Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пра 316 пра прасольством [Він, кинувши писарство, крамує там чи прасолує... (Мири.)]. прасольство уст, прасольство. прасольський уст. прасольский. прастарий разг. вековой^ (сохранившийся от далёкого прошлого, очень давний—еще) древний, старинный [Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом (Л. Укр.); Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм: Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на водії (Фр.)\. прасувальний спец. утюжильный; (относящийся к утюжке) утюжный. прасувальник спец. гладильщик, утюжильщик. прасувальниця спец. гладильщица, утюжильщица. прасування глажение; утюжение, утюжка [Ніч панянки просиділи над прасуванням (Свидн.)]. Ср. прасувати 1. прасувати, -сую, -суєш 1) гладить; (через влажную тряпку—'ещё) утюжить [Біля хати на дерев'яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (Шиян)]; 2) (сжимать, подвергать давлению под прессом) обл. прессовать [Віск уже замовлений. В окремій коморі будете й прасувати і пакувати його (Фр.)\\ о) (бить) обл. трепать [Ніхто не бачив, щоб посеред базару прасували мене по щоках глевким хлібом, як тебеї (Мирн.)]. прасуватися, -сується страд, з. 1) гладиться; утюжиться; 2) прессоваться. Ср. прасувати 1—2. прасунок, -нку разг. уст. скорбь, огорчение, беспокойство; О хай (нехай) йому [лихйй] ~к! бран. чёрт побери! [Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (Котл.)\. прати (перу, переш) 1) стирать, мыть [Прали біля річки білизну молодиці (Шиян)]; віддати ~ти отдать в стирку; к і н- ч й т и «-^ти окончить стирку, отстирать, разг. отстираться; 2) (перен. — о дожде) разг. хлестать [Дощі прали нещадно (Гонч.)}. пратися (переться) стираться, мыться [Що на огні переться, а на воді сушиться? (Віск) (Ном.)]. праття стирка, мойка [Праття в мене багато, коли я його й поперу? (Константиногр. у. - Сл. Гр.)]. прах, -ху 1) (пыль, перен. — о том, что чедолговеччо, ничтожно, малоценно) книжн. уст. прах, рит. персть [Де прахом залізо і камінь стає, Там серце радянських солдатів несхитне (Бажан); Хата зразу валиться, підіймається пил. Серед праху стоїть незаймана одна тільки піч (Довж.)\ Стряхнувши давній прах, Родився комсомол у битвах, у трудах (Рил.)]', і т й, піти ^хом разг. идти, пойти прахом [З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки. Хай все йде прахом! (Коцюб.); Легко прийде — прахом піде (прислів'я)]; 2) (тело человека после смерти) книжн. прах [Схиляю голову свою, Кладу букет веселих квітів Над прахом тих, хто у бою Завоював нам право жити (Нех.)]; тут спочиває ^х см. спочивати. працевлаштування трудоустройство. працедавець, -вця см. роботодавець. працездатний трудоспособный, работоспособный. працездатність, -пості трудоспособность, работоспособность [Раціональне чергування діяльності і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими —важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (Наука і життя, 1956, 10)]. працелюб трудолюб, трудолюбец [Он праце- люб-деревоклюй Поважно сів на древню іву... (Рил.)] працелюбний трудолюбивый. працелюбність, -пості трудолюбие. працівник, -ка работник; (тот, кто работает, трудится — ещё) труженик, книжн. уст. делатель [Ще 25 років тому наукові працівники Харківського фі- зико-технічного інституту вперше в СРСР здійснили успішні досліди по штучному розщепленню атома літію (Наука і життя, 1957, 12); Величезну кількість працівників преси можна було тут бачити тільки в перші дні процесу (Гал.); Колгоспний лая несе працівникам села радість спільної праці, заможне і культурне життя (Рад. Укр., 1950, III)]. працівниця труженица [їй не треба псувати* собі репутацію хорошої працівниці (Сміл.)]„ працівничок, -чка фам. работничек. працювати, -цюю, -цюеш 1) работать; (проводить время в труде — егце) трудиться; (об умственном труде — обычно) заниматься [Я буду вчитись в інституті і водночас працюватиму рисувальницею (Смол.); І день і ніч працювала, Подушне платила... (Шевч.); Бджола мала, а й та працює (приказка); Романюк: ..Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна (Корн.)]; ~тн на заводі работать на заводе; в і н ~>вав усю ніч он работал всю ночь; он трудился всю ночь; он занимался всю ночь; паровоз ~>щ6б на нафті паровоз работает на нефти; хто не ^цює, той не їсть кто не работает, тот не ест; кто не трудится, тот не ест [В соціалістичному суспільстві для всіх працездатних членів суспільства діє правило — хто не працює, той не їсть (Хрущов)]; 2) (над ким, над чим и коло чого) работать (над кем, над чем); (прилагать усилия, чтобы создать, сделать что-нибудь — ещё) трудиться (над чем) [Мармурові скрині над значними покійниками, з пишними арабськими надписами, над якими працювала фантазія поетів, теж мертвих уже, пообсипались та завалились від часу (Коцюб.); Гурти робітників працюють коло будови: хто робить цеглу, хто носить мул та воду для неї з багнистих зарослів (Л. Укр.)]; ~ти над книгою (книжкою) работать над книгой; ~ги над собою раббтать |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)