі п'ят- десят років (Янов.)]; 3) (кого) (только соверш.) уст. договориться (с кем), условиться (с кем), разг. сладиться (с кем); (на работу) нанять (кого) [Так він-то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому солдата (Квітка)]. поєднуватися, -нуюся, -нуєшся. поєднатися, -наюся, -наєшся 1) соединяться, соединиться; объединяться, объединиться; совокупляться, совокупиться; совмещаться, совместиться; сочетаться; связываться,связаться [Рідке скло добре поєднується з усіма відомими будівельними матеріалами (Рад. Укр., 1957, III); Пахощі страви поєдналися з пахощами польового повітря (Мирн.); Тяжкі муки викликали ще тяжчі думки і, поєднавшись, Шарпали і серце і душу Одарчину (Мирн.); Як у самій природі голова і рука належать одному і тому самому організмові, так і в процесі праці поєднуються розумова і фізична праця (Маркс)]; 2) соединяться [браком], соединиться [браком]; сочетаться [браком] [Зійшлись, побрались, поєднались (Шевч.)]. Ср. поєднувати 1—2; 3) (только соверш. перен.: вступить в короткие, близкие отношения) сблизиться; (теснее) сойтись; (о дружеских отношениях) редк. подружиться [Його слова зворушили Рустема. Жаль стало батька. Він щиро хотів би знову поєднатися з ним, та як? Якою ціною? (Коцюб.); А може, вже поєдналась 3 паном у палатах? Може, знову розкошує Моя грішна мати? (Шевч.); Мавка: Ні, ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались (Л. Укр.)]; 4) (только соверш.) уст. договориться, условиться, разг. сладиться [«Поживеш, роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо, — Отоді й за плату. Чи так, дочко?» «Добре, дядьку». «Просимо ж у хату». Поєднались (Шевч.); Те да се, слово за слово, почали радитись,, щоб укупі їхати ярмаркувати. Поєднались (Барв.)]. пожаданий повз. редк. желанный [«Визволи- тель»-цар Не волі вістку пожадану, А гніт новий, нову оману Народу скорбному приніс (Рил.)]. пожадання редк. пожелание [Пішли пожадання успіху тим і другим, цокання, цмокання, братання (Мирн.)]. пожадати, -даю, -даєш редк. 1) захотеть, пожелать; (сильнее) возжаждать (уст.) [Не барячись хвилиноньки, пожадала собі [Галя] у чоботи вбратися (Вовч.)]; 2) (вы- сказать пожелания) пожелать [От настало .життя, — ворогові такого не пожадаєш (Мирн.)]. пожадатися, -дається безл. редк. захотеться [Ходив [чумакувати], коли йому пожадається, не поспішаючись (Вовч.)]. пожадливий 1) жадный; (ненасытный, корыстолюбивый — ещё) Алчный [Пожадливими, затяжними ковтками нив настій і напитись не міг (Ст.); Пожадливими очима сковзнув рибалка по добротному сукні на шароварах з кантом (Ле)]; 2) (проникнутый чувством физического влечения) ж&дный; (сильнее) страстный, чувственный, книжн, вожделенный [Якими пожадливими очима завжди стежить він за Юлькою, коли проходить вона повз вікна або розвішує свою білизну на подвір'ї (Шиян)]. пожадливість, -вості 1) жадность; алчность [І знов задумався Сагайдачний, дивуючись, як поєднується в одній особі така пожадливість з високими культурними потребами (Тулуб)]; 2) жадность; страстность, чувственность; вожделение. Ср. пожадливий 1—2. пожадливо, редк. пож ад и о нар. 1) жадно; алчно [Він наблизився до вигнутого струменя і, нахилившись, став пожадливо пити (Гонч.); Коваль пбжадно й нетерпляче затягся цигаркою (Головко); Петрова пожадливо слідкувала за усім, що робилося довкола неї, так, немовби вона завтра збиралася вступати на медичний факультет (Смол.); Стебельці дерев, [щедро напоєні водою, пожадливо тяглись до сонця (Рад. Укр., 1950, IX); Владарі доларових мішків Потирають пожадливо руки (Воскр.)]; 2) жадно; страстно, чувственно; вожделенно [Чула [Палагна] немов павутиння на всьому тілі од гарячого погляду чорних очей, од блиску зубів в пожадливо одкритому роті (Коцюб.); — Купалася? 2* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)