Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 326 при вав при обіді (Коцюб.)]; при старості л і т на старости лет [Із малих літ годувала [вдова сина], леліяла, До зростуся найми не пускала, При старості літ слави да пам'яті зажити «подівала (дума)]\ при тихій годині в тихую погоду [І моря красу споглядали Не раз ми при тихій годині (Л. Укр.)]; день при д н і разг. изо дня в день [Старому вже понад 60 років, але день при дні він на артільній ниві (Волоці.)]; 4) (для указания на пребывание в каких-нибудь условиях, в отношениях с кем-нибудь, на наличие сопутствующих обстоятельств, признаков и т. п.) при; в отдельных выражениях переводится также и другими предлогами или конструкциями без предлогов [Орест: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії, ніякий риск не страшний! (Л. Укр.); Л ю- б о в..: Що ж кажуть лікарі? М и л є в- с ь к и й: Як завжди при нервових хворобах, ні те ні се (Л. Укр.); При такій інтенсивній праці треба добре їсти (Коцюб.)', Пишу цей лист при одчинених дверях на балкон (Коцюб.); У порога, як стовп, стояв лакей, ..у манишці з брижами, при часах (Мирн.); Вийшли тут наперед війська Військові співці славутні, Всі вони були при зброї (Л. Укр.)]; при бажанні при желании; при всіх зусиллях при всех усилиях; при всьому тому при всём том; при лихій годині в беде [Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Шевч.)]; при нагоді при случае; при повній зброї во всеоружии; при такому (при його, -при ї І) здоров'ї при таком (при его, при её) здоровье [Олімпіада Іванівна: Та ви думаєте, чого я турбуюсь? Того, що, борони ^5оже, потопляться? Ні, ..а тільки чИ ж Лнхіочці при її здоров'ї... (Л. Укр.)]; при температурі в тридцять градусів при температуре в тридцать градусов; при швидкості в сто кілометрів при скорости в сто километров; при щасті в счастье [І подам вам раду щиру: І при щасті знайте- міру (Гл.)]; бути при грошах быть при деньгах; бути при з д о р 6 в'ї, при силі быть здоровым, сильным [Посол був людиною при здоров'ї і при силі (Панч)]; бути при роботі работать; бути при фартусі быть при фартухе, быть в фартухе [Він теж був при фартусі й з мітлою (Дмитр.)]; в й- п и т и при бесіді выпить за беседой [К р у с т а: ..Ні, друзі, не гордуйте сим вином, тож при бесіді випити годиться (Л. Укр.)]; жити при достатку жить в достатке, жить в довольстве [Жиіи ми при достатку, всього було доволі (Вовч.)]; [н є] мати при душі, немає при душі разг. [не] иметь за душой, нет за душой [У нас при душі копійки нема (Барв.)]; н є при справах не у дел; полягти при зброї полечь с оружием в руках [Чи сльози, чи квітки від І нас належать вам, підкошені в розцвіті сил герої? Коли б то так судилося і нам спалити молодість і полягти при зброї! (Л. Укр.)]; читати при електричному освітленні читать при электрическом освещении; 0 б у ти при н а- д і ї обл. быть беременной, ожидать ребёнка [Вона, кажуть, була при надії від тебе (Фр.)]; сам (сама) не при собі разг. сам (сама) по свой (не своя) [Увійшла, та й стою сама не при собі (Вовч.)]. приазбвський приазовский [Лани приазов- ського степу я бачу крізь спогадів дим (Дмитр.)]. Приазбв'я Приазовье. І приакуратити, -рачу, -ратиш разг. прнак- I куратить. приамурськіїй приамурский [На колгоспних полях, на заводах, Де будівель високі ліси, В приамурських важких переходах — Скрізь лунають дзвінкі голоси (Воронько); Обнялися в лісосмузі У степах моїх; мов друзі, ..Приамурський кедр казковий,. Українські клени русі (Нагн.)]. Приамур я Приамурье. прианальний анат. прианальный. приаральський приаральский; ^ка флора приаральская флора. іірнатлантйчний приатлантйческий; ^на н и- з о в и н а приатлантйческая низменность. прибавити см. прибавляти. прибавитися см. прибавлятися. прибавка прибавка [Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша (Ле- бед. у. — Сл. Гр.)]; одержати ~ку зарплаїи получить прибавку зарплаты. прибавляти, -ляю, -ляєш, прибавити, -влю, -виш разг. прибавлять, прибавить [Щого- ду, було, мені карбованця прибавляє. Він би й не прибавив, дак наш-таки старшина на подушне вимагав (Барв.); Не бог, а сам чоловік прибавляє собі вік (приказка)]; «-~вити кроку прибавить шагу [Вона до школи йшла, І я прибавив кроку (Бойко)]. прибавлятися, -ляється, прибавитися, -виться разг. прибавляться, прибавиться [У мене тепер землі прибавляється, панську докуповую! (Цюпа); Перемінилась і Параска.. У шовкових начосах прибавилося срібне волосся (Мирн.); До високих якостей нашого флоту прибавився бойовий досвід (Рад. Укр., 1946, VII); На Новий рік прибавилось дня на заячий скік (Ном.)]. прибадьоритися, -рюся, -рйшся разг. приободриться [Храпко: ..Прибадьорисьлишень, Василю! попорядкуй у своїй голові (Мирн.)]. Прибайкалля Прибайкалье. прибайкальськнй прибайкальский. прибалковий приовражный [До найбільш поширених видів ґрунтозахисних насаджень належать; прибалкові, прияружні — на схилах балок і ярів (Колг. Укр., 1956, 3)]. прибалок, -лка приовражье [Отут у прибалку братимеш, а може сама кращу ланку зна- I йдеш десь туди біля мосту (Ле)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)