Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 334 при приварювальний мет. приварочный. приварювання приваривание, приварка [Швидко заправляючи піч, ми досягаємо високої якості приварювання заправного матеріалу до футеровки печі (Рад^ Укр., 1954, ХІ)\. приварювати, -рюю, -рюєш, приварити, -варю, -вариш приваривать, приварить [До трубопроводу приварили нешироку трубку для подачі повітря від компресора (перекл. з Ажаева)]. приварюватися, -рюється, приваритися, -вариться привариваться, привариться. приват-доцент дорев. приват-доцент. приватний частный, уст. приватный; (относящийся к отдельному лицу, принадлежащий отдельному лицу — ещё) личный [Тут були., державні установи й приватні приміщення (Тулуб); Тудор змушений давати приватні уроки, щоб якось звести кінці з кінцями (Іст. укр. літ.); Тут я., не знаю над собою жадного контролю, ніхто не втручається в моє приватне життя... (Коцюб.)]; г^на власність частная собственность [Жовтнева революція ліквідувала в нашій країні приватну власність на знаряддя і засоби виробництва (Наука і життя, 1959, 2)]; ~на практика частная практика; ~ним способом частным образом; ~на справа частное дело, личное дело [Релігія повинна бути оголошена приватною справою.. (Лен'н)]. приватник частник [Комуністи [в 1924 р.] удосконалювали торговий апарат, оволодівали торгівлею, ринком, все більше витісняючи приватника (Іст. КПРС)]. приватницький _ частнический. приватно нар." частным образом [Мушу заробляти приватно на життя, ба пенсії не стає (Коцюб.)]. приватновласницький 1) частнособственнический [У «Кайдашевій сім'ї» реалістично відтворено приватновласницьку психологію селян — дрібних власників (Іст. укр. літ.)]; 2) (относящийся к частному владельцу, владению) частновладельческий. приватногосподарський, приватногосподарчий частнохозяйственный. приватнокапіталістичний частнокапиталистический [Відбудові народного господарства чинили шалений опір куркулі, духовенство, непмани. Приватнокапіталістичні елементи змикались з різними антирадян- ськими групами (Іст. Укр. РСР)]. приватнопідприємницький частнопредпринимательский [Опозиція [троцькістська] була рупором буржуазних елементів, що добивалися необмеженої свободи приватнопідприємницької ініціативи і виходу на відкриту політичну арену (Колг. Укр., 1960, ')]• , . приватнопрактикуючий частнопрактикующий. приведений приведённый; притащзнный; доведённый [— Ви хто, посланці пана Жол- кевського? — запитав Лобода, підступаючи, як різник до приведеного бика (Ле); Комбайни приведені в повну готовність (Київська пр.; 1951, VI); Капітал — це колективний продукт і може бути приведений в рух лише спільною діяльністю багатьох членів суспільства, кінець кінцем— тільки спільною діяльністю всіх членів суспільства (Комун, ман.)]. Ср. приводити 1. приведення і) приведение, привод, разг. приводка; г^ая в рух приведение в движение; 2) юр. привод; 3) тип. приводка. привезений привезенный [Вони порозпаковували чемодани, ..понакривали столи привезеними скатерками (Н.-Лев.); Привезену Наливайком відповідь князь зрозумів як приховану помсту обох гетьманів (Ле)]. привезення привоз, разг. привозка. привезти см. привозити. привереда разг. привереда, привередник (м. р.), привередница (ж. р.); капризник (м. р.), капризница (ж. р.). привереди, -рёд разг. привередничанье, уст. привереды; капризы [Лучицька: Я? Я тобі світ заступила? Квітка: Не ти, а панські привзреди... (Стар.)]. приверзтися, -зуся, -зешся разг. привидеться; (показаться) разг. почудиться, причудиться, померещиться, примерещиться [Сон... чого у тому сні не приверзеться? (Мирн.); Раптом їй приверзлося, що вона бачить перед собою круглі башти танків (Донч.)]. привернений см. привернутий. привернення привлечение; «—»ля уваги привлечение внимания [Всемірне привернення уваги до процесів сучасності є актуальним завданням для самої критики (Літ. газ., 1959, III)]. привернути см. привертати. привернутий, привернений привлечённый; обращенный; расположенный; предрасположенный; привязанный [Бронников помітив» як при цих словах колихнулись бійці, що, привернуті гострою розмовою, вже обступили їх звідусіль (Гонч.)]; ~га увага, ~го увагу привлечено внимание. Ср. привертати 1. привернутися см. привертатися. привертання привлечение; ^ня уваги привлечение внимания. привертати, -таю, -таєш, привернути, -верну, -вернеш 1) привлекать, привлечь; (убеждая, склонять к чему-нибудь — ещё) обращать, обратить; (вызывать благоприятное отношение, симпатию — ещё) располагать, расположить, книжн. предрасполагать, предрасположить, перен. привязывать, привязать [Тоді мати відшмагала мене за без- божницькі думки, але до релігії цим не привернула (Збан.)]; ~ги до с ё б е а) (с прямым дополнением) привлекать, привлечь к себе [Не знаю, чому цей хлопчик' знову привернув до себе мій ногляд (/Кур.)]; б) (без прямого дополнения) располагать, расположить к себе, располагать, расположить в свою пользу [Правда, зовнішній вигляд самого майстра Ширяева не дуже привертав до себе (Іван.)]; ~гц погляди привлекать, привлечь взоры; г^ги увагу кого привлекать, привлечь внимание кого, останавливать, остановить внимание кого [Особливу увагу громадськості привертають успіхи, досягнуті радіоелектронікою в конструюванні електронно-лічильних машин (Літ. газ.у |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)