Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цра 308 життєлюбцем і правдолюбцем, переконаним оптимістом (Рад. Укр., 1958, IX)]. правдолюбний правдолюбивый. правдолюбність, -пості правдолюбие [Ти ж, здається, як і я, шануєш правдолюбність у людей (Коб.)]. правдолюбство правдолюбие [Панували в Запоріжжі насамперед звитяжний дух, відвага, правдолюбство (Ільч.)]. правдомовець, -вця человек, говорящий правду. правдомовний правдивый [в высказываниях (в речи)] [Цим разом вона була правдомовна (Коб.)]. правдомовність, -пості правдивость [высказываний (речи)] [Лукавство й зради уби- вают,ь правдомовнігть (Фр.)]. правдонька уменъш., ласк, от правда 1 [Не говорить, Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать, А більше ні в кого спитать (Шевч.)]. правдоподібний правдоподобный; (возможный — ещё) вероятный [Картина її майбутнього, яку він намалював перед нею, хай незугарними, грубими, але все ж таки дуже правдоподібними фарбами, стурбувала Ольгу (Вільде); Українцеві, звиклому до своїх., народних пісень, скоріше, либонь, здасться правдоподібним, що власне народна душа могла зродити сі співи [давні єгипетські], прості, нештучні і щирі (Л. Укр.)]. правдоподібність, -пості правдоподобие, правдоподобность; вероятность, уст. вероятие [Від драматургії Пушкін вимагав «правдоподібності положень і правди діалога» (Літ. газ., 1949, VI)]. Ор. правдоподібний. правдоподібно нар. 1) правдоподобно [В книжці все було зовсім правдоподібно (Смол.)]\ 2) (вводное слово) обл. вероятно, очевидно [А, се ви, правдоподібно, Від пана Дорошаї (Фр.)\ Ключ від мого покою забираю, бо, правдоподібно, забавлюсь довше, а повернувшись, не хотіла б я нікого будити (Коб.)]. праведний 1) рел., книжн. праведный [Неначе праведних дітей, Господь, любя отих людей, Послав на землю їм пророка; Свою любов благовістить! Святую правду возвістить! (Шевч.)\ Як ти ввійшла до нас, то мов праведне сонце вступило в хату (Мирн.)\ Не громом праведним, святим Тебе [Нерона] уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом (Шевч.)]\ після трудів ~-»шіх шутл. после трудов праведных [Якось одного дня ввечері, після трудів праведних, сиділи уповноважені під дубом (Вишня)]; 2) (содержащий в себе правду) разг. справедливый, правый [Жарти, мамо, жартами. А я так^кажу, як батько кажуть, що за праведне діло св^оєї голови не жалій, ну та й чужої не милуй! (Головко)]. праведник рел., перен. праведник [В одному кутку картини був і рай. Праведники зривали тут з дерев золоті яблука і обмахувались, певно від комарів, пальмовим І віттям (Донч.)\ Все повчаєш та наставляєш, праведпик. А чого ти плакав, коли грушу рубали? (Довж.)]; спати (засипати) сном '-'ка шутл. спать (засыпать) сном праведника [Закачавшись у килим, як у трубу, він засипав на всю ніч сном праведника (Смол.)]. праведниця рел., перен. праведница. праведність, -ності рел., перен. праведность [Хвора: ..Забудь про те, що звете ви гріхом Чи праведністю, слухай тільки пильно (Л. Укр.)]. праведно нар. 1) праведно [І праведно господь великий, Мов на звірей тих лютих, диких, Кайдани повелів кувать (Шевч.)]; 2) справедливо; (так, как нужно) правильно [Праведно кажеться, що на вовка помовка, а злодій кобилу вкрав (Метл.)]. Ср. праведний 1—2. правець, -вця 1) (состояние сильного душевного потрясения) столбняк, остолбенение [Тільки тріск Кампир-Равату та іскри блискавки змогли пробудити цих людей від жахливого правця {Ле)\; О пальці ^>вцём с т а- л и пальцы скрючились, пальцы скрючило; поставив у ^>ць кого разг. остолбенел кто [Христю мов хто у правець поставив від того питапня, вона аж скорчилася (Мири.)]; стояти ганцем фам. стоять столбом; щоб тебе ~вцём поставило бран. чтоб тебя столбняк хватил; 2) мед. столбняк; 3) обл. направление [Найде собі правець вода і сама (Волч. у. — Сл.^Гр.)]. І правий1 (противоположный левому) 1) прил. правый [— На, — сказала вона Чіпці, подаючи гроші правою рукою, а лівою зачиняючи скриню (Мирн.)\ Пароплав стояв до них правим бортом (Трубл.)]\ ~ва рука прям., перен. правая рука; з /^вої руки см. рука; н а ~зу руку см. рука; н а ~ву р у ч см. руч; у ~ву р у ч ^ см. руч; 2) (род. правого) сущ. полит, правый [Кадети об'єднують всіх правих, всю контрреволюцію, всіх поміщиків і капіталістів (Ленін)]; 3) (о ткани, одежде и т. п.) прил. лицевой І правий2, (редк. только предик.) прав 1) прав, редк. правый [Віктор був цілком правий ] у своїй характеристиці малюнків товариша ] (Іван.); Бач: гуску вкрав, Щей вийшов праві ] (Боров.)]', 2) (только правий) (следующий истине) правый, справедливый [За правду, І браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий І шлях, Єдину, браття, всі м&єм віру, Єдине серце у грудях (Л. Укр.); Заграй, сурмач, | заграй, сурмач, мерщій, «— Згорить і ка- 1 мінь в нашім правім гніві (Нагн.)]; ~ве і діло правое дело [Я кликав її на праве І діло, і вона прийшла (Коцюб.)] Коли праве 1 діло, то говори сміло (Ном.)]. ] правий обл. ровный, прямой [Рубайся, дерев- 1 це, криве й праве (Чуб.)', Як права солома, ] так добре топити, а як стара та пере- \ бита, так погано горить (Пирят. у. — Сл \ Гр.)]. І правило правило [Засвоївши якесь граматич- I не правило, він придумував до нього ці- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)