Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пра 307 пра права 1) прил. см. правий1 1; 2) (род. правої) сущ. полит, правая. права (род. прав) 1) см. право 1; 2) (льготы) ист. вольности. правда 1) сущ. правда [Р і ч а р д: ..Вони так щиро билися за волю, за правду й за святее боже слово (Л. Укр.); І рівніший крок по смертній дорозі, вище голова, стискаються в кулаки пальці, — я [робітник] йду, не схитнуся.. Все одно наша правда зверху! (Я по в.); Я вдоха: А вже правду кажуть, що поганому виду — нема стиду! (Мирн.)]; ^да очі коле погов. правда глаза колет [Він просто говорив усюди правду, як говорили її одверто тільки комуністи. А правда панам очі коле (Цюпа)]; всіма ~»дами і неправдами всеми правдами и неправдами; не по ^ді (в значений нар.) несправедливо [Не по правді, мій миленький, Ти зі мною живеш (народна пісня)]] сказати по ^^ді сказать правду [Скажи по правді! Мій Трістан умер?! (Л. Укр.)]; щира ^да см. щирий 2; щ о <*^да, т о <^>да погов. что правда, то правда [— Ні, куме, — кажу, — що правда, то правда: горілка до добра не доведе! (Вовч.)]; 2) (в значении сказуемого) правда [Воно правда, що пани товстобрюхі за людей нас не мають (Коцюб.)]] 3) (вводное слово: в самом деле) правда, положим [Добра, Дрбра такого таки зроду У мене, правда, не було, А так собі якось жилось (Шевч.); Були, правда, і такі, що казали: — Дурна, дурна Катря та нерозумна! (Мирн.)]; О ^ДУ кажучи, по <-^ді кажучи правду говоря, правду сказать, по правде говоря, по правде сказать, говоря по справедливости [Була то, правду кажучи, звичайпа крамарська буда, яких безліч в Італії (Л. Укр.)]; [ а] ^да [ ж ]?, ч и ж не '--'да? не правда ли?, не так ли? [Пиши мені, любий папочка, як матимеш час, частіше.. Ну, ти в принципі проти довгих листів — правда ж? То я вже скінчу (Л. Укр.)]; ніде '--•ди діти нечего греха тайть [Ніде правди діти — ноги [хлопця] так і зостались босі, бо в родині Зайченків за час окупації цілком вивелися такі речі,* як черевики, постоли (Янов.)]; сказати по '-'ді, сказа- т и <-^ду разг. по правде сказать, признаюсь, признаться [Джонатан: Річар- де, послухай, сказать по правді, я не сподівався, щоб ти вже до такого міг дійти (Л. Укр.); Вже, сказати правду, й я немолода, але ж й дячиха красуня — нічого сказати! (Н.-Лев.)]; 4) (уступительный союз: хотя) правда [Правда, ІОркова бригада майже закінчувала роботу, але ж головне попереду (Риб.)]. правдатися см. правдйтпся. правдивий 1) правдивый; (соответствующий истине, содержащий истину книжн. — ещё) истинный; (соответствующий действительности — ещё) правильный; (беспристрастно следующий правде в своих поступках и мнениях — ещё) справедливый [Правдивим будь — але не всім ти одкривайся (Тич.); І ми, твої сини, правдивими серцями Тобі й Вітчизні віддаєм любов свою! (Ст.); І Петро зрозумів, що Марія — його тиха і скромна Марія — стала строгим, правдивим суддею кожного свого і його вчинку (Жур.)]; 2) (такой, какой должен быть, соответствующий требованиям) разг. настоящий; (подлинный, несомненный — ещё) истинный [Хлопець: ..Вона., така соромлива, правдива мімоза, до неї страшно доторкнутись, щоб не вразити (Л. Укр.); Вона бачила себе тепер правдивою хазяйкою в господі (Н.-Лев.); О в л у р: ..Скажи, як звать тебе. Не мусиш конче Своє ім'я правдиве виявлять (Фр.)]. правдивість, -вості 1) правдивость; истинность; правильность; справедливость [Правдивість є основною умовою художності кожного літературного твору (Літ. газ., 1953, XI); Фермер хотів., перевірити правдивість того, що йому роками втовкмачувала в голову сільськогосподарська газетка, яку він передплачував (Гоич.); \ хай це тебе не втішає, що ти в наші межі заліз, завжди перемогу рішає правдивість війни (Тич.)]; 2) истинность. Ср. правдивий 1—2. правдиво нар. правдиво; истинно; правильно; справедливо [Землі своєї зелень та блакить Любив я серцем, і на схилі віку Хотів про те правдиво повістить (Рил.); Особливою любов'ю користуються у радянського читача твори, які правдиво і глибоко розкривають образи комуністів (Літ. газ., 1950, VIII)]. Ср. правдивий 1. правдйзм, -му ист. правдйзм [Отже, 4/б робітників визнали правдистські рішення своїми, схвалили правдйзм, об'єдналися на ділі навколо правдизму (Ленін)]. правдист правдист [Як і оця жінка, Введен- ський був, мабуть^ також правдистом, бо твердо стояв за трудящий люд (Гонч.)]. правдистка правдистка [Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення, що там нібито має виступити з промовою навіть якась учителька з Херсона, правдистка (Гонч.)]. правдистський правдистский [А якщо мова йде про єдність дійсно марксистську, — тоді ми скажемо: з самого виникнення правдистських газет ми кличемо до згуртування всіх сил марксизму, до єдності знизу, до єдності на практичній роботі (Ленін)]. правдйти, -джу, -дйш обл. оправдывать [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт,— Сл Гр.)]. правдйтися, -джуся, -дйшся и правда гися, -даюся, -даєшся обл. оправдываться [Галя щось таке казала, видно правдилася перед матір'ю (Мирн.)\ Виджу, що й ги повірив тим брехням, які про мене рознесли. Зачну правдатися, то скажеш, що брешу (Фр.)] правдоборець, -рця разг. борец за правду [Твердої вдачі пастух, незламний правдоборець, врятував племінне стадо (Горд.)]. правдолюб, (режге) правдолюбець, -бця разг. правдолюб [Після чорних думок у селі та на могилі незабутнього правдолюба Крукові було радісно сидіти в цього Дембін- ського (Козл.); Незважаючи на всі житейські бурі і незгоди, Толстой був великим 20* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)