пош 302 пош ться, що він почув тоді в руках таку міць, що одною рукою вхопив би і плуг, і коней, і Семена та пошпурнув би ними далеко, далеко, геть за чужі різи!.. (Коцюб.)], пошрамований разг. покрытый шрамами [Опалені в боях, пошрамовані лиця бійців світилися дитячою радістю, коли в палаті з'являлося безруке дівча (Горд.)]. пошрамувати, -мую, -муєш разг. покрыть шр&мами. пбшта почта [Андрій збирався на пошту (Коцюб.); На вокзальній пошті Васі видали листа на його ім'я (Трубл.); Ах, оті конверти білі, Звідки пошта їх везла? (Дор.); Прибула пошта. Була це, звичайно, ділова пошта, й Іван з усією увагою заглибився в читання (Чорн.)]; польова ^>та полевйя почта [Хлопцеві здавалося, що лист уже давно мусив би бути, що його не інакше як десь загублено або, — через халатність польової пошти, — вручено не тому, кому слід... (Гонч.)]; посилати '-'Тою (реже п о ^ті) посыл&ть по почте [Яктр ти-справді хутко думаєш приїхати, то не варт посилати моїх речей поштою (Л. Укр.); Напишу це я до Літостанського лист і одішлю по пошті (Н.-Лев.)]. поштампувати, -пую, -пуєш поштамповать. поштамт, -ту почтамт [Живу я напроти будинку поштамту — листи і листівки летять звідусіль (Воронько)]. поштар, -ря почтальон, разг. почтарь; (воз- ница, кучер на почтовых,, ямских лошадях) ямщйк [Приніс поштар до нас листа (Мур.); Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом, задзеленчав .голосний дзвоник—§і тільки курява встала... (Мирн.)]. поштарка почтальон (о женщине) [Скільки таких поштарок — добрих вісників — ходить по містах і селах нашої країни! (Жур.)]. поштарський почтовый [Із Мерехви на поштарських, ще загодя, добіг я до Таранівки (Стор.)]. поштарювати, -рюю, -рюєш разг. быть почтальоном. поштивий разг. 1) учтивый, почтйтельпый [М а т ю ш а [батькові]: І я буду поштивий, от побачите! (Трб.); Поштивою дугою Старий прислужник гнувся перед ним (Рил.)];2) (достойный почтения, уважения) редк. почтённый [Г і л ь д а: Так! Не соромлюсь роду я мого, То чесний рід майстрів, митців поштивих, Що Кутногорськ уславили кругомі (Коч.)]. поштивість, -вості разг. учтивость, почтительность [На обличчі у купця застиг вираз безмежної поштивості і співчуття (Риб.)]. поштиво нар. разг. учтиво, почтительно [Старий Кравчина звівся з місця і поштиво вклонився людям (Цюпа)]. поштиркати и поштрикати, -каю, -каєш и поштирхати, -хаю, -хаеш разг. поколоть, разг. потыкать; (мног. — ещё) исколоть, разг. истыкать; (резкими ударами разг. — ещЩ по пырять. поштмейстер, -тера уст. почтмейстер [3 станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін (Н.-Лев.)]. поштмёйстерша разг. уст. почтмейстерша. поштовий почтовый [Я знав цю бабусю. Частенько бувало її зустрічав у поштовому залі (Пере.); Передо мною простягся поштовий шлях (Коцюб.); —Є, товаришу капітан! — весело сказала вона і розкрила чорну поштову сумку (Жур.); Ходять, ходять безупинні гуркотливі поїзди. Пасажирські, і вантажні, і поштові, і швидкі (Забіла); Поштовий голуб ніс першого листа з аеростата (Трубл.); Налагодився регулярний поштовий зв'язок, але листів від Ярослави не було (Дмитр.); Перед рундуком стояв уже трояк самих кращих поштових коней (Мирн.)]; ^ві відправлення почтовые отправления; ^вий знак почтовый знак; г^вий переказ почтовый перевод; ^ва скринька почтовый ящик [Я щодня пишу і щодня сам одношу листи в поштову скриньку (Ко- цюб.)];<—>ва філія см. філія; як на ^>вих разг. уст, как на почтовых. поштовик, -ка разг. почтовик [Поштовик десь комусь хвалився, що справді вчора пошта була (Головко); Поштовик скоса поглянув на невідоме село, стримуючи гарячих коней (Куч.); Поштовиків Борис навчав знаходити свій голубник за десять кілометрів (Коп.)]. поштбво-ощадішй почтбво-сберегательный. поштово-телеграф ний почтово-телегр&фный. поштовх, -ху прям.у перен. толчок [Хазяїн м'якими поштовхами пхав поперед якогось високого худючого чоловіка (Збан.); Кожний землетрус супроводжується поштовхами, що відчуваються на поверхні землі (Наука і життя, 1958, 6); На ладах, у шахтах, на заводах — працювали вдень і уночі, кожен поштовх серця, кожен подих на єдину справу даючи (Забіла); Революція 1905 р. дала могутній поштовх розвиткові нашої культури (Рад. Укр., 1956 у XII)]; стати для кого- не- б у д ь ^хом до чого послужить для кого-нибудь толчком к чему. поштовхати, -хаю, -хаєш^ потолкать. поштовхатися, -хаюся, -хаєшся разг: потолкаться [їздили сюди переважно літні люди. Не стільки змелять, як поштовхаються біля млина, щось нове почують (Хижн.)]. поштовхувати,-тбвхую,-тбвхуєш поталкивать [От волики веселенько в плузі ремиґають, а я дурня свого в спину поштовхую, да так і прибавляю і прибавляю оранки (Барв.)]. поштопаний заштопанный; поштопанный; пе- I рештопанный [В потертій жакетці і запнута чорним поштопаним шарфом, вона там стояла (Пере.)]. Ср. поштопати 1. поштопати, -паю, -паєш 1) заштопать, разг. поштопать; (мног. — ещё) перештопать; 2) (в течение некоторого времени) поштопать. | поштотелеграма почтотелеграмма.
|