Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пож 21 пож высмеять, преим. не зло — ещё) подшутить, подтрунить (над кем, над чем) [Він курить люльку і любить при нагоді пожартувати (Шиян); — Я пожартувала, татку, — перебиває мене хитрюга-донька, — який ти недоторканий! (Я нов.); Ну, панич як панич, пожартував трохи з старої, але Андрія пайняв (Коцюб.)]; зле (недобре) ^ти н а д ким зло (скверно) пошутить над кем, сыграть зл^ю (скверную) шутку с кем; 2) (весело поговорить, пересыпая речь шутками) побалагурить (разг.) [Так мені хотілось потанцювати та з дівчатами пожартувати (Н.-Лев.); Молодь вийшла у сад погуляти, поспівати та пожартувати (Мак.)]; 3) (к кому-нибудь отнестись несерьёзно, как к забаве) поиграть [Пожартуєш, причаруєш, А далі й покинеш? (Гл.); Я знаю, що ти мене вірно тлобиш, а я тільки пожартувала (Вовч.)]. пожати см. пожинати. пожатий сжатый [Над медовою землею, Над пожатими полями.. Глухо точиться двобій (Рил.)]. пожахати,-хаю,-хаєш лшог. попугать, испугать. пожахатися, -хаємося, -хаєтеся мног. разг. попугаться, испугаться [Усі пожахались: і жаби, і миші (Руд.)]. пожахачка обл. трусйха [—А як вовк присуне? — шепче знов Галя. — 0, пожахачкої О, плохенька! — кажуть усі (Вовч.)]. пожахпутися, -нуся, -нешся разг. испугаться; (сильнее) ужаснуться, прийти в ужас [Часом Галя пожахнеться й пошептом питає: «Що ж як кава прийде?» (Вовч.)]. пожбурити, -рю, -риш и пожбурнути, -ну, -нёш разг. швырнуть [Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (Н.-Лев.); Маланка скочила з призьби і пожбурнула грудкою (Коцюб.)]. пожвавити см. пожвавлювати. пожвавитися см. пожвавлюватися. пожвавішати, -шаю, -шаєш и (реже) пожвавіти^ -вію, -вієш оживиться [Дівчина, коли побачила Петра, пожвавішала (Грим.)] Помітивши, що Данько зацікавлено стежить за роботою, Баклагов пожвавів (Гонч.)]. пожвавлений оживлённый [Гонтар підвів руку, спиняючи пожвавлений шум у залі (Ваш)]. пожвавлення оживление [Наприкінці 1910 року в Росії з'являються перші ознаки пожвавлення в масах, наростання революційних настроїв (Біогр. Леніна)]. пожвавлювання оживление. пожвавлювати, -люю, -люєш, пожвавити, -влю, -виш оживлять, оживить [Засніжені поля були порожні і затишні, і тільки два промені фар трохи пожвавлювали дорогу (Собко); Взаємоперевірки пожвавили змагання, сприяли найшвидшій ліквідації недоліків (Рад. Укр., 1950, IX)]. пожвавлюватися, -лююся, -люєшся, пожвавитися, -влюся, -вишся оживляться, оживиться [Пасажири, що стовпились в проходах, радісно пожвавлюються, вступають в розмову (Гонч.); На фермах значно пожвавилась політична і культурна робота серед тваринників (Рад. Укр.у 1955, II)]. пож вакати и редк. пожвякати, -каю, -каєш разг. почавкать. пожданпки, -ків: ^ками годувати разг. завтраками кормить, завтраки сулйть [X р а п к о: ..Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене, пороги оббивають? Все підождіть та підождіть — по- жданиками годують (Мирн.)]. пождати, -ду, -деш подождать, разг. обождать, пождать; (повременить разг. — ещё) погодить [Олімпіада Іванівна: Та, може'б, ви пождали або потім зайшли б, вона обідає з гостями (Л. Укр.); Підпара насував брови. — Тепер він панське бере, а пождіть трохи — візьме і ваше (Коцюб.)]; ^дй!, '-'діть! подожди!, подождите!; (с угрозой — ещё) погоди!, погодите!; постой!, постойте! [Нартал: ..Га, мовчиш, мовчиш? ..Л юц і й: Ні, ні, пожди! Яка ж коомига буде? (Л. Укр.); — Ні! Пождіть, пождіть, мої голуб'ята, — промовляла мати, скидаючи з себе одежинку (Вовч.); —А пожди,—кажу, — дам я тобі й макогона, і коцюби! (Вовч.)]. по-жебрацькому, по-жебрацьки нар. по-нй- щенски, нищенски. пожевріти, -ріє потлёть; (перен. — ещё) по- тёплиться. пожежа пожар [Пожежа люто й несамовито бушувала в степу (Куч.); Ішов 1848 рік.. Скрізь червоніла пожежа вільного духу... (Мирн.); Любов — не пожежа, займеться— не потушиш (приказка)]; запобігти ~ жі предупредить пожар. пожёжище (место пожара) редк. пожарище [їду через те пожежище, а в мене й в душі похололо (Н.-Лев.)]. См. ещё пожарина. пожежний пожарный [Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (Десн.)]; <**ний обоз пожарный обоз; ~на охорона пожарная охрана. пожежник пожарник, пожарный (сущ.) [На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (Куч.)]. пожемчужйти, -жу, -жйш покрыть жемчугом [Я б твої крила позолотила, Я б твої пір'я пожемчужила (Чуб.)]. поженити, -женю, -жёниш поженить; (всех или многих — ещё) переженить [От царівні він так уподобався, що й поженили їх (Рудч.); В Огиря [баба Секлета] всіх поженила й заміж пооддавала... (Головко)]. поженитися, -женимося, -женитеся 1) (о мужчине и женщине) пожениться [Берг твердо пообіцяла йому, що поженяться вони в найближчий час (Собко)]; 2) (о многих мужчинах) жениться, обл. пожениться) (о всех — ещё) пережениться [Декртрі жонаті вербівці позабували своїх жінок і через десяток років поженились вдруге (Н.-Лев.)]. поженихатися, -хаюся, -хаєшся разг. поженихаться (обл.), поухаживать, разг. поволочиться; (взаимно) полюбезничать (редк.) [Не поженихався ні трохи, а сміху з себе |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)