Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
328 . ч при рать, убрать? разг. прибирать, прибрать; {уноситьу подобрав — ещё) собирать, сбирать (разг.) у собрать [Глухоніма Вустя шастала з кімнати в кімнату.., мовчки подаючи їжу і прибираючи з столу посуд (Цюпа); Щоб почати безпосередньо розробляти вугільну верству, треба спочатку розкрити її, тобто так прибрати породу, яка вкриває її, щоб ця верства виявилась на поверхні (Наука і життя, 1956у 7); Вовк, побачивши, що його не бояться, принишк, навіть одвернув морду і прибрав з дороги стрункі лапи (Ільч.); Насамперед треба прибрати його [вартового] без жодного пострілу і швидко закласти тол (Цюпа); Комуністична ідейність — войовнича ідейність, це активне ставлення до життя, пройняте палким бажанням підтримати нове, корисне і прибрати з шляху те, що заважає (Рад. літер.у 1958, 3)]; 3) (одевать нарядно) разг. принаряжать, принарядить, разг. при- одевать, приодеть; перен. книжн., шутл. облекать, облечь; (украшать) убирать, убрать [Он як нового кума прибрали, як того снігура! (Мирн.); Прибери пня, то й пень гарний (Ном.); Перлове небо прибрало землю у сірі тони (Коцюб.); — Добре, я дам три карбованці, — обізвався чоловік,—але мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (Коцюб.)]; 4) (о виде, форме, качестве и т. п.) принимать, принять; (в процессе раз- вития — ещё) приобретать, приобрести [Листки видавалися с.-д. групами, гуртками і організаціями, які з кінця 1895-го року стали прибирати здебільшого назву «Союзів боротьби за визволення робітничого класу» (Ленін); Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення (Коцюб.); Вона поклала передо мною блокнот і прибрала підкреслено строгого вигляду (Грим.); Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Кач.)];~ бирати позу см. поза1; 5) (только соверш.) обл. найти; (быстро сообразить — ещё) найтись [—Звідки ви? До кого? Чого ви? — запитує. — Як сильно ви ридали! — одказав. Нічого не прибрав більш їй одмовити (Вовч.)]; О г^тп до кишені разе, прикарманивать, прикарманить [Безсеменов: А коли хто любить чужу власність прибирати до кишені? Перчихін: Це вже буде не діло, а злодійство (перекл. з Горького)]; обрати до рук кого разг. взять в руки кого [Вирішила жінка твердо до рук прибрати Отецька, а коли треба буде, то і сама' поведе його з повинною до сільради (Цюпа)]; г^ти до [своїх] рук що разг. а) (принимать на себя) брать, взять в [свой] руки [Через те я і дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирн.)]; б) (захватывать) прибирать, прибрать к рукам [Імперіалістичні поневолювачі китайського народу не раз намагалися прибрати до своїх рук китайські університети (Гонч.)]; обирати у думках обл. раздумывать, прикидывать в [уме] [Та, вгамувавшися крихітку, Він [пан] прибирать став у думках, Як справдити свої погрози (Фр.)]; сир? земля до себе г^берё разг. сыр? земля к себе возьмёт [Не гляне [смерть], чи то їх кульками хата вшита, Чи, може» дереном земляночка накрита, — Всіх нас сира земля до себе прибере (Г.-Арт.)]; ума не ^беру разг. ума не приложу [Степан: То ти такий козарлюга? Чуже діло, мовляв, руками розведу, а до свого то й ума не приберу! (Кроп.)]. прибиратися, -раюся, -раєшся, прибратися, -беруся, -берешся 1) прибиваться, прибраться, разг. убираться, убраться [І клопочеться стара, і метушиться, і прибирається, готується до весілля (перекл. ш Вовчка); А прибратися та причепуритися перед святами — всяк розуміє, що треба (Вишня)]; 2) принаряжаться, принарядиться; приодеваться, приодеться; облекаться, облечься; убираться, убраться [Югина прибиралась до сільбуду на виставу (Ст.); Максим сановито Прибереться у неділю Та й пошкандибає У храм божий (Шевч.); Пролетарська революція, її рух, її розмах, її досягнення прибираються в плоть і кров лише через диктатуру пролетаріату (Сталін); Небо прибиралося в сіру барву і потонуло в жалібну задуму (Коб.); Ліс її любий вже прибрався в нову чарівну одежу (Донч.)]; ер. прибирати 3; 3) (иметь намерение что-нибудь сделать) обл. собираться, собраться; (снаряжаться с целью отправиться куда-нибудь — ещё) приготавливаться, приготовиться [Вони прибиралися, як літечко прийде, частенько ходити до брата (Вовч.); Кажуть, запоріжці з турком війну точить приоралися. Бий його сила божа, піду і я тоді (Панч)]\ 4) страд, з. (несоверш.) убираться; прибираться; приводиться в порядок; убираться; прибираться; собираться; сбираться; принаряжаться; приодеваться; облекаться; убираться [Встановлено пристрій, який полегшить працю наладчика. Стружка прибирається автоматично (Вітчизна, 1956 „ \ 2)]; ер. прибирати 1 — 3. прибити1 см. прибивати1. прибити2 см. прибивати2. прибитий1 прибитый; приколоченный; 'пригвождённый [Серед пасіки стояв важкий низенький хрест, з двома дощечками, прибитими зверху на обидва кіпці перехрестя (Н.-Лев.); Сонце весело осміхалось до., прибитої росою дороги (Коцюб.)]. Ср. прибивати1. прибитий2 1) прибитый; пришибленный; поражённый; сражённый; подавленный [Прибита бурею прибою Риба б'ється об дубовий борт Нерозсудливою головою (Дмитр.); Він стояв, як громом прибитий (перекл. з Вовчка); Галя сиділа зовсім прибита, стиснувши голову руками (Смол.); Він |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)