Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

344
при
мене ще шматків зо два Є хліба в торбині,
То поснідаєм в пригоді, Поки сонце
встане... (Шевч.)]; лиха ~да несчастное
приключение,^ злоключение; (связанное с
тяжёлыми переживаниями) невзгбда
[Кинула господу, Пішла в найми... не минула
Лихої пригоди (Шевч.); Усякі лихі
пригоди здолають зламати хоч які сили,- хоч яку
енергію (Коцюб.)]; стати в г^ді [ком^]
пригодиться [кому], быть полезным [кому];
(помочь в чём-нибудь — еще) сослужить
службу [кому], оказать услугу [кому],
услужить Ікому], разг. удружить [кому];
{привести к хорошему результату) пойти
на пбльзу [ком^], разг. подвинуть [кого]
[Коли приймете мене до своєї ватаги, то
я вам на степах скрізь дорогу покажу і,
може, стану вам в пригоді (Н,-Лев.); Я
злого не пам'ятаю і от вам ще в пригоді стала.
Якби я не вговорила Карла Карловича
вам хлібом допомогти, з голоду б усі
пропали (Мирн.)].
пригодитися, -джуся, -дйшся пригодиться
[Мак ар: Там, сину, я зоставив дівці
жарене порося, ..півпуда масла. Тепер у
тебе гості, якраз пригодиться (Тоб.)]; 0 н є
плюй в колодязь (криницю):
годиться води напиться см.
плювати; учиться завжди годиться
погов. учиться всегда пригодится.
пригодник редк. искатель приключений
[Італієць з Генуї і невгамовний пригодник
Христофор Колумб в одну ніч став
адміралом і дворянином (Риб.)].
пригодництво лит. приключенчество
[Елементи пригодництва займають помітне
місце в оповіданні О. Копиленка «Сенчині
пригоди» (Іст. укр. літ.)].
пригодницький лит. приключенческий [Слід
серйозно подумати про створення
пригодницького роману, якому у нас досі
приділяють дуже мало уваги (Донч.)].
пригодовувати, -дбвую, -дбвуєш,
пригодувати, -дую, -дуєш 1) подкармливать,
подкормить [Уже вони турбувалися об тім,
коли орати, коли засівати; пригодовували
скотинку на важку польову роботу (Мирн.)];
2) спец. прикармливать, прикормить.
пригодонька уменьш. от пригоду [Була ж
йому пригодонька 3 Криму ідучи (народна
пісня)].
пригодувати см. пригодовувати.
пригожий 1) фольк. пригбжий [Ой ви,
чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й
пригожі (Рудч.); Пригожа, як рожа
(Метл.)]; 2) (полезный для чего-нибудь)
пригодный; (соответствующий чему-ни*
будь — ещё) подходящий; (благоприятный)
удобный [Як примітив» він, так др дітей
дуже пригожа О ленка (Горд.)] В неділю
я., вернувся вечором додому в настрої,
дуже пригожім до писання поезій (Мак.);
Мотря.. вичікує пригожого моменту, щоб
одверто поговорити з сестрою (Вільде)].
пригожість, -жості фольк. пригожесть [Трохи
огрядному, як на його вік, Храпкову не
бракувало суто чоловічої пригожості (Ле)].
приголів'я, приголов'я разг. изголбвье
[Палацами мав я таємні діброви, Пахущими
ліжками трави шовкові, Кущі в
приголів'я росли (Щог.); Образ той, як мати її
пестує, нахилившись до 'її, Марусиного,
приголов'я, — зберігся в дитячій душі
(Гр.)].
приголомшений ошеломлённый; поражённый;
потрясённый; сражённый, убитый;
пришибленный ; подавленный; оглушённый;
ошарашенный; огорошенный [Не встигли
приголомшені пани опам'ятатися, як знову жах
скував їм руки і серця (Кач.); Михаилина
принишкла, розбита, приголомшена
несподіваним горем, закам'яніло сидить біля ліжка
доньки (Збан.); Іван сидів мов
приголомшений (Фр.); У Ганни був приголомшений
вигляд, трохи навіть зляканий (Коп.)\
Майже приголомшена падінням і жахом,
Лукія зірвалась на ноги й кинулась
щодуху^ бігти (Донч.)]. Ср. приголомшувати.
приголомшення ошеломление; подавленность;
оглушение [Поки він розповідав це, Артем
трохи прийшов до пам'яті від
приголомшення. Сказав сумно: — Отакі Був Те-
сленко і нема вже Тесленка (Головко)].
Ср. приголомшувати.
приголомшено нар. ошеломленно;
подавленно [Якийсь час професор приголомшено
стояв біля телефону в самій білизні (Бат)].
Ср. приголомшувати.
приголомшити см. приголомшувати.
приголомшливий ошеломительный,
ошеломляющий; поразительный; подавляющий;
оглушительный [Однак навіть органи
буржуазної преси не можуть не визнати, що
завдання, поставлені в семирічному плані,
в справді гігантськими. Англійський
журнал «Економіст» змушений констатувати*
що план справив «приголомшливе
враження» (Хрущов); Орест знітився від
приголомшливого чуття і, як тать, тихо
повернувся й почвалав по скісному боку узгір'я
вниз до міста (Досв.)]. Ср. приголомшувати.
приголомшливо нар. ошеломляюще;
потрясающе; подавляюще; оглушительно. Ср.
приголомшувати.
приголомшування ошеломление; оглушение;
ошар&шивание. Ср. приголомшувати.
приголомшувати, -шую, -шуєш$
приголомшити, -шу, -шиш ошеломлять, ошеломить;
(перен.: производить очень сильное
впечатление — ещё) поражать, поразить, (сильнее)
потрясать, потрясти; (только соверш.
перен.: привести в полное расстройство —
ещё) сразить, убить, фам. пришибить;
(перен.: приводить в угнетённое состояние—
ещё) подавлять, подавить; (ударом по
голове лишать сознания, реже — лишать
ясности слуха — ещё) оглушать, оглушить;
(бить, обычно по голове, по спине и перец.:
крайне удивляіть) разг. ошарашивать,
ошарашить; (только соверш.: сильно
озадачить^ поставить в тупик — ещё)
огорошить [Все зводилось [у театрі Суходоль-
ського] насамперед до того, щоб
безперестану і чим завгодно розважати,
приголомшувати глядача (Минуле укр.
театру); Ти тут сорок хвилин зловживав
нашим терпінням, намагався приголом-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)