при 331 при приборкувати, -кую, -куєш, приборкати, -каю, -каєш 1) : г~ти крила прям., перен. подрезывать крылья, подрезать крылья, подрезать крылья, разг. корнать крылья, окорнать крылья, обкорнать крылья [Чоловік 3-й: Оті Бурлака іде.. Петро: Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (Тоб.)]; 2) (за-* ставлять повиноваться) укрощать, укротить; (делать смирным) усмирять, усмирить, уст. смирять, смирить; (заставлять быть спокойным) унимать, унять; (сдерживать) обуздывать, обуздать, разг. приструнивать, приструнить, прибирать к рукам, прибрать к рукам [Десь у глибині серця пожаліла [Марфа Петрівна] Ніну, що тій доведеться приборкувати отих шибайголів (Коп.); Жорстоко розправлявся з повсталими народами царський уряд, огнем і мечем він приборкав повстання (Бажан); Вона розуміла ціну своєї краси й була не з тих, що приборкують свої почуття (Баш); — Ти б лучче свою жінку трохи приборкав, щоб не так високо літала, — сказав батько (Н.-Лев.)]; його нічим не ~кати его ничем не укротить. приборкуватися, -кується страд, з. укрощаться; усмиряться; смиряться; униматься; обуздываться; приструниваться. Ср. приборкувати 2. приборкувач укротитель; (тот, кто усмиряет кого-нибудь, что-нибудь) книжн. уст. усмиритель, смиритель [—А в цього хама є гордість. Він дивився на мене, як вовк на свого приборкувача, — говорив По- тоцький (Тулуб)]. приборкувачка укротительница; усмирйтель- ница [Всім своїм виглядом вона підкреслено намагалася нагадувати приборкувачку звірів (Собко)]. Ср. приборкувач. прибраний1 1) убранный; прибранный; приведённый в порядок [Кімната була чисто прибрана (Шиян)]; 2) убранный; прибранный; собранный; 3) принаряженный; приодетый; облечённый; убранный [Прибрані, як на свято, молодиці йшли поважно з чоловіками (Нач.)\ Світлиця прибрана гарно, але видко, що покраси в ній давно не відновлялись (Л. Укр.')]. Ср. прибирати 1—3. прибраний2: ~ні батьки обл. названые родители [3 Річинським познайомилася Олена на весіллі у племінниці своїх прибраних батьків (Вільде)]; ~не ім'я подложное имя; псевдоним; ~на мати названая мать [Олена розпорядилася, щоб Марина заварила свіжої натуральної кави. Пам'ятала, що колись цим засобом протвережувала її прибрана мати свого чоловіка (Вільде)]. прибрано предик. 1) убрано; прибрано; приведено в порядок [Скрізь було чисто, прибрано (Н.-Лев.)]; 2) убрано; прибрано; собрано. Ср^ прибирати 1—2. прибрати см. прибирати, прибратися см. прибиратися, прибрести, -реду, -редёш прибрести [Були Троянці п'яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (Котл.)]. прибрехати см. прибріхувати. прибріхування привирание; прибавление. Ср. прибріхувати. прибріхувати, -ріхую, -рїхуєш, прибрехати, -решу, -рёшеш разг. привирать, приврать; (говорить лишнее, преувеличивать эвф. разг. — ещё) прибавлять, прибавить, (только соверш.) прилгать, прилгнуть (однокр. в.) [Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (Тулуб); Для більшого ефекту він навіть прибрехав добру пайку (Фр.)]. прибровковиіі спец. прибрбвковый [Для боротьби з ерозією біля вершин ярів садять прибровкові лісові смуги (Колг. Укр., 1959, 5)]. прибруковувати, -кбвую, -кбвуєш, прибруку- вати, -кую, -куєш примащивать, примостить. прибруковуватися, -кбвується страд, з. примащиваться. прибрукувати см. прибрукбвувати. прибрьбхати, -хаю, -хаєш фам. пришлёпать [Уранці в село прибрьохали по грязюці обмоклі, з попідкачуваними холошами (Головко)]. прибування 1) прибытие; 2) (увеличение) прибывание, прибыль; г^/яя води прибывание воды, прибыль воды. прибувати, -ваю, -ваєш, прибути, -буду, -будеш прибывать, прибыть; (достигать какого-нибудь места — ещё) приходить, прийти; (по какому-нибудь официальному поводу — ещё) являться, ^явиться; (увеличиваться в размере, количестве, становиться интенсивнее и т. п. — ещё) прибавляться, прибавиться [У сад уже набралося чимало людей, а дедалі, то народ усе прибував (Мирн.)\ Мати: Веселі будьте та до нас прибудьте! (Л. Укр.); Чигирин з Сажневим прибули на корабель *Швид- кий» саме тоді, коли він стояв біля причалу на поточному ремонті (Ткач); Невважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував (Коцюб.); До Славгорода роменський поїзд прибув на світанку (Головко); Відповідь не прибувала, хоч час линув (Коцюб.); Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Коцюб.); Здоров'я повертало до Остапа поволі, сили прибували по краплині (Коцюб.); В Глущука прибуло турбот: до своїх злиднів — ще й братове горе (Чорн.)]\ вода ~ває вода прибывает, вода поднимается, вода подымается, вода на прибыли, вода идёт на прибыль [Вода тим часом прибувала, і ми, мов зачаровані, дивились, як вона підступає все вище й вище (Трубл.)]; води ^булб воды прибавилось; місяця г^ває луна на прибыли; н а- шого полку ~5уло погов. нашего полку прибыло [— А син його, Андрійко, тепер у нашому селі живе, секретарює в комсомолі. — Добре. От бачиш, Федоре, прибуло нашого полку, разом воювати будемо (Цюпа)]. прибуваючий прибывающий [В лісі вже ставало тісно від прибуваючих військ (Гонч.)]. прибудова, обл. прибудівок, -вка пристройка [Із-за пагорба виринула масивна біла бу-
|