Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пож 22 пож наробив (Квітка); Служебка..: Ти ж таки подумай, то був би там, а се ж ти тут, зо мною, хоч крадькома, та все ж поженихатись нам можна хоч хвилинку (Л. Укр.)]. пожертва пожертвование, принощёние, уст. даяние [Доброхітних пожертв заможних господарів не могло вистачити (перекл. з Гоголя)]. пожёртвуванпя пожертвование, приношение, уст. даяние [Істотним кроком вперед в історії розвитку мікробіології., було заснування Київського бактеріологічного інституту [1895 — 1896 рр.] на приватні пожертвування, зібрані Київським товариством для боротьби з заразними хворобами (Мікр. ж., 1956, XVIII, 2)];^ня ким, чим принесение в жертву кого, чего. пожертвувати, -вую, -вуєш пожертвовать [Ради злості і своєї помсти він був ладен усім і усіма пожертвувати: він не вмів прощати й нікому не прощав (Н.-Лев.); Пожертвуйте нам шматок землі і будинок, де вона [школа] могла б найти собі перший притулок (Тулуб)]. пожерти см. пожирати. пожертий поглощённый. пожестикулювати, -люю, -люєш пожестику- лйровать. пожетонний пожетонный. пожива 1) пйща, питание; (для животных — обычно) корм; (еда обл.і уст. — ещё) снедь; (съестные припасы) продовольствие [3 однорідної за складом поживи кожний організм бере і засвоює те, що .відповідає його природі (Осн. дарв.)\ Але Явдоха почувала, що слабне.. Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (Донч.); Голодні корови, не знаходячи поживи на землі, ..ощипували на кущах галузки з набряклими бруньками (Панч); Перед нею. [Раїсою] простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.); Серединою вулиці тягліїся вози з дровами, з мішками бульби, з хлібом і іншою поживою (Фр.)]; 2) добыча; (легкая нажива разг. неодобр. — ещё) пожива [На гречаному полі бджола має найкращу поживу (Рад. Укр.у 1948, IV); Йшов на поживу вовк (Криж.)]; 0 мало ^ви з чого мало пользы от чего [— Ковтай муху [чарку], о. Мойсей! — Ні! щбсь мало поживи з цієї мухи. Буду я ґедзів ловити, абощо (II.-Лев.)]; на ^ву а) на съедение [Так і кинули його [забитого] у степу хижакам на поживу... (Тулуб)]; б) для потребления [Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно — те на посів, те на поживу (Мирн.)]; яка ^-»ва з кого, з чого разг. какая польза от кого, от чего; что толку в ком, в чём [Яка пожива з їх! Як з цапа молока! (Г.-Арт.)]. пожив&шя1 редк. жизнь, разг. житьё [Всіх цих грошей, що ми заробили, нам не треба, бери, як хочеш, собі всі на легке поживан- ня (Чуб.)]. Ср. поживати1. пожива шія2 редк. потребление; пользование [Узяла гроші, подякувала, та й до брата. — На, — кажу, — братику мій! Нехай тобі на добре поживання будуть! (Вовч.)]. Ср. поживати2 2. поживати1, -ваю, -ваєш (жать) разг. поживать [Колгоспи собі росли, розвивалися, багатіли, а колгоспні люди жили собі та поживали (Вишня)]; <*-»вай здоров! будь здорбв!; як ви ~ваєте? как вы поживаєте? [Як же Ви поживаєте? Як Ваше здоров'я тепер? (Л. Укр.)]. поживати2, -ваю, -ваєш, пожити, -живу, -живеш разг. 1) есть, съесть [Стали ми хліба-солі поживати (Сл. Гр.); Гриць наварив, Гриць і пожив (Ном.)]; ^жййте (приглашение к еде) разг. покушайте7, отведайте [— Прошу, частуйтесь! Сестро, кумо! Семене, Гнате! Сідайте, прошу вас, та пожийте, — припрошувала Мотря (Коцюб.)]; 2) (що) потреблять, потребить (что); (извлекая выгоду для себя) пользоваться, воспользоваться (чем) [На весну вбогому чоловіку трудніше, — запаси вже пожив, а новини ще не діждався (Вое-ч.); — Господь з вами! — утираючи сльози, промовила Пріська. — Не даєте, -— самі поживайте! Вам більше треба... (Мирн.); Піду завтра до Грицька... Коли йому не продам [хліба], то хоч так віддам.. Нехай хоч він чесно поживе мою працю, коли так судилося! (Мирн.)]; 0 '--'жити смерті обл. найти свою смерть, найти свою погибель; погибнуть [Нащо вони стільки терпіли, стільки набідувались на Бессарабії, мало не пожили смерті у плавнях? (Коцюб.)]. поживатися, -вається, редк. пожитися, -живеться безл. разг. поживиться, пожйться [— Мені, — кажу на себе, — і пожилося, і пожурилося (Вовч.)]. поживйти см. поживлйти. поживитися см. поживлятися. поживішати, -шаю, -шаєш разг. оживиться [Поживішала [Тетяна], спробувала щось навіть заспівати (Вас.)]. поживлГння редк. пйща [Каміння Тут много, жаль тільки, що з нього ще нам Не робить ніхто поживління (Фр.)]. поживляти, -ляю, -ляеш, поживйти, -живлю, -живиш редк. питать, напитать [їх [квіти] поживляє щоночі роса (Граб.); Хоч за полушку, та поживиш душку (Ном.)]. поживлятися, -ляюся, -ляєшся (редк.), поживитися, -живлюся, -живишся 1) разг. неодобр, поживляться (редк.), поживиться [Г р и ц ь к о: ..А вам про мого [батька] і гріх би що накриво казати; здається, ви немало й поживляєтесь від його (Мирн.); Лев уминав за сніданням ягня. Побіля його в'їдливе щеня Вертиться та й вертиться, — Все моститься, щоб поживиться (Гл.); Пожививсь, як пес макогоном (при* казка)]; 2) (только соверш.) поесть; (о людях — ещё) покушать; (о животных—ещё) покормиться; (попробовать, съесть немного) отведать [Малому все було байдуже; аби поживився, виспався і скупався, він більше не бажав (Мак.); Де двом вариться, там |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)