Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пра З 1? пре над собой; 3) (находиться в действии, функционировать) работать; (быть в исправности — ещё) действовать [Так почала працювати комсомольська станція в селі Придністровському (Куч.); Мотор працює рівно — ніякого стороннього звуку (Гонч.)]; телефон не ~цює телефон не работает, телефон не действует. «ірацюватися, -цююся, -цюєшся 1) безл. работаться [Належав Перепелиця до тих людей, з якими працюється весело і швидко (Жур.)]; 2) обл. трудиться; (прилагать усилия) стараться [Треба було вдвох зсаджувати вулики на віз, ..а я сам працю- вався-Cмиев. у. — Сл. Гр.)]. працюючий 1) прич. работающий; трудящийся; занимающийся [Стояло лише прозоре гудіння працюючих на яблуневому цвіті бджіл (Янов.)]; ер. працювати 1; 2) прил. трудящийся [Перед молодими громадянами Країни Рад відкрито всі шляхи до знань, до науки. Велика увага приділяється, зокрема, навчанню працюючої молоді (Рад. Укр., 1956, ХІ)\\ 3) (род. працюючого) сущ. трудящийся. праця 1) работа; (о целесообразной деятельности человека — ещё) труд; (род трудовой деятельности, чаще связанной с учебным процессом — ещё) занятие [Коли б уже та весна швидше приходила, може б, за працею не лізла в голову всяка нісенітниця! {Коцюб.); Гнат Яворський допоміг Іванові дістати добру працю (Чорн.); Комунізм — це такий суспільний лад, де праця стане першою життєвою потребою людини (Наука і життя, 1959, 3); Вони садили виноград, ..а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? Яким правом? {Коцюб.); Яого [попа]., підбурювання селян та втручання в її шкільну працю стали нестерпучими (Коцюб.)]; ~ця над собою работа над собой [Федотова з дитячих років виховувалась у родині великого Щепкіна, який привчав її до робочої дисципліни, до праці над собою (Мист., 1955, 2)]; бригада комуністично ї ~ці бригада коммунистического труда [В період підготовки до XXI з'їзду партії за почином комсомолу широко розгорнувся новий патріотичний рух — створення бригад комуністичної праці (Хрущов)]', даремна /^ця напрасный труд (Кассандра: ..Благати владарку — даремна праця, вона не знає ні жалю, ні ласки (Л. Укр.)]; докласти багато *^ці приложить много труда [Вона почу- тила, що свекруха кривдить її в тому, до чого вона доклала багато праці своїх рук {Н.-Лев.)]; наймана г^ця см. найманий 2; пожити чиюсь ~цю разг. воспользоваться чьим-нибудь трудом [Нехай хоч він чесно поживе мою працю, коли так судилося (Мирн.)]; право на ^цю право «а труд; фізична, розумова <^ця физический, умственный труд; 2) (литературное произведение, обычно на научную тему) работа, труд; (только мн. ч.: праці, род. праць) (названия научных сборников, журналов) книжн. труды [з-під І його [Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (Коцюб.)]] ~ц\ наукового товариства труды научного общества; дипломна г^ця дипломная работа [На останньому курсі академії він, за порадою професора Морозова, уже опрацьовував наукову тему.. Потім з успіхом захистив її як дипломну працю (Ле)]\ 3) школьн. работа; письмова г^ЦЯ СМ. ПИСЬМОВИЙ. працьовитий 1) трудолюбивый; (работающий усердно, охотно разг. — ещё) работящий, рабочий [Колгоспників Мороза і Кири- ченка, розумних, відданих і працьовитих, райком залишив для підпільної роботи — зв'язківцями (Ст.); В повітрі пахощі липи, пахощі меду, гук та зик від працьовитої бджоли (Мирн.); її працьовиті руки садили оці квіти багато років тому (Шиян); В працьовитім колективі всі заможні і щасливі (приказка)]; 2) (редк.: выражающий деловую озабоченность, занятость делом) деловитый; (умелый и предприимчивый в работе — ещё) дельный, деловой. працьовитість, -тості 1) трудолюбие [За короткий час полюбили вони її за веселість, бадьорість і працьовитість (Шер.)]; 2) деловитость; дельность. Ср. працьовитий 1—2. працьовито нар. 1) трудолюбиво; 2) деловито; Ь дельно [Біля довгих колгоспних ферм, складів, майстерень працьовито клопочуться люди (Вологи.)]. Ср. працьовитий 1—2. прач, -ча валёк [По вулиці оддавалася луна, немов десь баби прачами вибивали білизну (Вас.)]. прачка прачка, уст. портомоя, портомойка [Наїхало за нею і хлопців і дівчат кімнатних, і шевців, і кравців, і прачок, і швачок {Вовч.)]л праща ист. праща [Праща — ручне метальне знаряддя, що було поширене в стародавні часи у більшості народів (Наука і життя, 1956, 12); Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик! (Л. Укр.)]. пращник ист. пращник. пращур, -ра пращур [Удався, мабуть, я у того пращура свого, у Савлука-козака (Вовч.); Миготить радісна, пиховита думка: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший їду до культури» (Вас.)]. пращурівський пращуровский [Було, по вулицях знайомих Ідеш до рідної ріки — І раптом бачиш владний помах Богдана гордої руки.. І повен дум ширококрилих, Неначе закипіла знов І розлилась огнем по жилах Гаряча пращурівська кров (Рил.)]. пращурка пращурка [Увесь рід її, всі баби і прабаби з пращурами і пращурками були такі ледачі (Барв.)]. преамбула преамбула [Оцю преамбулу, сказать, Ми пишемо свідомо, — Щоб вам докладно показать, І хто ми є, і що ми (Воскр.)]. пребагатий разг. пребогатый [Зовуть його [Кармелюка] пани розбійним татем, А між людей то слава не лиха, — Заллє за' піку І ру сала пребагатим (Мал.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)