Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пра З 11 пра право 1) право [Ввійшовши до складу своєї Батьківщини — могутнього Радянського Союзу, трудящі західних областей ^України одержали не тільки віками омріяну землю і волю, але і всі людські права (Козл.); Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву (Тич.); А вуйко Дорко все ще чув за собою право лічитися до молодіжі, отже, часто волів товариство молодих, що між ними й сам молодів (Мак.); Він [орендар] купив право на улов; а ти хоч і здихай (Мирн.); Незабаром усі побачили, що Воздвиженський і лапландець не дуже любили поважать право власності (Н.-Лев.); Право є надбудова над економічним базисом (Нар. стар, іст. УРСР); Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (Стеф.)]; ~во на працю, на відпочинок, на освіту право на труд, на отдых, на образование; вступати в свої ~ва вступать в свой права [Весна вступала в свої права, затоплювала місто повінню світла (Гонч.)]; загальне виборче <^>во всеобщее избирательное право [Вибори депутатів до всіх Рад депутатів трудящих., провадяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні (Конст. СРСР)]*, з повним ^вом с полным правом; мати ~во быть вправе, иметь право [Я справді не маю права бути нетерплячою, бо се ж я мимо волі роблю над вами тяжку операцію.., (Л. Укр.)]; належний по ~ву принадлежащий по праву; н а ^вах кого на правах кого [Милевський: ..Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви занадто раптово увірвали нитку (Л. Укр.)]; по г*-/ву (законно, с полным основанием) по праву [Україну здавна і по праву називають республікою металу (Рад. Укр., 1957, III)]; яким ^/вом? по какому праву? [Приїздять в село якісь люди, ..ідуть на виноградники, рубають їх, палять... За що? нащо? яким правом? (Коцюб.)]; 2) обл. закон [Де ж таке право є, що коли одкупив землю, то земля все-таки не твоя? (Мирн.)]. правобережжя правобережье. правобережний правобережный [На кінець XVIII століття були возз'єднані з Росією правобережні українські землі (Тези про 300-річчя)]. правобічний правосторонний [Чи знаєте ви, чому в одних європейських країнах., рух транспорту лівобічний, а в інших.. — правобічний? (Веч. Київ, 1958, І)]. правовий правовой [Поки різні нації живуть в одній державі, їх зв'язують мільйони і мільярди ниток економічного, правового і побутового характеру (Ленін)]. правовик, -ка разг. правовик. правовід правовед [— А знаєш, де Шестір- ний? — спитав Петро Жука. — А де? —Правовідом... (Мирн.)]. правовідносини, -син юр. правоотношения. правовірний рел. 1) прил. правоверный [Як правовірні магометани, вони [татари] ніколи не вживали свинини (Панч)]; 2) (род. правовірного) сущ. правоверный [Палкого сонця промені ворожі На кладовище сиплються, мов стріли, На те каміння, що вкрива могили, Де правовірні сплять (Л. Укр.)]. правовірність, -ності правоверность; (рел. — ещё) правоверие. правовірно нар. правоверно. правозаступник юр. ист. правозаступник, защитник [Слово має- правозаступник (Ле)], правозаступництво юр. ист. правозаступни- чество, "защита. правоздатний юр. правоспособный. правоздатність, -ності юр. правоспособность. правознавець, -вця правовед. правознавство правоведение. правомірний правомерный [Революція є війна. Це — єдина законна, правомірна, справедлива, дійсно велика війна з усіх воєн, які знає історія (Ленін)]. правомірність, -ності правомерность [А за вікном., все награвав і награвав приземкуватий, невтомний, впевнений у правоті і правомірності своєї любові Василь Великанов (Руденко)]. правомочний юр. правомочный [У січні 1918 р. до Брест-Литовська прибула правомочна делегація Українського Радянського уряду (Іст. Укр. РСР)]. правомочність, -ності юр. правомочность, правомочие. правообертаючий мех., анат. правовращающий. правоопортуністичний полит, правооппорту- нистйческий [Правоопортуністична група Бухаріна являла собою агентуру куркульства в партії (Іст. Укр. РСР)]. правопис, -су правописание, орфография [За лісом били ще гармати, Та кличе нас По- літбюро Новий правопис розглядати Розумним дітям на добро (Рил.); Російські повісті Шевченка дуже своєрідні своєю мовою, правописом і пунктуацією (Рад. літер., 1949, 10)]; у нього кульгає ~г см. кульгати 1. правописний правописный, орфографический. правопорушення юр. правонарушение. правопорушник юр. правонарушитель [В химерній, позначеній багатьма крутими поворотами долі Марка письменник [Мики- тенко] правдиво., показав складний шлях перевиховання правопорушників у трудових комунах (Рад. літер., 1957, 4)]. правопорушниця юр. правонарушйтельница. правопорядок, -дку правопорядок [Необхідно, щоб наші партійні, державні, профспілкові організації пильно стояли на варті радянських законів, викривали і виводили на чисту воду всякого, хто посягне на соціалістичний правопорядок (Матер. XX з. КПРС)]. праворуч нар. направо; (в правую сторону— еще) вправо; (с правой стороны — ещё) справа, по правую сторону [Праворуч од греблі стояла тонкою хмаркою біла курява (Риб.); На розі, біля спаленого бу- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)