Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лра 315 пра пральник спец. стиралыцик (разг.); прачечник [Десять пральників працювали спокійно й уперто (Риб.)]. Ср. пральний. пральниця спец. етиралыцица (разг.); пра- чечница. Ср. пральний. пральня прачечная (сущ.), прачечное заведение [В пральні., жінки по черзі, кожного тижня, прали воїнам морської піхоти білизну (Куч.)]. прамати, -тері торж. уст. праматерь, прародительница [Кассандра: ..Життя й вогонь дав людям Прометей і знав, що муки ждуть його за теє, провидець мук не одвернув од себе, — з усіх синів праматері землі його найгірше покарала Мойра (Л. Укр.); Праматір'ю пролетарських революційних пісень була всесвітньо відома «Марсельєза» (Нар, творч. та етн., 1957у 3); Ось прамати чудесної капронової тканини-павутинки — чорно-блискуча брила вугілля (Рад. Укр., 1958, VII)]. прамова лингв, праязык. прамовний лингв, праязыковой, праязычный. праний 1) прич. стиранный, мытый [Білизна., прана й переполіскувана у гірській воді (Коб.)]; 2) прил. стираный. праник валёк [На березі якась жінка полоскала білизну, а потім вибивала її дерев'яним праником (Шиян)]. пранка разг. постирушка. прання стирка, стирание, мойка, мытьё [Прийшло моїй матері на думку розпочати прання (Коб.); У мене прання на три дні (Ле)]. пранці, -ців разг. уст. сифилис [Я маю відомості, що поручник хворий на пранці (Ле)]. пранцюватий разг. уст. 1) заражённый сифилисом, больной сифилисом, заболевший сифилисом [Я раптом побачив., пранцюватих дітей всуміш з голодними псами... (Коцюб.)]; 2) б ран. негодный, мерзкий [А коли так — вон з моєї хати, пранцюваті недоїдки! (Мирн.)]. праобраз, -зу праобраз. праотець (род. праотця) арх. нраотец, прародитель [Гриземося, мов собаки За маслак смердячий, Та тебе ще зневажаєм, Праотче ледачий! (Шевч.)]. прапор, -ра флаг; (как торжественная эмблема общественной, военной организации или государства — ещё) знамя, книжн. торж., поэз. стяг [Хай цвітуть прапори пурпурові, як сади, як весна молода! (Сос); Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів, найстаршого з цехів (Тулуб); Миролюбна політика, спрямована на розрядку міжнародної напруженості, на зміцнення дружби між народами, є прапором соціалістичних держав (Хрущов); Ми з охотою й радістю віддаємо вам в цьому році прапор першості і вважаємо, що ви, безумовно, заслужили його (Янов.)]; н і д ^ром марксизму- ленінізму под знаменем марксизма- ленинизма. прапорець, -рця 1) уменъш. флажок [Вгорі на стінах висіли зелені гірлянди з сосни.. і на ьих ще прапорці з червоного паперу було почеплено (Головко); Вона регулювала рух машин сигналами своїх прапорців (Жур.); Прапорець передовика бригади не сходить саме з його трактора (Янов.)]; 2) мор. флюгарка. прапорний флажный. прапороносець, -носця знаменосец [Прапороносці з прапором стали на правий фланг (Панч); 3 самого початку наша партія виступала як прапороносець ідеології пролетарського інтернаціоналізму і дружби народів (Рад. Укр., 1954, І)]. прапорщик воєн, дорев. прапорщик [Прапорщик., проти гетьмана, проти кайзера, людей гуртував (Гонч.)]. праправнук праправнук [Кіндрат: .. І як якийсь праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас [козаків] усякі (Самійл.)]. праправнучку праправнучка. прапрадід прапрадед [— А чи ж ви коли його бачили, мамо? Козака того? Бачили? — Прапрадід мій зустрів його колись (Ільч.); Кажуть, що прапрадід цього півня теж мав такий веселенький голосок (Дончл)\. прапрадідівський, редк. прапрадідний прапрадедовский [Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній [Ленін], Що тьму віків переборов (Рил.)]. прапращур, -ра прапращур. прарід, -роду редк. прарод [Дев'ятьох дітей поховала, онуки в землю полягли, правнуки не задержалися, а ти, бабо, доживай віку без роду й прароду (Янов.)]. прародитель, -теля торж. уст. прародитель [Іван: Тобі відкриюсь... Тому п'ятсот літ, як прародитель наш, князь Святослав Київський, об'їхав на коні великі границі руської землі (перекл. з О. Толстого)]. прародйтелька торж. уст. прародительница [Росіянин та українець є рідні брати одної нашої прародительки-матері... (Ле)]. прародйтельський торж. уст. прародительский. прародич редк. прародитель [Там [у святому письмі] сказано, що бог, виганяючи з раю наших прародичів, дав їм за одежу шкіри звірячі (Фр.)]. прародичка редк. прародительница. праруський лингв, прарусский. прас, -су обл. 1) см. праска; 2) пресс [Оце в мене сир під прасом (Киев. у. — Сл. Гр.)]; 3) трёпка [Тут на бігу піймав за рясу Попа Рутульського полку, Смертельного задавши прасу, Як пса, покинув на піску (Котл.)]. праска, обл. прас, -су утюг [Хтось з них [сусідів] залишив на кухні праску (Веч. Київ, 1959, V); Порскнувши водою на штани, він так сильно натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч.)]. прасковий утюжный. праслов'янський лингв, праславянский. прасований 1) глаженный; утюженный [Треба завтра натягати свіжішу одежу, прасовану сорочку (Коцюб.)]; 2) прессованный. Ср. прасувати 1—2. прасол уст. прасол [Ат! Який уже там з мене лірик. Прасол же я (Головко)]. прасолувати, -лую, -луєш уст. заниматься |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)