Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
344 при мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, Поки сонце встане... (Шевч.)]; лиха ~да несчастное приключение,^ злоключение; (связанное с тяжёлыми переживаниями) невзгбда [Кинула господу, Пішла в найми... не минула Лихої пригоди (Шевч.); Усякі лихі пригоди здолають зламати хоч які сили,- хоч яку енергію (Коцюб.)]; стати в г^ді [ком^] пригодиться [кому], быть полезным [кому]; (помочь в чём-нибудь — еще) сослужить службу [кому], оказать услугу [кому], услужить Ікому], разг. удружить [кому]; {привести к хорошему результату) пойти на пбльзу [ком^], разг. подвинуть [кого] [Коли приймете мене до своєї ватаги, то я вам на степах скрізь дорогу покажу і, може, стану вам в пригоді (Н,-Лев.); Я злого не пам'ятаю і от вам ще в пригоді стала. Якби я не вговорила Карла Карловича вам хлібом допомогти, з голоду б усі пропали (Мирн.)]. пригодитися, -джуся, -дйшся пригодиться [Мак ар: Там, сину, я зоставив дівці жарене порося, ..півпуда масла. Тепер у тебе гості, якраз пригодиться (Тоб.)]; 0 н є плюй в колодязь (криницю): годиться води напиться см. плювати; учиться завжди годиться погов. учиться всегда пригодится. пригодник редк. искатель приключений [Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Риб.)]. пригодництво лит. приключенчество [Елементи пригодництва займають помітне місце в оповіданні О. Копиленка «Сенчині пригоди» (Іст. укр. літ.)]. пригодницький лит. приключенческий [Слід серйозно подумати про створення пригодницького роману, якому у нас досі приділяють дуже мало уваги (Донч.)]. пригодовувати, -дбвую, -дбвуєш, пригодувати, -дую, -дуєш 1) подкармливать, подкормить [Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; пригодовували скотинку на важку польову роботу (Мирн.)]; 2) спец. прикармливать, прикормить. пригодонька уменьш. от пригоду [Була ж йому пригодонька 3 Криму ідучи (народна пісня)]. пригодувати см. пригодовувати. пригожий 1) фольк. пригбжий [Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі (Рудч.); Пригожа, як рожа (Метл.)]; 2) (полезный для чего-нибудь) пригодный; (соответствующий чему-ни* будь — ещё) подходящий; (благоприятный) удобный [Як примітив» він, так др дітей дуже пригожа О ленка (Горд.)] В неділю я., вернувся вечором додому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (Мак.); Мотря.. вичікує пригожого моменту, щоб одверто поговорити з сестрою (Вільде)]. пригожість, -жості фольк. пригожесть [Трохи огрядному, як на його вік, Храпкову не бракувало суто чоловічої пригожості (Ле)]. приголів'я, приголов'я разг. изголбвье [Палацами мав я таємні діброви, Пахущими ліжками трави шовкові, Кущі в приголів'я росли (Щог.); Образ той, як мати її пестує, нахилившись до 'її, Марусиного, приголов'я, — зберігся в дитячій душі (Гр.)]. приголомшений ошеломлённый; поражённый; потрясённый; сражённый, убитый; пришибленный ; подавленный; оглушённый; ошарашенный; огорошенный [Не встигли приголомшені пани опам'ятатися, як знову жах скував їм руки і серця (Кач.); Михаилина принишкла, розбита, приголомшена несподіваним горем, закам'яніло сидить біля ліжка доньки (Збан.); Іван сидів мов приголомшений (Фр.); У Ганни був приголомшений вигляд, трохи навіть зляканий (Коп.)\ Майже приголомшена падінням і жахом, Лукія зірвалась на ноги й кинулась щодуху^ бігти (Донч.)]. Ср. приголомшувати. приголомшення ошеломление; подавленность; оглушение [Поки він розповідав це, Артем трохи прийшов до пам'яті від приголомшення. Сказав сумно: — Отакі Був Те- сленко і нема вже Тесленка (Головко)]. Ср. приголомшувати. приголомшено нар. ошеломленно; подавленно [Якийсь час професор приголомшено стояв біля телефону в самій білизні (Бат)]. Ср. приголомшувати. приголомшити см. приголомшувати. приголомшливий ошеломительный, ошеломляющий; поразительный; подавляющий; оглушительный [Однак навіть органи буржуазної преси не можуть не визнати, що завдання, поставлені в семирічному плані, в справді гігантськими. Англійський журнал «Економіст» змушений констатувати* що план справив «приголомшливе враження» (Хрущов); Орест знітився від приголомшливого чуття і, як тать, тихо повернувся й почвалав по скісному боку узгір'я вниз до міста (Досв.)]. Ср. приголомшувати. приголомшливо нар. ошеломляюще; потрясающе; подавляюще; оглушительно. Ср. приголомшувати. приголомшування ошеломление; оглушение; ошар&шивание. Ср. приголомшувати. приголомшувати, -шую, -шуєш$ приголомшити, -шу, -шиш ошеломлять, ошеломить; (перен.: производить очень сильное впечатление — ещё) поражать, поразить, (сильнее) потрясать, потрясти; (только соверш. перен.: привести в полное расстройство — ещё) сразить, убить, фам. пришибить; (перен.: приводить в угнетённое состояние— ещё) подавлять, подавить; (ударом по голове лишать сознания, реже — лишать ясности слуха — ещё) оглушать, оглушить; (бить, обычно по голове, по спине и перец.: крайне удивляіть) разг. ошарашивать, ошарашить; (только соверш.: сильно озадачить^ поставить в тупик — ещё) огорошить [Все зводилось [у театрі Суходоль- ського] насамперед до того, щоб безперестану і чим завгодно розважати, приголомшувати глядача (Минуле укр. театру); Ти тут сорок хвилин зловживав нашим терпінням, намагався приголом- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)