Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 327 при Прибалтика Прибалтика [Початок параду гримить., Герої Прибалтики гордо ідуть повз граніт балюстрад (Бажан)]. прибалтійський прибалтийский [Під впливом народних мас у червні 1940 року в усіх трьох прибалтійських республіках відбулася зміна урядів {Іст. КПРС)]. прибасувати, -сую, -суєт разг. прискакать, примчаться галопом, разг. примчать галопом [Кінні жандарми з'явилися також. Вони прибасували просто по могилках (Смол.)]. приберегти см. приберігати. прибережжя прибрежье. прибережний прибрежный [Десь об камінь прибережний б'є швидка вода (Мур.); За кожного спійманого [втікача] прибережні козаки діставали плату (Коцюб.)]. прибережник бот. (Ьозіега Ь.) морская трава. прибережниця бот. (Аеіигориз) прибрёж- ница; «^>ця солончакова (Аеіигориз Шіогаїіз) прибрёжница солончаковая [Прибережниця солончакова., характеризується цілком задовільними кормовими властивостями (Бот. ж., 1953, X, 4)]. приберігати, -гаю, -гаєш, приберегти, -режу, -режёш приберегать, приберечь [Петро розповів про все, що приберігав для брата (Дм. Бедз.); Блукаючи в тайзі, він розумів, що треба приберегти м'ясо на завтра й надалі (Донч.)]. прибивання прибивание, прибивка; прико- лачивание; пригвождение. Ср. прибивати1. прибивати1, -ваю, -ваєш, прибити, -б'ю, -б'єш прибивать, прибить; (прикреплять к чему-нибудь гвоздями — ещё) приколачивать, приколотить, уст. пригвождать, пригвоздить [^орчму хтось обгородив, прибив нову табличку над дверима (Коцюб.); Сказав, як гвіздком прибив (Ном.); Землю на кагаті розрівнюють і прибивають лопатою, щоо не було западин, тріщин і краще стікала вода (Колг. Укр., 1956, 9); Василькові зробилося так тяжко на душі, і та тягота, здавалося, так прибивала його до землі, що він не в силі був іти далі (Турч.); Ядерний дощ прибив високу траву до самої землі (Ст.); Я б хотів дощем краплистим, Променистою росою Жовту куряву прибити, Щоб вам дихалося легко В день великого, труда (Рил.); Туман на озері білими хвилями прибиває до чорних хащів; очерет перешіптується з осокою, сховавшись у млі (Л. Укр.); К а с с а н д- р а: ..Ти поцілуєш — ..кров хвилею потужною приб'є до серця, і німіє серце й слово (Л. Укр.)]. прибивати2, -ваю, -ваєш, прибити, -б'ю, -о Єш 1) (побоями, ударами лишать чувств, способности двигаться) разг. прибивать, прибить; (только ударами разг. — ещё) пришибать, пришибить, книжн. разить, поразить; (сваливая с ног — ещё) сражать, сразить; (приводить в состояние угнетения — ещё) подавлять, подавить [— Чого я не прибив того жовторотого Хомаху? — шкодує Василь '(Чорн.); Він, може б, так і не робив, Та хтось із-за угла мішком його прибив (Гл.); Як громом прибило Масю, так цими словами (Свидн.)]; 2) (повреждать морозом) прихватывать, прихватить, разг. тронуть (только соверш.) [Не осипляться тихо ті квіти, не настане життя в них нове, ні, ударить мороз до схід сонця і приб'є поривання живе (Л. Укр.)]. прибиватися1, -ваюся, -ваєшся, прибитися, -б'юся, -б'єшся 1) (присоединяться к кому- нибудь, к чему-нибудь,' о животных также: направляться за кем-нибудь как за хозяином) приставать, пристать, обл. прибиваться, прибиться [Від бідних [Чуплаки] відірвалися, до багатих не прибилися, та так і зависли на середині (Чорн.); Хлопець прибився до нас, тобто — в бригаду (Дмитр.)]; 2) (достигать чего-нибудь) попадать, попасть; (с трудом —- ещё) добираться, добраться; (перен. — ещё) доходить, дойти [До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства (Янов.); Багацько сіл, багаїо міст на Україні минули батраки; багато неділь налічили вони в дорозі, доки прибились до Вербівки (Н.-Лев.); Туман котився з Ладоги в ліси І застигав, прибившись до галяви (Руденко); Тепер з далини до нього уже прибивачися вісті про батькову, повну тривоги, судьбу (Пере.)]; вбитися до берега прям., перен. пристать к берегу [Попливли ночви з дітлахами за водою, а за ніч вода спала, ночви й прибилися до берега (Вишня)]. прибиватися2, -вається, прибитися, -б'ється 1) разг. прибиваться, прибиться; 2) страд, з. (несоверш.) прибиваться; приколачиваться; пригвождаться; ср. прибивати1. прибивка прибивка. прибивний прибивной. прибиральник уборщик [Тільки сторожі-при- биральники велично й діловито проходили спустілими доріжками (Ле)]. прибиральниця уборщица; (санитарка в больнице — ещё) няня [Прибиральниці завзято шкребли і мили коридори, прибирали кімнати (Мик.)]. прибирання і) уборка; прибирание, приборка; приведение в порядок [Вона вже покінчила з прибиранням, але ганчірка та віник були ще в її руках (Смол.)]; 2) уборка; прибирание; собирание [При проходженні стволів та інших капітальних і підготовчих виробок найдовшим процесом, зв'язаним з найтяжчою працею,є прибирання породи (Рад. Укр., 1951, УЇІЇ)];^3) принаряжива- ние; уборка. Ср. прибирати 1—3. прибирати, -раю, -раєш, прибрати, -беру, -береш 1) убирать, убрать, разг. прибирать, прибрать; (придавать надлежащий вид чему-нибудь—ещё) приводить в порядок, привести в порядок [Ганна Петрівна., поралася біля печі, прибирала'в хаті... (Вишня); Марина Павлівна була дома одна, прибирала після дітей (Скляр.); Фоанка почала прибирати постіль (Чорн.); Вона вмилася та"Нрибрала трохи голову (Мирн.)]; 2) (пе ремещать с одного места на другое) уби- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)