Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вощ 304 поя целить народний гніві (Пере.); — Ага, просите пощади, боїтесь за свій спокій! — дражнила мене Алла Михайлівна (Л. Укр.)]. «ощадити, -джу, -дйш пощадить [Монтаньяр: ..Ви Цезаря свого не пощадили, аби на титул Брутів заслужити (Л. Укр.)]; ^тн кого від ч 6 г о (обычно в форме просьбы) разг. избавить кого от чеіо, уволить кого от чего [— Ні, вже пощадіть мене від такої знайомості, принаймні хоч сьогодні, — сказала я, сміючись (Л. Укр.)]; п є ~ти сил для чого не пожалеть сил для чего, не пощадить сил для чего. иоща сливи ти, -влю, -виш мног. осчастливить. пощасллвіти, -вію, -вієш стать счастливее, разг. посчастлйветь [Ну, словом, сорт новий морозостійких слив Данило Якович *РУДом натхненним вивів, Про що директору докладно й розповів. Директор разом з ним чудесно пощасливів (Рил.)]. <*ощастйти, -тйть и редк. пощаститися, *тйться безл. посчастливиться; (об успешном исходе чего-нибудь — ещё) удаться; (о неожиданной удаче — ещё) повезти, разг. подвезти [їм пощастило серед руїн Хрещатика внайти підвал з грубкою (Янов.);Не пощастить мені й тут одружитись (Барв.); Торік повертався я з Деркачівського ярмарку, і так мені тим разом пощастилося, що я і своє добро спродав, і покупив, що мені треба (Вовч.); Найбільш пощастило баладі [Боровиковського] «Вивідка»: вона не лише була опублікована, а й пішла в маси, ввійшла в народний репертуар (Криж.)]. «оіцебетати, -бечу, -бёчеш прям., перен. пощебетать [Зате ж Софійка звивається, Мов ластівка: і з паннами пощебече, і з Панями чемненько поговорить, і паничам щось закине (Л. Укр.)]. «ощезати, -заємо, -заєте ипощезнути, -немо, -нете мног. разг. исчезнуть [Увійшли в світлицю й сіли за полудень.. Печена курка й пироги пощезали з тарілок (Н.-Лев.); Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні Десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (Коцюб.)]. пощепйти1, -щеплю, -щепиш поколоть [на мелкие части], пощепать [Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома поще- пив її на тріски (Гонч.)]. «ОЩепйти2, -щеплю, -щёппш мног. сад., мед.у вет. привить. Пощербити, -блю, -бйш зазубрить, разг. выщербить; (покрыть зазубринами разг. — вшё) иззубрить; (мног. разг.— ещё) позубрить, пощербить [Сганарель: Навіщо ви все точите ту шпагу? ..Д.-Ж у а н: Ет, знову пощербив! (Л. Укр.); Трохи не рік шляхетською Кров'ю напували [гайдамаки] Україну, та й замовкли — Ножі пощербили (Шевч.)]. •пощербитися, -щербиться зазубриться; выщербиться; иззубриться; позубрйться, пощербиться [Раптом сокира пощербилась об сучок (Л, Укр.); Федір обдивлявся серпи, чи не пощербилися, не потупилися (Мирн.)]. Ср. пощербити. пощерблений зазубренный; выщербленный; иззубренный; позубренный, пощерблён- ный [Т і рца: Земля єрусалимська не згоріла, ти маєш мечі (Показує на пощерблений меч, що валяється долі край чоловіка) (Л. Укр.); Він ставить на стіл пощерблену севрську чашку (Риб.)]. Ср. пощербити. пощипати, -паю, -паєш пощипать; (мног. разг. — ещё) исщипать; (всё или всех — ещё) перещипать [І панотця пашого пощипали як слід. Сучий син, думає, що хлоп так хлопом і здохне (Дм. Бедз.)]. пощипування пощипывание [[Юрко] став відчувати болюче пощипування морозу і ще якусь мульку незручність (Козач.)]. пощипувати, -пую, -пуєш разг. пощипывать [Він весь час. озирався навколо, пощипував коротенькі, низько підстрижені вусики (Козач.); На другій лучці, пощипуючи перші травинки, паслося десятків зо три коней загону дністровських партизанів (Смол.); Мороз відчутно пощипував за вуха (Збан.)]. по-щирому нар. искренне, чистосердечно [Прихильно, по-щирому синіло небо (Тич.)]. пощільгоіти, -ню, -ниш уплотнить. пощільнГшатп, -шає уплотниться. пощо нар. арх. почто; зачем, для чего; почему, отчего [I пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем, І вкриє мудрість голову сріблом? (Рил.); Гей, яснее небо, чому тв Глядиш, так весело всміхнуте, Пощо в ту проклятую кліть Ти шлеш такий люби» привіт? (Фр.)]. пощулити, -лю, -лиш пощурить. пощулитися, -люся, -лишся 1) (о глазах) пощуриться; 2) (сжаться всем телом) поёжиться [Свіже ранкове повітря сповнило кімнату, і він мерзлякувато й весело пощулився у своїй легенькій смугастій піжамі (Собко)]. пощупати, -паю, -паєш пощупать [Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв'язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (Козл.)]. пощуПувати, -пую, -пуєш пощупывать. пощурити, -рю, -риш редк. пощурить. пощурптися, -рюся, -ришся редк. пощуриться. по-гогославському, по-югославськи нар. по- югославски. по-юнацькому, по-юнацьки нар. юношески [—Мати-вітчизно! — мимоволі вирвалось у нього, по-юнацькому дзвінко й урочисто (Гонч.); Зараз душа його по-юнацьки свіжа і вразлива (Ст.)\. поява 1) появление [Поява Петра Шкаруби біля Наталі зіпсувала Михайлові настрій (Собко); Кількість культивацій і боронувань весною визначається появою сходів бур'янів (Колг. Укр., 1956, 9); Поява поеми «Василь Тьоркін» 10. Твардовського] в перекладі на українську мову — помітна подія в нашому літературному житті (Жовт., 1956, 2)]; 2)разг.явление;(призрак) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)