Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 337 при Тарас мало не розплакався (Іван.); Піднялась висока дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса; і така ласкава, привітна, ввічлива! (Вовч.)]. привітність, -пості, редк. привітливість, -во- сті приветливость; радушие; обходительность; ласковость [Привітність їздових ніколи не переходила в панібратство (Гонч.); Хазяїн хутора не відзначався особливою привітністю (Гонч.)]. Ср. привітний. привітно, редк. привітливо 1) нар. приветливо; радушно; обходительно; ласково [Йому привітно усміхалися бородаті обличчя селян (Куч.); Ти б ще дякувала, що тобою не гордують, що так привітливо з тобою обходяться (Мирн.); Тарновський надто вже привітно ставився до Тараса, цікавився його поезією, малюнками (Іван.); Хатинка виглядала досить привітно (Трубл.); Минула ніч, ..і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає на сполосканий город (Свидн.)]; ср. привітний; 2) предик, приветливо [В хаті в учителя тепло й привітно (Тесл.)]. привішення привеска. привішування привешивание, привеска. привішувати, -шую, -шуєш, привісити, -ві- шу, -вісиш привешивать, привесить [І він [робітник] бере за вухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (Фр.)\. привіятися, -віюся, -вієшся разг. неодобр. притащиться [Одсудили мою землю бог знає й кому, бог знає нащо... На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся... (Мирн.)]. привласнений присвоенный; прикарманенный [У грошовій формі клас капіталістів завжди видає робітничому класові чеки на одержання певної частини продукту, виробленого робітниками і привласненого капіталістами (Маркс)]. Ср. привласнювати. привласнення присвоение [Правляча верхівка [на Україні у XVII ст.] розширяла свої володіння., насильницьким привласненням козацької і селянської землі (Іспг. Укр. РСР)]. V привласник присвойтель. привласнити см. привласнювати. привласниця присвойтельница. привласнювання присваивание, присвоение. привласнювати, -нюю, -нюєш, привласнити, -ню, -ниш и редк. привластити, -лащу, -ластиш присваивать, присвоить; (преим. деньги разг. неодобр. — ещё) прикарманивать, прикарманить [Шляхетство швидко забувало допомогу козацького війська і всі лаври і славу привласнювало виключно собі (Тулуб); Він вогнем усе нищить, не шкодує панського добра, якого не в змозі привласнити (Ле); Орфей: Мені самому казкою здається, ..що зашкарублі пальці обіймали колись так ніжно чарівну сопілку. Ні, певне то тоді був не Орфей, або тепер я привластив свавільно собі чуже імення (Л. Укр.)]. привнесення редк. привнесение [..«богобудівництво», як літературна течія, і взагалі привнесення релігійних елементів у соціалізм — є результат ненаукового і тому шкідливого для пролетаріату тлумачення основ марксизму (Сталін)]. привносити, -ношу, -посиш, привнести, -су, -сеці редк. привносить, привнести* привноситися, -носиться страд, з. редк. привноситься [Насправді соціалістична ідеологія, як довів Ленін, виникає з науки і привноситься в робітничий рух соціал- демократією (Біогр. Леніна)]. привод мех. привбд [Високі якості мають контактні електрозварювальні машини., з пневматичним приводом (Наука і життя, 1956, 5)]; кінний ^д конный привбд. приводження 1) приведение; ~ня в рух приведение в движение; 2) (произведение потомства — о некоторых животных) метание. приводити, -джу, -диш, привести, -веду, -ведёш 1) приводить, привести; (заставлять силой прийти фам. — ещё) притаскивать, притащить; (служить причиной чего-нибудь — ещё) доводить, довести [Боря тепер сам приводив щодня малого Сашка з дитячого садка (Коп.); Химка: І справді: чому вона не йде? Ходімо силою її приведемо (Мирн.); Одна з таких довгих, покручених балок приводить від Дону до станиці Ізбушенської (Ле і Левада); З гір Кавказьких в Альпи і Судети Нас привів солдатський мужній труд (Дмитр.); Поняття реформи, безперечно, протилежне поняттю революції; забуття цієї протилежності, забуття тієї грані, яка розділяв обидва поняття, постійно приводить до найсерйозніших помилок у всіх історичних міркуваннях (Ленін); Розвиток торгівлі, розвиток товарообміну привів до виділення нового класу — капіталістів (Ленін) ; Тарас швидко переодягся, привів себе до ладу, спустився вниз і вийшов у парк (Іван.); Як оце вип'є, то й не приведи господи... хоч тікай на край світа (Коцюб.); Коли б мені бог привів отут вмерти при дітях! (Н.^Лев.)]; ^ти, ^*ти в рух що приводить, привести в движение что [Він [Дніпро] зрошує ниви, Шумує в турбіні, ..Приводить у рух Ті заводи, що нині Велично встають на його берегах] (Ол.)]; г^/ти, г^тй до па м'я ті (до притомності) приводить, привести в сознание [Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп (Фр.)]; ^ти, ~т& до и р и с яги приводить, привести к присяге; ~ти, г^тй до рівноваги що приводить, привести в равновесие что; все це <^дить, ^веде до того, що всё это привбдит, приведёт к тому, что; 2) (о животных: давать приплод) приносить, принести; (о рыбах и некоторых животных — ещё) метать (несоверш.), (только о рыбах) намётывать, наметать; (о людях: производить на свет) родить (несоверш. и соверш.) [Позавчора іірокинувся — телиця бичка привела (Воскр.); Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? (Шевч.)]. приводитися, -диться страд, з. 1) приводиться; притаскиваться; доводиться [За 22-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)