Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ноя 305 поя видение [Багато разів уже він переходив через річку, та й нічого, а тепер нараз нова поява впала йому в очі (Фр.); В темну безсонную ніч, в передсвітнюю темну годину, Втомленим очам моїм вельми дивна поява з'явилась (Л. Укр.)]; 3) обл. [подозрительная] фигура; (конкретнее) [подозрительная] особа, [подозрительная] личность, [подозрительный] тип; (что-нибудь фантастическое) чудо; (страшное — ещё) чудовище, разг. чудище [Тихо-тихо скрипнула хвіртка, що вела з двора до саду, і., якась поява шмигнула крізь неї (Фр-)\ Тим часом гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі.. Всі цікаві знати, що се за поява, і всі бояться її, ніхто не сміє приступити до неї (фр-)]- появйти см. появляпі. появитися см. появлятися. появлений уст. явленный [Перед нами, Мов по весні, почав цвісти Розмаїтий той садок Твоїх глибоких дум, гадок, Гарячим серцем та душею На світ появлених тобою (Мирн.)]. появлення появление [— І що ж, Несторе?— звернувсь я, щиро врадуваний його появленням. — Як поживаєте? (Коб.); У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий, і потім ..мати казали, що мене витягли з колодязя (Ришпя)]. появляти, -ляю, -ляєш, появйти (появлю, по- явиш) уст. являть, явить; (обнаруживать какое-нибудь качество у свойство и т. п.) показывать, показать [На голос веспянки відкликається зозуля, ..глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти (Л. Укр.); Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (Рил.)]; стидно й очі ^вйти уст. стыдно и на глаза показаться. появлятися, -ляюся, -ляєшся, появитися (появлюся, появишся) 1) появляться, появиться; (оказываться где-нибудь — ещё) являться, явиться, разг. объявляться, объявиться; (делаться видимым) показываться, показаться [На крильці 8 другого боку дому появляється панич (Мирн.); Під вечір на селі появився Підпара (Коцюб.); Але не було й одного року, У якім би втоплений хлопчина Ніччю в сні мені не появлявся, Мов невтишений докір сумління (Фр.) * Усі такі раді були, як він у найми пішов, ..і чутка про його запала. А це, бач, знову появився (Мирн.)]; 2) (только о третьем лице: начинать существовать) появляться, появиться [Знов під горами появились рибальські хати (Н.-Лее.)]. поязйчити, -чу, -чиш (над ким, над чим) обл. осудить (кого), разг. посудачить (о ком, о чём), фам. почесать языком [І таки витурила., в'їдливу багатирку, яка завжди охоча була над всяким поязичити (Ст.)]. поязичитися, -чуся, -чишся обл. завраться [Не ймете віри? Може, думаєте: поязичився Свирид Костомаха? Коли така ваша, братики, думка, то дуже ви помиляєтесь (Вовч.)]. по-якому нар. как; (на каком языке) разг. по-каковски [— А се по-якому? — подумав Русин. — Бути в пеклі і чорта не бачити — ге, се вже хіба остатня ганьба! (Фр.)]. по-якутському, по-якутськи нар. по-якутски. по-японському, по-японськи нар. по-японски. поярковий поярковый. поярмаркувати, -кую, -куєш разг. поторговать на ярмарке; принять участие в ярмарке [Опівдні ярмарок почав рідшать: почали люди розходиться, поярмаркувавши (Н.-Лев.); Захотілося Яхонтову поярмаркувати (Шиян)]. поярмаркуватися: щоб добре звалося разг. чтобы хорошо прошёл торг [на ярмарке] [— Сідай і ти, Насте, — розпорядився Гаркуша, наливаючи чарки. — ..Отже, за те, щоб добре поярмаркувалось... Будьмо! (Гонч.)]. поярок, -рку поярок. поярусний спец. поярусный [Інститут розробив і запропонував автоматизований агрегат для поярусного бетонування блоків- кабін (Наука і життя, 1959, 6)]. пояс1 1) пояс; (только прям. — широкий для завязывания по талии — ещё) кушак [Тоді устав Павло й собі, вбрався у нову кирею, червоним поясом підперезавсь {Вовч.); Хоч голий, зате в поясі (приказка); Що вміть, так того за поясом не носить (Ном.); Великі водоймища і колгоспні ставки, довжелезні степові шляхи — все це буде об- рамлюватися, оздоблюватися зеленими поясами дерев і кущів (Волош.); Клубки диму розходилися — розправлялися, слалися довгими поясами (Мирн.); Для вилов- лення гусениць плодожерки в червні треба накласти на стовбури плодоносних дерев ловчі пояси (Колг. Укр., 1959, 5)]; р я т у- вальний ^с см. рятувальний; з а- ткнути за ***>& (кого) см. затикати1; 2) (талия) пояс [Федір Голубенко стоячи по пояс у воді, посміхнувся до хлопця (Руденко); Моссаковський поклав паляницю на столі, став і руки склав на поясі (Н.-Лее.); Борода до пояса , а розум/ ні волоса (Ном.)]. пояс2, -су спец. пояс?(пределы, в которых распространено .какое-нибудь явление—ещё) область; (пространство, характеризующееся каким-нибудь общим признаком — ещё) за;Н? [Глибше від пояса постійної температури маси Землі нагріваються (Наука і життя, 1957, 1)]; ~г вічних снігів область вечных снегов; холодний ^>с геогр. холодный пояс [Простори між полюсами і полярними колами називаються холодними поясами (Фіз. геогр.)]. поясмна обл. пояс [А на тому поганому поя- сина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (Чуб.)]. пояснений объяснённый; разъяснённый;, пояснённый [Майже всі країни вже описані, І але ще не всі вивчені і не цв\ явища при- 20-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)