Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

пош
302
пош
ться, що він почув тоді в руках таку
міць, що одною рукою вхопив би і плуг,
і коней, і Семена та пошпурнув би ними
далеко, далеко, геть за чужі різи!..
(Коцюб.)],
пошрамований разг. покрытый шрамами
[Опалені в боях, пошрамовані лиця бійців
світилися дитячою радістю, коли в палаті
з'являлося безруке дівча (Горд.)].
пошрамувати, -мую, -муєш разг. покрыть
шр&мами.
пбшта почта [Андрій збирався на пошту
(Коцюб.); На вокзальній пошті Васі
видали листа на його ім'я (Трубл.); Ах, оті
конверти білі, Звідки пошта їх везла?
(Дор.); Прибула пошта. Була це, звичайно,
ділова пошта, й Іван з усією увагою
заглибився в читання (Чорн.)]; польова ^>та
полевйя почта [Хлопцеві здавалося, що
лист уже давно мусив би бути, що його не
інакше як десь загублено або, — через
халатність польової пошти, — вручено не
тому, кому слід... (Гонч.)]; посилати
'-'Тою (реже п о ^ті) посыл&ть по почте
[Яктр ти-справді хутко думаєш приїхати,
то не варт посилати моїх речей поштою
(Л. Укр.); Напишу це я до Літостанського
лист і одішлю по пошті (Н.-Лев.)].
поштампувати, -пую, -пуєш поштамповать.
поштамт, -ту почтамт [Живу я напроти
будинку поштамту — листи і листівки
летять звідусіль (Воронько)].
поштар, -ря почтальон, разг. почтарь; (воз-
ница, кучер на почтовых,, ямских лошадях)
ямщйк [Приніс поштар до нас листа (Мур.);
Адміністратор сів; поштар махнув на
коней батогом, задзеленчав .голосний
дзвоник—§і тільки курява встала... (Мирн.)].
поштарка почтальон (о женщине) [Скільки
таких поштарок — добрих вісників —
ходить по містах і селах нашої країни!
(Жур.)].
поштарський почтовый [Із Мерехви на
поштарських, ще загодя, добіг я до Таранівки
(Стор.)].
поштарювати, -рюю, -рюєш разг. быть
почтальоном.
поштивий разг. 1) учтивый, почтйтельпый
[М а т ю ш а [батькові]: І я буду
поштивий, от побачите! (Трб.); Поштивою
дугою Старий прислужник гнувся перед
ним (Рил.)];2) (достойный почтения,
уважения) редк. почтённый [Г і л ь д а: Так! Не
соромлюсь роду я мого, То чесний рід
майстрів, митців поштивих, Що Кутногорськ
уславили кругомі (Коч.)].
поштивість, -вості разг. учтивость,
почтительность [На обличчі у купця застиг
вираз безмежної поштивості і співчуття
(Риб.)].
поштиво нар. разг. учтиво, почтительно
[Старий Кравчина звівся з місця і поштиво
вклонився людям (Цюпа)].
поштиркати и поштрикати, -каю, -каєш и
поштирхати, -хаю, -хаеш разг. поколоть,
разг. потыкать; (мног. — ещё) исколоть,
разг. истыкать; (резкими ударами разг. —
ещЩ по пырять.
поштмейстер, -тера уст. почтмейстер [3
станції вискочив молодий повновидий
поштмейстер і виніс ослін (Н.-Лев.)].
поштмёйстерша разг. уст.
почтмейстерша.
поштовий почтовый [Я знав цю бабусю.
Частенько бувало її зустрічав у поштовому
залі (Пере.); Передо мною простягся
поштовий шлях (Коцюб.); —Є, товаришу
капітан! — весело сказала вона і розкрила
чорну поштову сумку (Жур.); Ходять,
ходять безупинні гуркотливі поїзди.
Пасажирські, і вантажні, і поштові, і
швидкі (Забіла); Поштовий голуб ніс першого
листа з аеростата (Трубл.); Налагодився
регулярний поштовий зв'язок, але листів
від Ярослави не було (Дмитр.); Перед
рундуком стояв уже трояк самих кращих
поштових коней (Мирн.)]; ^ві
відправлення почтовые отправления; ^вий
знак почтовый знак; г^вий переказ
почтовый перевод; ^ва скринька
почтовый ящик [Я щодня пишу і щодня сам
одношу листи в поштову скриньку (Ко-
цюб.)];<—>ва філія см. філія; як на
^>вих разг. уст, как на почтовых.
поштовик, -ка разг. почтовик [Поштовик
десь комусь хвалився, що справді вчора
пошта була (Головко); Поштовик скоса
поглянув на невідоме село, стримуючи
гарячих коней (Куч.); Поштовиків Борис
навчав знаходити свій голубник за десять
кілометрів (Коп.)].
поштбво-ощадішй почтбво-сберегательный.
поштово-телеграф ний почтово-телегр&фный.
поштовх, -ху прям.у перен. толчок [Хазяїн
м'якими поштовхами пхав поперед
якогось високого худючого чоловіка (Збан.);
Кожний землетрус супроводжується
поштовхами, що відчуваються на поверхні
землі (Наука і життя, 1958, 6); На
ладах, у шахтах, на заводах — працювали
вдень і уночі, кожен поштовх серця, кожен
подих на єдину справу даючи (Забіла);
Революція 1905 р. дала могутній поштовх
розвиткові нашої культури (Рад. Укр.,
1956 у XII)]; стати для кого- не-
б у д ь ^хом до чого послужить
для кого-нибудь толчком к чему.
поштовхати, -хаю, -хаєш^ потолкать.
поштовхатися, -хаюся, -хаєшся разг:
потолкаться [їздили сюди переважно літні
люди. Не стільки змелять, як
поштовхаються біля млина, щось нове почують
(Хижн.)].
поштовхувати,-тбвхую,-тбвхуєш поталкивать
[От волики веселенько в плузі ремиґають,
а я дурня свого в спину поштовхую, да
так і прибавляю і прибавляю оранки
(Барв.)].
поштопаний заштопанный; поштопанный; пе-
I рештопанный [В потертій жакетці і
запнута чорним поштопаним шарфом, вона
там стояла (Пере.)]. Ср. поштопати 1.
поштопати, -паю, -паєш 1) заштопать, разг.
поштопать; (мног. — ещё) перештопать;
2) (в течение некоторого времени) поштопать.
| поштотелеграма почтотелеграмма.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)