Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ПОПІ 299 пош (только несоверш.); (делать обширнее, боль- I ше книжн. — ещё) распространять, распространить [Нашим поетам слід продовжувати і поширювати благородну перекладацьку діяльність (Рил.); Українська літературна мова., набагато поширила свій лексичний фонд (Мовозн., 1948, VI)]; ^рити речення грам, распространить предложение; 2) (делать доступным, известным для многих) распространять, распространить; (передавать, рассказывать многим разг. — ещё) распускать, распустить. поширюватися, -рюється, поширитися, -риться 1) расширяться, расшириться; шириться; распространяться, распространиться [Серце в неї завмерло і очі поширились... (Коцюб.); Заграва поширювалася, росла, розмотувалася в огненне кільце (Кач.); Любі друзі нові! Як поширився світ наш безмежно! (Рил.)]; 2) распространяться, распространиться, перен. шириться (только несоверш.) [Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (Гонч.); У слободі навіть поширилася чутка, що цими днями через станцію проїжджатимуть ешелони з солдатами (Шиян)]; 3) страд, з. (несоверш.) расширяться; распространяться; распространяться; распускаться [Важливим засобом революційного впливу більшовицької партії на маси були революційні прокламації, які друкувалися і поширювалися підпільними партійними організаціями (Нар. творч. та етн., 1957, 3)]. Ср. поширювати^ 1—2. поширювач распространитель [В 1625 р. козацький загін, що прибув із Запорізької Січі, розправився в Києві з уніатами та їх захисниками.. Так само розправлялись козаки й міщани з активними поширювачами уніатства і в інших місцях (Іст. Укр. РСР)]. поширювачка распространительница. поширяти, -ряю, -ряєш 1) (о птице и перен.) ч попарить, порёять; уст. поширять; 2) (ища ощупью) разг. пошарить; 3) (ударяя во что- нибудь) разг. потыкать, посовать; (резко) попырять. пошити1, -шию, -шиєш 1) (изготовить шитьём) сшить; (преим. мног. разг. — ещё) пошить; (сквозной строчкой портн., са* пожн. — ещё) стачать, (только сапожн.) вытачать [Занудилась дома, ждучи мене, мила І шлюбне убрання для себе пошила (перекл. Л. Українки); Для доярки молодої він пошиє чобітки (Сос.)]; 2) (в течение некоторого времени) пошить; (кончить шить) отшить; О ^ти в дурні см. дурень 1. пошйти2 см. пошивати. пошитий1 сшитый, шитый; пошитый; ста- | чанный; вытачанный [Була в Охріма сіра І Свита, Так хороше пошита (Гл.); І тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч.); Ба- лабуха.. почав тихою ходою ходити по світлиці од кутка до кутка, поглядаючи., на свої широкі, на корках, чоботи, пошиті «в рант», як тоді казали (Н.-Лев.)]. Ср. пошити1 1. пошитий2 крытый [соломой], покрытый [солбмой] [А з житніх сніпочків пошита покрівля (Коцюб.)]. Ср. пошивати. пошитися, -шиюся, -шиєшся 1) (только в третьем лице) разг. быть сшитым, быть пошитым [Одне слово, пошились штани... На роговім ґудзику, збірка до збірки (Вишня); Оксанине [плаття]., до свят пошиється (Л. Укр.)]; 2) (перен.: быстро, незаметно проскользнуть) фам. шмыгнуть, шнырнуть [Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпори- шем (Н.-Лев.)]; 0 ^тися в кбго разг. уст. стать кем, сделаться кем [Гладка, скажуть, не хоче робити та в старці пошилася! (Мирн.); Самому теж довелося у тролейбусні пасажири пошитися (Вишня)]} 0 гатися в дурні см. дурень 1. пошиття пошивка, пошив [Треба розширювати сітку підприємств по пошиттю і ремонту одягу і взуття (Хрущов)]; Он* мати кого за боже ^тя уст. ни во что не ставить кого [Його ображав згадка про те, що молодший брат, которого він не мав і за боже пошиття, знищив усі його заміри, два роки плекані в серці (Коцюб.)]. пошкандибати, -баю, -баєш и редк. пошкан- диляти, -ляю, -ляєш разг. поковылйть; (слегка хромая) побрести прихрамывая [Пошкандибала стара мати Свою Марину доганяти (Шевч.); Баба устала з полу і, зігнувшись, пошкандиляла до столу (Мирн.); Пустили дятла на підлогу, він невміло пошкандибав під шафу і там сховався (Коп.)]. пошкарубіти, -бїє и пошкарубнути, -не и пошкарубитися, -биться заскорузнуть; (покрыться трещинами) пошерш&веть; (о коже: стать жёсткой) спец. зажухнуть. пошкарублий заскорузлый; пошершавевший, шершавый; зажухнувший, зажухлый. Ср, пошкарубіти. пошкарубнути см. пошкарубіти. пошкварити, -рю, -риш разг. изжарить, сжарить; (мног. разг. — ещё) пожарить. пошкваритися, -рюся, -ришея прям., перен. разг. пожариться. пошкварчати, -чйть (на огне) пошипеть, потрещать» пошкоджений повреждённый; испорченный; (потерпевший ущерб, урон — изредка) пострадавший [Тієї ж ночі пошкоджений літак спустився на своєму аеродромі (Трубл.); Майстерно пригнаний до пошкодженої ноги чобіт спочатку здався йому важким, ніби вилитим з чавуну (Збан.); Шлях став не придатний для руху і треба було негайно міняти пошкоджені шпали і рейки (Козл.)]; г^иий бурями повреждённый бурями, пострадавший от бурь. Ср. пошкоджувати 1. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)