Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
При 330 при тельный [Приблизне уявлення про те, якими будуть квітники Києва у наступні роки, дають столичні виставки квітів, що відбуваються кожної осені (Вологи.); Незалежно від того, чи відшукаємо ми щось у паперах, чи ні, експедиція наша має відбутися. Я вже виробив приблизний маршрут (Донч.)]; г^нті підрахунок приблизительный подсчёт, примерный подсчёт [Сьогодні, за приблизними підрахунками, Стась знову виконав завдання процентів на 250—300 (Гур.)]; г^на схожість приблизительное сходство, отдалённое сходство. Гриблйзність, -пості приблизительность, примерность; отдалённость; предположительность. Ср. приблизний. Приблизно нар. приблизительно, примерно; (оптом; на глаз) фам. чохом; отдалённо; предположительно [Там, за обрієм, на віддалі приблизно тридцяти кілометрів, тяглася невеличка обмілина (Трубл.)]. Ср. приблизний. Прибліднути, -ну, -неш побледнеть [слегка] [У княгині страхом пойнялись очі і лице приблідло (Панч)]. • приблуда презр. бродяга; (пришлый, не местный человек) пришелец; (случайно оказавшийся где-нибудь) приблудившийся (сущ.)\ (оживотных— обычно) разг. приблудьый (сущ.), обл. приблуда [Вигадник і поет, Він записався був одважно у приблуди І, золоті якісь шукавши береги, Чотири* роки жив у темряві тайги (Рил.)', Припленталась якась приблуда.. Хоче нашу землю одби- рати... (Мирн.у, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Шевч.)]. приблудити, -луджу, -лудиш и приблудитися, •луджуся, -лудишся разг. прийти заблудившись; прийгй блуждая; (о скотине, домашних животных: пристать к чужому стаду, двору) обл. приблудить, приблудиться [Приблудило до нас одне дівча (Верш.); Приблудився аж до гаю, Аж до тихого Дунаю (Чуб.); Він не відривав очей від голуба. — Де... де ти... його взяв? — нарешті промовив він. —Приблудився!.. Приходжу з школи, а він сидить на голубнику (Коп.)]. Приблудний1 (случайно оказавшийся где- нибудь) разг. приблудившийся, разг. приблудный [Катя роздивлялася по майстерні, шукаючи приблудну мавпу (Ільч.); Ходить, ««як приблудна вівця (Ном.); Не жди дяки від приблудної псяки! (приказка)].^ приблудний2 (рождённый вне брака) разг. уст. приблудный. приблудько презр. редк. бродяга; (пришлый, не местный человек) пришелец [Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Янов.)]. См. ещё приблуда. приблукати, -каю, -каєш и (реже) приблукатися, -каюся, -каєшся разг. прийти блуждая [Лемішковський приблукав до гаю і тихо ступав стежкою, шукаючи очима Зосі (Н.-Лев.); А один-однісінький чоловік, що не знати відки приблукався в той душний світ, Федькович, показав.., що таке галицька інтелігенція (Фр.)\. прибляклий приблёклый [Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями (Гонч.)]. приблякнути, -не приблёкнуть [Після кількаденного свисту таврійського сироко прибляк степ (Гонч.)]. приболілий разг. приболевший [Від хвилювання, раптового світла і зорового напруження в очах Нестора, приболілих раніше, знову защеміло (Волош.)]. приболіти, -лію, -лієш разг. приболеть [Жито зачинає колоситися, приболіло, зажовкло, а ще не закінчилась вегетація (Горд.)]. приболотний приболотный. прибор, -ру прибор [3 їдальні чути було брязкіт приборів і неголосний гомін (Головко); Пройшовши до великого письмового стола в кутку, Панас Максимович чогось покопався в шухляді, хазяйновито поправив масивний чорнильний прибор, переставив телефон (Минко)]. приборка 1) уборка, разг. приборка [Діти., полягали спати. Закінчила приборку й зникла в своїй кімнаті Марія Костянтинівна (Скляр.)]; 2) спец. приборка [Після приборки і сніданку командам прибулих кораблів дали відпочинок (Ткач)]. приборканий 1) с подрезанными крыльями; с обкорнанными крыльями [Лицар: ..Не знаєш, хлопче, як неволя томить! Принцеса: Я знаю, друже, але й*те я знаю, що крила знов на волі виростають у соколів приборканих (Л. Укр.)]; 2) укрощенный; усмирённый; смирённый; унятый; обузданный; приструненный; прибранный к рукам [Черемош, як приборканий звір, ледве чутно урчав під ногами (Мур.); Іти вперед без боротьби й зусиль, Цього в житті ніколи не зумію, Я не люблю приборкану стихію, Я не люблю, коли на морі штиль! (Дмитр.)]; нічим не ~лий ничем не сдерживаемый; перен. неодобр. разнузданный [Тупим болем взялося її серце, занило, замкнувши одразу їй уста. І тільки нічим не приборкані думки, як стривожені птахи, ширяли у неспокої й тривозі (Шиян)]. Ср. приборкувати 1—2. приборкання укрощение; усмирение; сми- Їение; обуздание [Зображення простих скі- ів У буденному одягу, які займалися звичайною для них справою — приборканням степових коней у табуні, відоме за знаменитою чортомлицькою вазою (Нар. стар. іст. УРСР); Викриття капіталісте є перший крок до приборкання капіталістів (Ленін); Диктатура пролетаріату і селянства означає диктатуру без насильств над масами, диктатуру волею мас, диктатуру для приборкання волі ворогів цих мас (Сталін)]. Ср. приборкувати 2. приборкати см. приборкувати. приборкування укрощение; усмирение; смирение; обуздание. Ср. приборкувати 2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)