Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 335 при 1958у V)]', 2) (чем-нибудь тяжёлым сверху) разг. накрывать, накрыть [ІЗ вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула (Чуб.)]; 3) (в движении — к чему-нибудь) обл. поворачивать, повернуть, обл. приворачивать, приворотить [Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь (Самійл.); Приверни, лиш, он до тії хати (Мирн.)]. привертатися, -таюся, -таєшся, привернутися, -вернуся, -вернешся 1) обл. склоняться, склониться; прислоняться, прислониться [Береза росте, розростається, лист до листонька привертається (Гол.— Сл. Гр.)\ А якби ти привернувся до мене близенько, «от, знайшлося любе щастя!» мовило б серденько (перекл. Л. Українки)]; 2) (о чувстве симпатии, любви) обл. привязываться, привязаться [Оксана: А я відразу привернулась До тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.)]; душа (серце) не ^тасться до Кого разг. душа (сердце) не лежит к кому; 3) (преим. перен.: возобновлять прежнее отношение к чему-нибудь) обл. возвращаться, возвратиться; (направлять свою деятельность на что-нибудь, браться за что-нибудь) книжн. обращаться, обратиться [І вони тоді одвернуться од усього злочинного і привернуться до правди, краси, добра (Н.-Лев.)]; 4) страд, з. (несоверги.) привлекаться. привертіти см. привірчувати. привести см. приводити. привітати, -ваю, -ваєііі, привйти, -в'ю, -в'єш прививать, привить. привид, -ду, (реже) привиддя привидение, ви- ' дёние, призрак, книжн. фантом [Не привид бродить по Європі — По світу комунізм іде! (Рил.); Мов привиддя, зникла вона кудись у бокову улицю (Н.-Лев.); Ледве мріє, мов привид, далекеє сонпеє місто (Л. Укр.)]. привиджуватися, -джуюся, -джуєшся и привиджатися, -джаюся, -джаєшся, привидітися, -джуся, -дишся видеться, привидеться, грезиться, пригрезиться, представляться, представиться; (казаться) разг. чудиться, почудиться, причудиться, мерещиться, померещиться, примерещиться [Пому все привиджувалось широке море (Н.-Лев.); Уві сні йому привиділася Уляна (Десн.); Вона підпирає голову руками й тоне в думках. їй привиджається хата її родичів (Коб.)\ Білофінам, очевидно, десь там щось привиділось, бо раптом над заставою засявкотілй пущені навмання кулі (Яач.)]. привикати, -каю, -каєш, привикнути и редк. привинти, -кну, -кнеш разг. привыкать, привыкнуть; (осваиваться, примиряться с кем, с чем — ещё) свыкаться, свыкнуться [Р а- б и н я: ..Годі вже тих царських звичок, час привикати без рабинь до праці, бо хутко здасться (Л. Укр.); Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми (Шевч.); Дмитро трудно привикав до людей, а з Туром зійшовся легко (Ст.)\ Петро:.. Ось уже третій тиждень минає,, як живу я тута, й ніяк не привикну (Мирн.)]к привиклий привыкший; свыкшийся. Ср. при* викати. привикнути, привинти см. привикати. привйти см. прививати. привйтпії привитый. привйчка разг. привычка; (заведённый порядок) обыкновение (в отношении отдельного лица)% обычай (в отношении коллектива); (манера поведения) разг., преим. неодобр, повадка* замашка, ухватка [Чинила се несвідомо* і була се в неї, очевидно, якась привйчка (Коб.); На всяку привичку є одвичка (приказка); Русин з давньої привички зняа перед паничем свого здоровенного, повстяного, засмальцьованого капелюха (Фр.)ш% І така, в оцих панів завжди привйчка: зараз — лаятись! А чого б, здається? (Мирн.)]% привичішй разг. привычный [Світло падає скупо, і тільки привичне око може розглядіти добре людей (Л. Укр.); Рушниця на руці лягла привичним гнітом, І мушка , врізана трикутничком в мету (Важан)\ Скитания по курортах привчило мене да періодичної самотини, і примусове сталося потім привичним (Л. Укр.)]. привід, -воду 1) предлрг; (основание, причин на — ещё) повод [Юркові був привід другий тиждень уже кузні не відчиняти (Ко* 'зач.); Танцювати Валя любила, аби тільки був який-небудь для цього привід (Коп.)]\ давати, дати «-^д до чого давать, дать (подать) повод к чему; (перен.ї способствовать возникновению, распростри^ нению чего-нибудь — ещё) давать, дать пищу чему [Пому дуже хотілося, щоб генерал якось сам розпочав цю делікатну розмову чи дав привід її завести (Собко)]\ з /^воду чого по поводу чего, \ асчет чего [Вона ще не продумала всього, ща мала сказати чоловікові з приводу несподівано прочитаного листа Марини (Сміл.)]\ касаційний г^д см. касаційний; п і д вводом под предлогом; уникати ^во* дів до сварки избегать поводоь к ссоре; це буде (стане) ~водом это послужит поводом; 2) (начальствование, командование) обл. предводительство, ру* ковбдство [Без приводу військо гино (Ном.)]; з а вводом кого (чиїм) под руководством кого, под чьим руководством [За приводом маминим життя а нашому домі було розмірене й завжди однакове (Мирн.)]; 3) обл. пример; давати, дати ^д показывать, показать, пример [А горілку пити, гуляти — Ма* хамед усім п'янюгам привід даєі (Мирн.)\ Як дасте привід, то й інші сядуть на конец (Н.-Лев.)]; за вводом кого но примеру кого, по чьему примеру [Незнайо* мий., перший скочив на повозку. За його* приводом побралося все товариства (Мирн.)]. привід, -воду 1) приведение, привод, разг. приводка; 2) юр. привод [Він має приводи за крадіжки, погано вчиться, бешкету а (Літ. газ., 1959, X)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)