Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
При 336 при привідець, -дця, привідця разг. 1) зачинщик, разе, затейщик, заправила [Щорс особисто обеззброїв його [Ніжинський полк], окремі частини влив у інші полки, а петлю- І)івських привідців бунту розстріляв Десн.); Наклеп на~мзне зводять, нібито я до всього привідця (Куч.)]; 2) (только привідець) редк. предводитель [Цісар: Командувать не буду цього разу, (до Головнокомандувача) Ти будеш війську за привідця, князю (перекл. Лукаша)]. Привіз, -возу привоз, разг. привозка. Привізний привозной, привозный [Користаю- чись і своїми, і привізними жолудями, асканійці насаджують у степу широкі смуги дубового лісу (Вологи.)]. привілеєвий: ~ве право юр. преимущественное право. привілей, -лею привилегия; юр. преимущество [Місто [Тіра] одержало від Риму [в І ст. н.е.] підтвердження про збереження його стародавніх торгових прав і привілеїв, зокрема звільнення від мит (Нар. стар. іст. УРСР); Монтаньяр: ..Зреклися ви Титулів, привілеїв і хартій паперових лиш на те, щоб хартії неписані дістати (Л. Укр.); Огляд вистав пересувних театрів., наочно довів, що висока культура акторської майстерності вже не є привілеєм тільки представників великих театрів (Мист., 1955, 1)]. Привілейований привилегированный [В СРСР немає привілейованих і неповноправних націй і рас (Рад. Укр., 1954, І)]. привілейованість, -пості привилегированность. Привілля приволье; (простор, перен. разг. — ещё) раздолье [Виросши в. лісовому привіллі, Василина увібрала в себе задуму, спокій і силу дібровд (Ст4); Могутня і славда, в сім'ї рівноправна, В багатім привіллі Дніпра і Дністра, Як в лузі калина, цвіте Україна (Нех.); Співало, грало все, як є, — Душі таке привілля!.. (Воскр.)]. Привільний привольный; (об условиях жизни разг. — ещё) раздольный, вольготный [Широка українська земля привільна, гостинна і щедра (Козач.); I стане життя і привільним і пишним, як небо весни голубе (Сос.)]. привільно нар. привольно; раздольно, воль- гбтно [Розлого та привільно розкинулось село, і поле наше спільне навкруг села лягло (Забіла); Привільно маленькому Славі: Повітря і тихе і чисте, Набігався, ліг на галяві І слухає шелести листя (Мур.)]. Ср. привільний. привірчувати, -чую, -чуєш, привертіти, -вер- ч?, -вертиш привёртывать, привернуть, Привертеть. привісити см. привішувати. привісний привесной. привісок, -ска привесок. привіт, -ту привет, (реже) приветствие [Вдарив революціонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт (Тич.); Як яснее сонце Закине свій промінь ясний До тебе в віконце, — Озвись на 4іривіт весняний (Д. Укр.); На останньому слові у хату увійшли: козачий голова з писарем та панський старшина з старостою.. — А! От добре, — замість привіту каже Дмитренко (Мирн.)]; з ~точ с приветом; ні одвїту ні ~ту разг. ни ответа ни привета; передавати (переказувати) ~т передавать привет. привітальний приветственный [Після привітальних оплесків запанувало напружене мовчання (Ільч.); Мов по блакиті озера дзеркальній Крильми черкає сонце золотими, Так серце гімн співає привітальний, Перебирає струнами дзвінкими (Рил.)]. привітання 1) приветствие, (реже) привет [На моє привітання вони відповіли в один голос і посунулися* поступаючись місцем на колоді край дверей (Коцюб.); Холодний зброї блиск, от перше привітання (Л. Укр.)]; 2) (речь или письменное обращение) приветствие; (в связи с приятным случаем, событием — обычно) поздравление [Свою любов до Леніна вони [робітники і селяни] виражали в привітаннях, листах, подарунках (Біогр. Леніна); Дружинники спинились за всіма правилами військового уставу, чітко відповіли на привітання полковника (Шиян); Тут несподівано музики вдарили якогось дуже* веселого марша на привітання (Н.-Лев.); Я послав привітання з Новим роком Добровольському, чи він дістав? (Коцюб.)]. привітати, -таю, -таєні приветствовать, поэз. уст. приветить; (в связи с приятным случаем, событием — обычно) поздравить [Як Роман увійшов у хату з старостами, Філія і Мокрина привітали його щиро, як рідного сина (Н.-Лев.); Жінка привітає, порадить, розважить... (Мирн.); — Товариші, — каже Григорій Павлович, — одного Працівника нашої Школи нагороджено орденом Радянського Союзу. Давайте привітаємо нашого дорогого орденоносця — Ганну Антонівну! (Янов.)]; ~ти з святом поздравить с праздником. привітатися, -таюся, -таєшся (з ким и до кого) поздороваться (с кем); (при встрече— ещё) поклониться (кому) [Надійшла сільськая молодь, Що з роботи поверталась, І побачила поета, 3 ним приязно привіталась (Л. Укр.); Дід Прохор, який знав, мабуть, усіх людей у районі, дружньо привітався до жінок (Збан.); А тут саме він увійшов у хату. Зняв шапку, привітався, а сам гордий та похмурий (Вовч.)]. привітливий см. привітний. привітливість см. привітність. привітливо см. привітно. привітний, редк. привітливий приветливый; (содержащий в себе привет, выражающий привет уст.— ещё) приветный; (исполненный радушия — ещё) радушный; (учтивый — ещё) обходительный, уст. обхбдчивый; (благожелательный — ещё) ласковый [А в учительки сміливі й ніжні Сині "очі, привітне лице (МасЛ; Над покрівлями кількох руських хатин звивався привітний димок (Граб.); Глянувши на привітного хазяїна почувши його полтавську м'ячу вимову, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)