Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при . 333 при ливою Aлъч.)\ Тарас відчув — там, за стінами панського- будинку, за стінами його кріпацької неволі, вирує життя вільне, привабливе (Іван.); Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення, що з'являються на грані між сном і пробудженням, примхливо сплітаючи дійсність з казковою вигадкою (Шовк.)) Щось у цьому хлопчині було привабливе, знайоме, воно, мов магнітом, потягло мене за дитиною (Збан.)]. привабливість, -вості привлекательность; прелесть Г" обаятельность; заманчивость; завлекательность; притягательность [Ніжні мережки білого плаття надавали їй зараз особливої легкості й привабливості (Баш); Оксамитовий ліричний баритон Михайла Кречка полонив своєю силою і привабливістю слухачів (Куч.); Є в «Плузі» Тичини внутрішня привабливість, яка забезпечує цій книзі помітне місце в ряду кращих поетичних відображень Великої Жовтневої соціалістичної революції (Нович.); В цій ідеї закладено якусь, для мене навіть незрозумілу привабливість (Собко)]. Ср. привабливий. привабливо нар. привлекательно; прелестно; обаятельно; заманчиво; притягательно; располагающе: подкупающе [Коршун: Так, була у мене в житті мрія і звалася вона привабливо — «Ластівка» — остання моя робота... (Собко); Було і страшно і хвилююче привабливо побачити столицю і співати в театрі (Донч.); Білі, легкі будівлі повиті прозорою млою, вони, подібно до марева, привабливо тремтять, кличуть до себе й обіцяють щось прекрасне (перекл. з Горького)]. Ср. привабливий. приваблюваний привлекаемый; приманиваемый; притягиваемый; прельщаемый; располагаемый; подкупаемый [Всі бігли швидко й сміливо, приваблювані чудовим видовищем палаючого серця (перекл. з Горького)]. Ср. приваблювати. приваблювання привлечение; прельщение. Ср. приваблювати. приваблювати, -люю, -люешг привабити, -блю, -бшп привлекать, привлечь, разг. приманивать, приманить, перен. притягивать, притянуть (преим. со словами к себе); (соблазнять, очаровывать книжн. — ещё) прельщать, прельстить, р,ерен. манить (только несоверш.); (вызывать симпатию, благоприятное отношение — ещё) располагать, расположить, перен. подкупать, подкупить [Природа найбільше приваблювала Данила стати розвідником її таємниць (Коп.); Нас багрянцем приваблюють плоди, Що зав'язались з запашного цвіту (Дмитр.); Голос молодої циганки, грайливий тон її привабив парубка до гурту (Ле); Безжалісна музо! ..Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? (Л. Укр.); Щорс приваблював до себе якоюсь чарівною внутрішньою силою (Десн.)]; ~ти погляди привлекать, привлечь взоры; ~бити [до себе] своєю поведінкою расположить (к себе] своим поведением; в ньому >^ііоє щирість в нём подкупает искренность. приваблюватися, -люється страд, а. привлекаться; • приманиваться; притягиваться; прельщаться. Ср. приваблювати. приваблюючий привлекающий; приманивающий; притягивающий; прельщающий; располагающий; подкупающий. . Ср. приваблювати. привабний привлекательный, заманчивый, книжн. манящий, разг. завлекательный [Далека подорож всміхалася їй незнаними пригодами, привабною романтикою (Кач.); Важко припустити хоч ла хвилинку, що знайшовся б парубок, якого не втішала б її привабна посмішка (Ле); Над тихими вулицями ясніло зорями небо. Іскристі, далекі й величаві, вони відбивалися в сонній воді неширокої Ворскли, вічні в своїй незайманій і привабній красі (Шиян)]. привабність, -ності привлекательность, заманчивость; завлекательность [Так мені жалко моїх колишніх ранків, вони мали для мене стільки привабності,_ стільки поезії (Коцюб.)]. Ср. привабний. привабно нар. привлекательно, заманчиво; маняще; завлекательно [Вона прагнула швидше пізнати на ділі те життя, описане так привабно в книжках (Л. Укр.)\ Пахне привабно хатній димок (Шер.)]. Ср.'привабний. привада разг. приманка [Найтаємніші козачі привади розгадував, вивчав їхню тактику військову (Ле)]. привал, -лу привал [Вирішили стати на привал (Шиян); Вийся, стежечко крута, Наближайся, висота, Будеш ти для нас привалом, Тут і вогнище розпалим (Мур.)]. привалений 1) приваленный; 2) заваленный [Хлопці побачили залізну ляду, привалену цеглою й попелом (Янов.)]. Ср. привалювати 1—2. привалити см. привалювати. привалитися см. привалюватися. привалювати, -люю, -люєш, привалити, -валю, -валиш 1) (кого, что к чему) приваливать, привалить [Вони привалили два важкі камені, щоб вітер не розвіяв ватри, і почали розпалювати вогонь (Тулуб)]; 2) (гсо- крнть чем-нибудь) завалить [Пам'ятаєш, Іване, ту ніч, Як танком в окопі тебе привалило? (Нех.)]; 3) (перен.: появляться или прибавляться во множестве) разг. приваливать, привалить [Захара мало з ніг не збили, стільки люду привалило (Горд.)]. привалюватися, -лююся, -люєшся, привалитися, -валюся, -валишся приваливаться, привалиться [Ногами він уперся в одну стінку траншеї, плечима привалився до другої, обома руками тримає перед очима книгу (Смол.)]. приварити см. приварювати. приваритися см. приварюватися. приварка приварка. приварковий приварочный. приварок, -рку приварок [Приступаючи до печі, вона просто дуріла, бо не знала, що варити, Приварку не було, вічні лозини докучили всім і навіть Маланці (Коцюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)