Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 329 при був собі чоловік досить заможний, але прибитий панщиною (Фр.)]; лихом г^тий разг. убитый горем [В неволі сумній Той оборонець, він лихом прибитий, Він не поможе країні ріднїйі (Л. Укр.)]\ 2) прихваченный; тронутый [Всі недавні мрії, такі радісні, принадні, раптом померкли, зів'яли, як ранній цвіт, прибитий морозом (Ряб.)]. Ср. прибивати2 1—2. прибитися1 см. прибиватися1. прибитися2 см. прибиватися2. прибитість, -тості пришибленность; подавленность [В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Смол.)]. Ср. прибивати2 1. прибйток, -тку см. прибуток. прибігати, -гаю, -гаєш, прибігти, -біжу, -біжиш прибегать, прибежать [Одного разу в неділю прибіга Василь додому (Мирн.); Прибігли в лісдіти збирати гриби (Іван.)]. прибіднюватися, -нююся, -нюєшся и прибіднятися, -няюся, -няєшся, прибіднитися, -нюся, -нйшся разг. прибёдниваться, прибедняться, прибедниться; (прям. —еще) прикидываться бедным, прикинуться бедным [Він був досить дбайливо одягнений, і це здивувало Міхаеліса — в ті часи багаті люди намагалися прибіднюватися (Собко)\ Попрацювали ви добре, нічого сказати. А колись прибіднювались: і досвіду, мовляв, немає, і те, і се (Гур.); Боровик схопився з місця. Вийшов з-за столу і Обух. — Не прибідняйся, Федоре. Заглядав я в усі твої сектори та відділи. В кожній кімнаті повно людей (Збан.)]. прибій, -бою прибой [Шуміло море, розбиваючи хвилі прибою об мури набережної (Трубл.); Веселі діти йдуть до школи — їх голосів дзвенить^ прибій (Сос.)\ В степу зеленим прибоєм хлюпають і хлюпають хліба (Цюпа); Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву... (Мирн.)]. прибійний прибойный [Великі прибійні хвилі з ритмічним шумом котилися на берег (Трубл.)]. прибїлювати, -люю, -люєш, прибілйти, -білю, -білиш прибёливать, прибелйть [Він черпнув ще разів два кельнею, розмазав рівно й зверху прибілив щіткою (Козл.)]. прибільшати см. прибільшувати. прибільшатися см. прибільшуватися. прибільшений 1) преувеличенный; прибавленный; 2) увеличенный; прибавленный; усиленный. Ср. прибільшувати 1—2. прибільшення преувеличение; прибавление. Ср. прибільшувати 1. прибільшити см. прибільшувати. прибільшитися см. прибільшуватися. прибільшування преувеличение; прибавление. Ср. прибільшувати 1. прибільшувати, -шую, -шуєш и обл. прибільшати, -шаю, -шаєш, прибільшити, -шу, -шиш 1) разг. преувеличивать, преувеличить; (без дополнения: говорить лишнее, неправду разг. — ещё) прибавлять, прибавить [Хоцінський любив дечого багато й •прибільшити, прикинути зайве (Н.-Лев.)]; 2) (що и чого) (делать больше по количеству, объёму и т п.) обл. увеличивать, увели-- чить (что); (дополнять чем-нибудь — еще) прибавлять, прибавить (чего); (делать что* нибудъ более ощутительным — ещё) усиливать, усилить [Багатші хазяїни мені всо плату прибільшували (Барв.); Декому здалось, що не тільки не зменшили пан- щини^ але ще прибільшили (Н.-Лев.); Світ зимнього, хмарного дня, тихий, молочний, неначе прибільшав тиші в хаті (Н.-Лев.); Здружуються вони [пани] і почи» нають жити ще в кращих будинках, прикупають села, прибільшують собі по* вагу (Вовч.); Недавня розмова з чоловіком вже навела на Леміщиху сумну думку пра розставання з своєю дитиною. Вона при* більшила свою ласку (Н.-Лев.)]; віку ~шити разг. жизнь продлить [А для кого я все робила, билася? Все дбала про нього» щоб йому віку прибільшити (Баре.)]. прибільшуватися, -шується и обл. прибіль» шатися, -шається, прибільшитися, -ши«. ться увеличиваться, увеличиться; прибавляться, прибавиться; усиливаться, усилиться [Купа [людей] усе прибільшалася* усе голосніш чулося: «Кармелюк! Карме* люк!» (Вовч.); Оченятка в неї прибільшилися, а бровенятка вище знялися (Воеч.)]% Ср. прибільшувати 2. прибічник 1) преим. неодобр, сторонник» книжн. приверженец, презр. приспешник; (только мн. ч. разг. ирон. — ещё) присный [І тільки прибічники роздування імперіалістичної агресії намагаються применшити* значення радянських пропозил цій (Рад. Укр., 1956, XI); В 1219 р. він [князь Мстислав Удалой] вигнав а Галича угорських загарбників та їх прибічників — великих галицьких бояр-зрад- ників, що намагались обмежити князівську владу (Ісп\ Укрл РСР)]\ 2) (моль* зующийся особым доверием) книжн. уст^ приближённый (сущ.) [І, хитаючи голо* вою, спитав він [митар] одного з прибічників ширинського бея: — Невже ще є на Україні люди? (Тулуб)]. прибічниця 1) сторонница; приверженка; приспешница; 2) приближённая. Ср. при* бічник 1—2. приближения обл. приближение [Оба това^ риші так були заняті своєю бесідою, що й не спостерегли приближения двох других мужчин (Фр.)]. приблйжувати, -жую, -жуєш, приблйзити, -лижу, -лйзиш обл. приближать, приблизить [Він зложив руки, мов до молитви, і приблизив їх до уст (Коб.)]. приблйжуватися, -жуюся, -жуєшся, приблизится , -лижуся, -лйзишся обл. приближаться, приблизиться [Далі він зібрався з відвагою і приблизився до Тугара Вовка (фр.;і. приблйзити см. приблйжувати. приблйзитися см. приблйжуватися. приблизний приблизительный, примерный; (незначительный, слабый, не совсем точный — ещё) отдалённый; (являющийся предположением — обычно) предположи* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)