Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нош 291 обл. пошептать [Голоси стихли, щось по- шепталися (Вас); Пошепотівшись з братом, від сміливо поліз на дуб (Тулуб)]. пбшептом см. пошепки. пошеретований порушенный, ободранный. Ср. пошеретувати. пошеретувати, -тую, -туєш (зерно) с.-х. порошить, ободрать. пошерхлий пошершавевший, шершавый [Чер- ниш перекинувся горілиць, підставив обвітрене, пошерхле обличчя приємним краплистим ударам (Гонч.); Ланкові, стуливши пошерхлі губи, здавалося, літали з одного краю поля на другий (Янов.)]. пошерхнути, -не пошершаветь; (о земле) засбхнуть; (о горле, губах) пересохнуть [Доріс Павлусь до парубка.., руки білі та ніжні, як у панночки. Та од чого б їм і пошерхнуть? (Стор.); Аркадію пошерхло в роті, він не міг вимовити й слова (Коп.)]. пбшесний повальный [Дифтерит — хвороба пошесна і дуже небезпечна (Собко); Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (Н.-Лев.)]. пбшесть, -ті 1) мед., вет. эпидемия, разг. повільная болезнь; (быстро распространяющаяся — ещё) поветрие; (о повальной, смертности среди скота) падёж [Батьки його кілька років тому померли від якоїсь пошесті (Трубл.); Тут ще пошесть престра- шенна Пала на худобу (Манж.)]; 2) перен. | разг. поветрие, повальная болёзньг •пидёмия [Страх! Прищеплений дитині, Виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю, робиться потугою, що тамує .вічний поступ усього живучого... (Коцюб.)]. пошехбнець, -нця перчі, пошехонец. пошехбнський перен. пошехонский. пошибати, -бає: думка думку (дума думу) ^бае разг. одна мысль сме- вйет другую [А серце радісно грає, думка Думку пошибає — мало голосом не вирветься: — Гей, колонізатори, гей, імпе- ріалістиі Та хіба ж можливе у вас таке, Щоб своїй молоді та дякували ви за героїзм? (Тич.); Сум великий обняв мою душу. Дума думу пошибає (Барв.)]. пошиванка, пошивка обл. наволочка, разг. нйволока [Він завівсь па худобу, на хазяйство; є в його і скриня, і подушки, є й полотняні пошиванки на їх (Васильк. у.— Сл. Гр.); Непокірний закруток волосся, вибившися з-під ковдри, чорнів на білому тлі пошивки (Шовк.)]. ПОшивати, -ваю, -ваєш, пошити, -шию, -шиєш обл. крыть [ соломой], покрыть [солбмой] [Зелений мох на хаті, треба б її ПОшивати (Стеф.); Заходився [старий] пересипати повітку, — пошити ще сніпками та обмазати, то й готова буде (Коцюб.)]. пбшивка см. пошиванка. пошивний пошивочный [Повинна бути розширена., сітка підприємств побутового обслуговування — пралень, пошивних ательє, ремонтних майстерень і т. д. (Матер. XX з. КПРС)]. пош пошивник (род. пошивника) спец, пошйвщик. пошивниця спец. пошивщица. пошикувати1, -кую, -куєш разг. пощеголять, щегольнуть, разг. пошиковать; г^ти знаннями щегольнуть знаниями. пошикувати2, -кую, -куєш (поставить в ряды) редк. построить, выстроить. См. ещё вишиковувати. пошикуватися, -кується редк. построиться, выстроиться. См. ещё вишиковуватися. пошинкувати, -кую, -куєш разг. уст. пощин- карить. пошипіти, -плю, -пиш пошипеть. поширений прич., прил.і) расширенный; распространённый [Поширеними., від ляку очима вона дивилась на свою виховательку (Донч.); Поширеною категорією археологічних знахідок на городищах є речі, що належать до ремісничих знарядь (Архл., 1953у VIII)]; ^>не речення грам, распространённое предложение; ^пий пленум расширенный пленум; надто г^не тлумачення закону слишком расширенное толкование закона, книжн. распространительное толкование закона; 2) распространённый; распущенный [Пісня є однією з найбільш поширених форм поезії (Літ. гаг., 1948, XII)]; ^на д ^ м- к а распространённое мнение; бути д $- ж є ^ним иметь большое распространение. Ср. поширювати 1—2. пошйрешсть, -ності распространённость. поширення 1) расширение; распространение [Переконливим свідченням засвоєння традицій вітчизняної поетичної класики і разом з тим поширення засобів художнього освоєння дійсності є розвиток в післявоєнний час такого улюбленого в народі жанру, як байка (Іст. укр. літ.); Величезний страйк на Хлудовській мануфактурі в Єгор'єв- ському повіті Рязанської губернії викликав відразу ж поширення закону на Рязанську губернію (Ленін)]; 2)распространение, (реже) распространённость [На Україні пам'ятки дунайської культури мають обмежене поширення (Нар.стар.іст. УРСР)]. Ср. поширювати 1—2. поширено нар. распространённо. поширити см. поширювати. поширитися см. поширюватися. поширшати, -шаю, -шаєщ стать шйре [Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом (Л. Укр.); Янек відгодувався на степовому молоці та баранині, засмаг, трохи поширшав у плечах (Тулуб)]. поширювальний книжн. распространительный. поширюваний 1) расширяемый; распространяемый; 2) распространяемый; распускаемый [Радянські психологи піддали критиці фаталістичні концепції здібностей, поширювані в буржуазній психології (Рад. пси- хол.)]. Ср. поширювати 1—2. поширювання 1) расширение; распространение; 2) распространение; распускание. Ср. поширювати 1—2. поширювати, -рюю* -рюєш, поширити, -рю, -риш 1) расширять, расширить, ширить |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)