Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поя 306 пра роди пояснені (Фіз. геогр.)]. Ср. пояснювати. поясненний объяснимый. пояснення 1) объяснение; разъяснение; пояснение [Дівчинка дише схлипувала і ніяких пояснень суворій матушці не давала (Донч.); Він прочитав козацьку грамоту і тепер дає до неї усні пояснення (Тулуб); Він приязно й ласкаво, Як дітям, нам показував усе 3 поясненнями, що здавались, може, Докладними занадто (Рил.)]; ср. пояснювати; 2) (письменное или устное изложение в оправдание чего-нибудь) объяснение [Вороній: Загалом, не бери надто близько до серця. Якось обійдеться. Підготуй пояснення, і, можливо, на тому й закінчиться (Левада)]. поясний1 поясной; кушачный. Ср. пояс1 1. поясний2 поясной; <^нйії поділ поясное деление; <^нйй тариф поясной тариф; ^нйїї час поясное время [Поясний час у нашій країні було введено в 1919 році (Наука і життя, 1957, 3)]. Ср. пояс2. поясник бот. обл. (Ьусоросішт) плаун [Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (фр.)]. поясни мий объяснимый. пояснити см. пояснювати. пояснитися см. пояснюватися. пояснйця редк. поясница [Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю... (Чорн.)]. См. ещё поперёк1 1. поясність, -пості спец. поясность. поясніти, -ніє и пояснішати, -шае безл. посветлеть [Нічні птахи замовкли, з озерець тягло вогкістю, на сході трохи пояснішало і зблідли зорі (СмсГл.); У його на душі пояснішало (Мирн.)]. пояснювальний объяснительный; разъяснительный; пбяснйтельный [Село захвилювалося сильно, і нам конче потрібно діяти, щоб протиставити цій [куркульській] агітації нашу пояснювальну роботу (Епік)]. Ср. пояснювати. пояснюванпя объяснение; разъяснение; пояснение. Ср. пояснювати. пояснювати, -нюю, -нюєш и поясняти, -няю, -няєш, пояснити, -ню, -ниш объяснять, объяснить; (растолковывать — ещё) разъяснять, разъяснить; (истолковывать — ещё) пояснять, пояснить; (выяснять какой-нибудь вопрос) объясняться, объясниться" [В одній з останніх зал екскурсовод щось пояснював групі курсантів військового училища (Куч.); Перед наступом Карасик зібрав свій підрозділ для того, щоб пояснити конкретне завдання (Ткач); Ми уроки разом готуємо... Я все їм показую, пояснюю (Куч.); Анна: ..Квітки з гранати, кажеш? І для мене? М а р і к в і т а: ..Воно- то, правда, — зухвало трохи, бо квітки з гранати, то знак жаги. Та що я поясняю! Адже се всім відомо (Л. Укр.); Поклали бійці товариша на мерзлу землю перед матір'ю край самої ями. Що сказати матері? Як пояснити? Чим потішити? (Довж.)]. пояснюватися, -нюється и пояснятися, -няе- ться, пояснитися, -нйться 1) объясняться, объясниться; (становиться понятным, ясным) разъясняться, разъясниться [На мою думку, все те, що ми зараз бачили, пояснюється просто (Донч.)]; 2) (только несоверш.: находить себе объяснение, коренипіься в чём-нибудь) объясняться [Поліпшенням матеріального добробуту трудящих пояснюється і той факт, що приріст населення нашої країни становив за роки п'ятої п'ятирічки 16 мільйонів 300 тисяч чоловік (Матер. XX з. КПРС)]; 3) страд, з. (несоверш.) объясняться; разъясняться; поясняться; ср. пояснювати. пояснюючий объясняющий; разъясняющий* поясняющий. Ср. пояснювати. поясняти см. пояснювати. пояснятися см. пояснюватися. поясок, -ска 1) уменьги. поясок; кушачок [На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Гонч.); Двоє інших були зодягнуті по-робітничому, але свяі> ково: в одного під піджаком сорочка українська, вишита, в другого — руська, під поясок (Смол.); Сміх покотив гуртком «політиків», а Бриль з Боженком вхопилися «на пояски» і почали валити один одного з ніг (Смол.); Шлях майже непомітно перейшов у таку ж рівну широку вулицю. Замість тинів на ній правили густі, старанно підстрижені пояски жовтої акації (Минко)]; ср. пояс1 1; 2) архт. поясок [Поясок — облом, що відрізняється від полички., більшою своєю шириною (Архт. Рад. Укр., 1940, 10)]. поясочок, -чка уменьш., ласк, поясочек [Цілісіньку ніч я не спав, Мережечки всякі, кругом поясочки Та ще й золотцем малював (Гл.)]. пояти (пойму, поймеш) арх. взять, забрать, увести, арх. поять [Багато дівчат з ясиру повтікали.. Та чи одну Марію бусурмани пояли в наших краях? (Ле)]. ППО (протиповітряна, оборона) ПВО (противовоздушная оборона). ППХО (протиповітряна хімічна оборона) ПВХО (противовоздушная химическая оборона). прабаба, прабабка прабабушка, прабабка [Мабуть, увесь рід її, всі баби і прабаби з пращурами і пращурками були такі ледачі (Барв.); Жінки, прабабки яких колись були Катеринами з поеми Шевченка, тепер пересіли вже на трактори (Тич.)]. прабабуся ласк, прабабушка [Це ще моя прабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий (Іван.)]. прабатьки, -ків прародители [Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Да- нилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Янов.)]. прабатьківський прародительский [Він затис в долоні колос, Наче важить у руці Принесе його додому, У прабатьківське село (Дмитр.)]. прабатьківщина прародина. прабатько праотец; (родоначальник) книжн. уст. прародитель. прав см. правий2 1. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)