Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 338 допомогою і при безпосередній участі людини приводяться вдію засоби виробництваЛ відбувається виробничий процес (Наука і життя, 1958 н 12)\\ 2) приноситься; метаться. Ср. приводити 1—2. приводка тип. приводка. приводний мех. приводной [Набагато спрощено конструкцію приводного механізму [обприскувача] (Веч. Київ, 1958, III)]', геннії пас мех., перен. приводной ре- мёпь [У платформі, підписаній В. І. Леніним, Я. Е. Рудзутаком, Й. В. Сталіним і іншими членами ЦК партії («платформа десяти») [у 1921 р.], профспілки розглядались, як приводний пас від партії до мас, як школа комунізму (Іст. КПРС)]. привозити, -вожу, -возиш, привезти, -зу, -зеш привозить, привезти [Я буду привозить тобі харч і чисту воду, доки мине лихо (Н.-Лее.)', Прокіп привіз ячмінь, стіжок складає (Коцюб.); — Та яку ж ви нам новину привезли? «*- зачинає він, сьорбаючи гарячий чай (Мирн.)]. привозний привозной, привозный [Крейда для багатьох районів є привозним матеріалом (Нар. теорч. та етн., 1957, 3)]. привокзальний привокзальный [На привокзальній площі чути переклик гудків (Шер.)\. Привблжя Приволжье. привблзышй приволжский [Не Ла-Манш, а приволзькі рови зупинили фашистські навали (У/і.)]. приволікати, -каю, -каєш, приволокти, -ло- чу, -лочёш разг. приволакивать, приволочить, приволочь, притаскивать, притащить [Лука Тихонович згадав про човен. Він приволік його через очерет і"осоку (Цонч.)', Кажуть: в Америку їдь, там щастя, там райї І їздили, і ходили, та ледве назад ноги приволокли (Чорн.)]. приволікатися, -каюся, -каєшся, приволоктися, -лочуся, -лочёшся разг. приволакиваться, приволочиться, приволочься, притаскиваться, притащиться [Несподівано за спиною гомонить пронизливий голос; —Так я й знав... Ти знову сюди приволікся? (Вас.)', Слабим знівеченим кроком і з ледве чутним, дрижачим звуком дзвінків приволоклася конина додому (Коб.)]. приволокти см. п{шволікатл. приволоктися см. приволікатися. приворожений разг. приворожённый, приколдованный [Знову і знову повертався [Сергій] думками до Лариси, мов приворожений (Гур.)]. приворожувати, -жую, -жуєш, приворожити, -рожу, -рожиш разг. привораживать, приворожить, приколдовывать, приколдовать, эти. приворачивать, приворотить [Он як він її перчить! Молодець І Не приворожила, значить, вона його ні зіллям наго вірним, ні іншими чарами (Шиян)\ Чорний кашкет з блискучим ремінним козирком та городський піджак з годинником у верхній кишені так і приворожував до себе дівочі очі (Ле)\ Н а т а ш а: ..Я певна, що зумію приворожити твоїх старих... (Тоб.)]. приворот, -ту зтн. приворот [Хома: ..Баба зна такий приворот, що й лютого ворога заставить цуциком бігати... (Стар.)]. приворот-зГлля эти. приворотное зелье, приворот. приворотний эти. приворотный [Не все село спить: хтось і зараз шукає ліків чи приворотного коріння, щоб привернути до себе кохання (Ст.)\; г^нс зілля приворотное зелье, приворот. привселюдний публичный, разг. всенародный; (доступный для общественного ознакомления и обсуждения) гласный [Дружба народів і братерство — це ті найкращі, найсвітліші слова, які кожен з нас., без ліку повторяв на виступах наших і зустрічах привселюдних (Тич.)]. привселюдність, -ності гласность. привселюдно нар. публично; всенародно; гласно, во всеуслышание [Орест: .. Коли ти назовеш мене дружиною привселюдно? (Л. Укр.); Зустрічала мила край села, Привселюдно хлопця цілувала (Нех.); Більшовики відкрито і привселюдно покликали трудовиків за собою на битву з кадетами і досягли вже тепер безсумнівних політичних результатів, не входячи ще ні в який блок ні з ким (Ленін)]. Ср. привселюдний. привушний анат. околоушный [Метою наших дослідів було вивчення секреції привушних слинних залоз (Соц. тварин.^ 1956, 1)]. привхідний привходящий; ~ні о б с т а в и- н и привходящие обстоятельства. привчання приучение. привчати, -чаю, -чаєш, привчити, -чу, -чйш приучать, приучить [Руднєв привчав майбутніх партизанів воювати в лісі (Воронько); Тетяна вдивлялася перед себе, привчаючи зір до вкритої темрявою доріжки (Ле)\ Швендяння змалку по дворах, простягання Христа ради руки попідвіконню привчали дівчину не до праці, а до біганини (Мирн.)]. привчатися, -чаюся, -чаєшся, привчитися, -чуся, -чйшся приучаться, приучиться [Почала Оленка й справді привчатися жити дома (Тесл.)\ Граф привчився до грабунку (Л. Укр.)]. привчений приученный [Собака [Лайка] заздалегідь була привчена до перебування в герметичній камері (Наука і життя, 1958, 2); Привчений кінь уже за звичкою зупиняється сам (Шиян)]. привчити см. привчати. привчитися см. привчатися. прив'ядання увядание [Осикове листя на гілках клечання тремтіло без вітру дрібним дрбжем прив'ядання (Ільч.)]. прив'ядати, -даю, -даєш, прив' янути, -ну, -неш привядать, привянуть; (совсем терять свежесть — ещё) увядать, увянуть, завядать, завянуть [Вже й квітки прив'яли в руках, ..а милого немає! (Н.-Лев.); А він-то [Андрійко] на моїх очах уже прив'яв... Де той погляд молодецький, де усміх веселий 1 (Вовч.)]. прив'ядаючий увядающий [Крізь посноване тонке кросно зморщок ще тихо проглядала прив'ядаюча краса (Ст.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)