Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нош 297 пош Братчики відходили тихо, пошапкувавшися ще раз з товаришами (Довж.)]. пошарити, -рю, -рипі пошарить [Перекусить би чого.. Заглянув у мисник, пересунув горщичок, пошарив на лаві — нема нічого (Тесл.); Мирон Багатир пошарив у кишені і подав Глущукові невеличку книжечку (Чорн.)]. пошаровий с.-х. послойный [Найкращі результати дає пошаровий обробіток, який провадять в різних кліматичних умовах по-різцому (Еолг. Укр., 1958, 11)]. пошарово нар. с.-х. послойно [В цьому колгоспі люпином засівають до 750 гектарів, органо-мінеральні добрива впосять пошарово (Колг. Укр., 1957у 1)]. пошарпаний 1) потрёпанный, истрёпанный; издёрганный [Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (Коцюб.); Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем (Л. Укр.)]; 2) изорванный [Його штовхнули, і він впав на коліна перед Максимом,., блідий, пошарпаний весь (Коцюб.)]. Ср. пошарпати 1, 3. пошарпати, -паю, -паєш 1) потрепать, истрепать; (прям.: повредишь дёрганьем, перен.: привести в болезненно-раздражённое состояние разг. — ещё) издёргать [На горищі загупав ногами батько. Мабуть, лагодить острішок, що його пошарпав вітер (Чорн.); — Здається, наше панство трохи пошарпало його хутір? — спитав Потоць- кий (Тулуб)]; ^ти книгу истрепать книгу, потрепать книгу; ^тн нерви истрепать нервы, разг. издёргать нервы; життя ^пало його жизнь потрепала его; 2) (в течение некоторого времени) подёргать, разг. потормошить; (приводя в беспорядок) потрепать; 3) (разорвать на части, порвать во многих местах) изорвать [Торбинку пошарпали на шматки (С тор.)]. пошарпатися, -паюся, -паешся 1) потрепаться, истрепаться; издёргаться; 2) изорваться [Шукать її Еней попхався, Втомивсь, засапавсь, спотикався.. Коловсь сердешний об тернину, Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. Ср. пошарпати 1,3; 3) разг. потормошить друг друга [їден з другим пошарпалися, а не бились (Н.-Вол. у, — Сл. Гр.)]. пошарпувати, -пую, -пуєш подёргивать [І ось уже поїзд гуркотить, пошарпує неухильно вперед в нове, незвичне (Кундз.)]. пошарувати, -рую, -руєш 1) (натирая щёткой, мочалкой) вымыть, помыть [Пошарувала підлоги в кухні й сінях (Туд.)]; 2) (в течение некоторого времени) потереть; 3) с.-х. пошаровать. пошарудіти, -джу, -дйш разг. пошуршать, пошелестеть; (реже — о начале действия) зашуршать, зашелестеть [Небо зблякло, зорі зникли, вітрець пошарудів, загойдалася над водою пара, ніч посіріла вся раптом (Янов.); Приходить [Мишко] додому пізно, пошарудить трії хвилини — вечеряє — потім упаде на ліжко й спить, аж хата розлягається... (Мик.)]. пошастати, -таю, -таєш и (реже) пошаста* тися, -таюся, -таєшся разг. пошмыгать;, (с целью разузнать, высмотреть что-нибудь — обычно) пошнырять; (без дела) разг. пошататься, фам. пошляться. пошаткований пошинкованный; изрублен- ный; иссеченный, иссечённый [Виблискувала олією дрібно пошаткована капуст* (Мик.)]. Ср. пошаткувати. пошаткувати, -кую, -куєш пошинковать; де- реп. изрубить, иссечь [Хай лишь вороги посміють зачепити — Ми їх добре- пошануєм, пошаткуєм! (Тич.)]. по-шахрайському, по-шахрайськп нар. плу- товскц, мошеннически. пошахраювати, -раюю, -раюєш и пошахру*- вати, -рую, -руєш разг. помошенничать,, поплутовать, пожульничать [Молодиця скоренько подала бабі ножа. От вона пошепотала, пршахрувала над ним (Стор.)]. по-швёдському, по-піведськи нар. по-швед- ски. по-швейцарському, по-швейцарськи нар. по- швейцарски. пошвендяти, -дяю, -дяєш разг. послоняться* пошататься, фам, пошляться. пошевцювати, -цюю, -цюєш разг. посапож- ничать. пошелепатися, -паюся, -паєшся обл. вулы. потащиться, поплестись [Пошелепався до Яцьків у гості (Сл. Гр.)]. пошелестіти, -лещу, -лестиш пошелестеть» пошуршать [Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (Гонч.)]. пошепки, разг. пошептом нар. шёпотом, разг. шепотком [Підпара пошепки радивсь а Максимом (Коцюб.); — Ой, зомлію! — так смердить горілка на всю хату, — говорила пошептом Олеся Казанцеву (Н.-Лев.)]. пошепотати см. пошептати. пошепотатися см. пошептатися. пошепотіти см. пошептати. пошепотітися см. пошептатися. пошепт, -ту 1) редк. шёпот [Київ., стрів Дор- ку тихим пошептом каштанів (Янов.)]; 2) обл. перешёптывание [Чую я—кипить в громаді, Пошепти грізні пішли: «Вбиймо пана! Все одно нам! Нема правди на землі!*- (Фр.)]. пошептати, -шепчу, -шепчеш и пошепотати, -почу, -пбчеш и пошепотіти, -почу, -по- тйш 1) пошептать; (с кем-нибудь — ещё) пошептаться [Стихне [соловейко], ніби пошепче своїй самочці, як її любить (Квітка); Пошепотав там з лікарем: «Не годиться, кажуть, у службу; в чисту його!» (Мирн.)\ Діти пошепотіли щось між собою й поля- гали спати (Скляр.)]; 2) (над чим и без дополнения — о знахарстве) обл. поптрптать (над чем), нашептать (на что) [Чвдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою (Квітка); Як сім баб пошептало (Ном.)]. пошептатися, -піепчуся, -шёпчешся и пошепотатися, -почуся, -пбчешся и пошепотітися, -почуся, -потйшся пошептаться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)