Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
і»ра 310 пра ний обрядов и т. п.) править, книжн. совершать, уст. отправлять; (церк. — ещё) .служить [Руїну слави Рим пропиває. Тризну править По Сціпіонах (Шевч.); Почали ченці молебень правити (Тулуб); Чи панахиди вже править пора в час, коли воля під прапор збира! (Л. Укр.); Все, за що б не бралася [Маланка], робила поважно, немов у церкві правила, а сама осміхалася до себе (Коцюб.)]. правити3, -влю, -виш 1) (устранять недостатки) исправлять; (спец. —рукопись и т. п. — ещё) править [Наталя Василівна., сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (Коп.); Жак правив і редагував Галині переклади (Смол.)]; г^тп коректуру править корректуру, держать корректуру; 2) (острить, точить на ремне или оселке) спец. править, направлять; О Д є козам роги являть погов. куда Макар телят не гонял [Я знаю, що якби мій позов добувся до рук станового, то він би запровадив мене туди, де козам роги правлять!.. (Мирн.)]. правитися1, -виться страд, з. 1) правиться, управляться [Галя: Та я, папочко, збираюся прохати у вас ті закони перечитати.. Цікаво знати, якими ми законами правимося (Мирн.)]; 2) правиться, управляться. Ср. правити1 1 — 2. правитися2, -виться страд, з. 1) взыскиваться; 2) запрашиваться; 3) правиться; совершаться; служиться. Ср. правити2 2—4. правитися3, -виться страд, з. 1) исправляться; правиться; 2) правиться, направляться. Ср. правити3 1—2. правитися4, -влюся, -вишся_ 1) обл. направляться; (находиться в движении — ещё) двигаться; (отбывать — ещё) отправляться [Частина з них [кінних козаків] ще з України йшли з нами, а більшість — підібрали ми по дорозі, коли правилися до вас (Ле); Говори, якими шляхами правляться козаки? (Ле); Іди, Зіновію, прався додому (Ле)]; 2) (заниматься чем-нибудь кропотливым, суетиться) обл. хлопотать, разг. возиться; (уметь исполнять что-нибудь) справляться, разг. управляться [А Чіпка вже правився коло шкоди. Там тин підняв та набив, нові ворота приробив (Мирн.); Я в д о х а: ..Хай же тепер Пріська сама біля печі правиться, — і за холодну воду не візьмуся! (Мирн.)]. правиця уст., поэз. правая рука, уст. десница [Данило Бриль виразно відчув, що батькова правиця зараз похопиться до паска (Смол.); Коли твій брат, твій син, твоя дитина Тне ворога з-за правого плеча, Коли за волю бореться країна, — Веде в бою правиця Ілліча (Рил.)]. правіж, -вежу ист. правёж. правіжний канц.' взыскной. правік: з ~ку разг. испокон веку, испокон векбв [Є л є н а: ..Та жах, що народився в надрах темряви І з правіку приймає різні постаті, Мов полум'я з вулкана вогнедишного, Нарине нагло — потрясе й герою дух (перекл. Лукаша)]. правічний книжн. извёчцый; церк. предвечный [Правічні схили, предківські причали, Билинами оспівані холми Мовчали скорбно, і велично ждали, І бачили, як їм вклонились ми (Бажан)]. правіше нар. сравн. ст. правее [Бій точився правіше, кілометрів за півтора (Борз.)]. правка спец, правка [Редактор тут і планував сторінки, і верстав, і сам таки робив на ходу правки й коректу (Козл.); У стапельному цеху новатори., механізували правку трубчастих конструкцій щоглових пристроїв (Наука і життя, 1957, 2)]. правлення1 управление. Ср. правити1 2. правлення2 1) требование; взыскание; 2) требование; запрашивание; 3) совершение; отправление; служение. Ср. правити2 2—4. правлення3 1) исправление; правка; 2) правка, направка. Ср. правити3 1—2. правлінець, -нця правленец [В невеликій кімнаті правління весело палахкотіло в грубці, цигарку за цигаркою смалили., правлінці і актив (Збан.)]. правління 1) (управление государством) правление [Нрокопій жив в епоху правління імператора Юстиніана І (Нар. стар, іст. УРСР)]; спосіб «-^ня образ правления; 2) (выборный орган, стоящий во главе учреждения или организации) правление [Багато цікавого про колгоспні справи почули ми на засіданні правління (Вишня)]. правлінський правленский, правленческий [Микола Васильович набридав правлінському завгоспу, щоб той швидше дістав для їхньої станції рушницю (Трубл.)]. правлячий правящий [Перешкодою на шляху встановлення міцного миру, говорив він [Ленін], є імперіалістична, загарбницька політика правлячих класів капіталістичних країн (Біогр. Леніна)]. правішії обл. 1) законный [Кай Л є т і ц і й..: Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, що син твій знайдеться, як він живий, або ж за нього правна помста буде, коли з ним сталось так, як ти боїшся (Л. Укр.)]; 2) (подлинный) настоящий [С і- н о н: ..Я сам з Еллади. Еллада — се ж колиска споконвічна святої волі. Правний син Еллади без рідної стихії жить не може (Л. Укр.)]; 3) юр. правовой. правнйк, -ка разг. правовик [Доктор Зін- гер з фаху був правнйк — теоретик юриспруденції (Смол.)]. правничий редк. юридический [Особливо гідний пам'яті виступ на цьому процесі «експерта» від правничих наук полковника Сміта (Смол.)]. правнук правнук [Він плекав гордовиту мрію погойдати на руках ще й правнука перед тим, як закінчити свій життєвий шлях (Янов.); Будуть знати правнуки і внуки, Хлібороби, теслі, моряки Ленінські тверді, гарячі руки, Що піднесли землю над, віки (Мал.)]. правнучка правнучка [Лише правнучка Апо- столова — Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (Гонч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)