Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пра 314 пра сцени, стоять серйозні завдання (Мист., 1955, 1I практика практика [Основою пізнання є практика; практика служить і критерієм пізнання, тобто показником його правильності чи неправильності (Біогр. Леніна); Українські вчені., тісно пов'язують свої дослідження з практикою, з життям (Наука і життя, 1957,12); Я щасливий від думки, що мені на практиці доведеться ознайомитися з вашими такими цікавими методами досліджень (Шовк.); Розгляд мовної практики молодих поетів повинен бути одним із першорядних завдань критики (Пере.); За останні роки винайдено багато нових препаратів, серед яких є кілька особливо цінних для медичної лікувальної практики (Наука і життя, 1956, 9); Кілька дівчат, готуючись стати радянськими вчительками, відбували в цьому місті практику (Панч)]; знати на ~тиці знать на практике. практикант практикант [Заробіток лікарського практиканта був невеличкий (Віль- де)]. практикантка практикантка [— Ні, я ще не журналістка, я поки що студентка, — різко відповіла Ніна. —А, значить, практикантка, — іронізував Русанов (Собко)]. практикантство практикантство. практикантський практикантский. практикований 1) практикованный; 2) практиковавшийся [Роботи з нього ніякої, а ще до того — злодій! У Львові практикований! (Фр.I практикувати, -кую, -куєш 1) (применять на практике) практиковать; 2) уст. практиковать, иметь практику [Письмо було зі Львова, від купця, у котрого практикував Готліб (Фр.)]; 3) (упражнять) разг. практиковать [— Я навчилася розбирати [автомат] в госпіталі, — сказала жінка,— ногу лікувала, а руки практикувала (Я нов.)]. • •практикуватися, -куюся, -куєшся 1) (применяться на практике) практиковаться [У виробничих умовах широко практикується одержання насіння лучних трав з простих травосумішей (Коле. Укр., 1956, 9)]; 2) (проходить практику, приобретать опыт) практиковаться [Його прислано до вас у Ковалівку, як то кажуть, на практику. Щоб подивився і на відсталий колгосп, бо передові вже бачив, практикувався там (Куч.)]. практикум, -му практикум [В період весняних польових робіт [учні] працювали в колгоспі в дві зміни, в години, відведені для практикуму (Коле. Укр., 1959, 2)]. практикуючий практикующий; ^чнй лікар практикующий врач. практицизм, -му книжн. практицизм [Деякі прихильники «чистої теорії» намагаються зобразити діяльність нашої діартії, здійснювані нею заходи як свого роду вузький практицизм (Хрущов)]. практичний 1) практический [Основним практичним завданням для нашої країни в даний час є створення матеріально-технічної бази комуністичного суспільства, нове могутнє піднесення соціалістичних продуктивних сил (Хрущов)', Автор роману «Бур'ян» [Головко] зображує свого героя в його повсякденній практичній діяльності (Іст. укр. літ.); Це була людина вже досить літня, з великим життєвим і практичним досвідом (Бат); Через дві години він мав піти в інститут на практичні заняття з студентами (Шовк.); Одержання атомної енергії та її використання для практичних потреб стало можливим лише тоді, коли були глибоко вивчені властивості хімічних елементів (Наука і життя, 1956, 11)]; 2) (деловитый, опытный; экономный, удобный) практичный, (реже) практический [Даремне просите вибачення за те, що питаєтесь у мене практичної ради —> я готова служити Вам [Кобилянській] у всякій пригоді (Л. Укр.); Практичний Ма- ксим відразу ж йоринув у обрахунки досить невтішні (Смол.)]. практичність, -пості практичность [Практичність і матеріальний інтерес у всьому був у нього на першому плані (Н.-Лев.)]. практично нар. 1) практически [Для того, щоб диктатура пролетаріату мала світове значення, треба було, щоб вона практично в якій-небудь країні зміцнилася (Ленін); Запаси солі в Сиваші становлять сотні мільйонів тонн і практично невичерпні (Наука і життя, 1956, 11)]; 2) практично [Місце гарне і хата нічого собі (я, звісно, суджу по виду, а чи практично збудована, то не знаю) (Л. Укр.)]. Ср. практичний 1—2. праліне нескл. сущ. ср. р. кул. пралине. праліс, -су девственный лес, первобытный лес [Закарпаття— рідкісний лісовий район, в якому збереглися місцями первісні ліси— «праліси» (Допов. АН УРСР, 1954, 1); Життя — не фарбований ліс декорацій, а пралісу хащі, гінкі й молоді (Пере.)]. прало обл. место на реке, где стирают бельё [Жінки з цілого села приходили сюди влітку і взимку прати білизну. В селі існувало переконання, що «вода з прала» помагає на ревматизм (Вільде)]. праля прачка, уст. портомоя, портомойка [Там стала вона «прислугою за все». Тобто— за куховарку, пралю, покоївку та няню (Смол.)]. пральний стиральный; (употребляемый для стирки разг. — ещё) стирочный; (связанный со стиркой белья, с профессией прачки — обычно) прачечный [Наліг [Юхимен- ко] плечем на двері. Защіпка хряснула.. Війнуло вогкістю і пральним відпаром білизни (Кач.)]; г^на машина стиральная машина [Ленінградський механік., недавно сконструював і виготовив автоматичний прилад для керування пральними машинами (Веч. Київ, 1958, IV)]; ~не мило стиральное мыло, разг. стирочное мыло; ^шіГі порошок стиральный порошок [Миловарні підприємства республіки вже мають досвід виробництва мита та пральних порошків з синтетичних продуктів (Наука і життя, 1956, 7)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)