Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 346 при ко соверги.: найти себе пристанище, приют) разг. приютиться [І не знаю, де Дінуся, Де я пригорнуся, І з ким буду розмовляти, Кого розважати (Шевч.)]; 3) страд, в. (несоверш.) пригребаться; присыпаться; ср. пригортати 2. пригорща, пригорщ, -щі, редк. пригоршня пригоршня [Микола почав виливати воду з човна пригорщами (Н.-Лев.); Ячменю пригорщ висиплем під вікном (Вовч.); Антін., шорсткою пригоршнею захопив теплої води і хлюпнув малому на груди (Чорн.); За вікнами гуло, завивало, в шибки жбурляло пригорщами снігу, а в хаті тепло, затишно (Збан.)]. пригоряти, -ряє, пригоріти, -рить пригорать, пригореть. пригостити см. пригощати. пригоститися см. пригощатися. приготований, приготовлений приготовленный; уготованный, уготовленный*, подготовленный [Страва була чудово приготована (Н.-Лев.); Комсомолки під наглядом старої Зуйки висівали насіння, садили заздалегідь приготовлену розсаду (Шиян)]. Ср. приготовляти. приготовити см. приготовляти. приготовитися см. приготовлятися. приготовлений см. приготований. приготовления приготовление; подготовка. Ср. приготовляти. приготовляння приготовление; подготовка. Ср. приготовляти. (Приготовляти, -ляю, -ляєш, приготувати, -тую, -туєш и приготовити, -влю, -виш готовить, приготавливать, приготовлять, приготовить, рит. уст. уготовлять, уготавливать, уготовать, уготовить; (заранее или предварительно делать, устраивать что- нибудь — ещё) подготавливать, подготовлять, подготовить [Ходимо по залі, вже й одинадцять прокукало — ні сам не виходить, ні закуски не приготовляють, а вже пора б і черв'яка заморить (Стор.); Вона навіть не лаяла чоловіка за те, що він позбавив її насолоди самій приготувати цих зайчат (Р у дейко); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (III ер.); На жаль, в дитбуді немає телефону і не можна попередити адміністрацію, щоб приготували Галку до вильоту (Вологи.); Жди мене в гості, майстре Саватич! Знов захотілось мені Дуб просмолить, приготовить снасті На голубій Шексні (Заб.)]. приготовлятися, -ляюся, -ллєшся, приготуватися, -туюся, -туєшся и приготовитися, -шіюся, -вишся готовиться, приготавливаться, приготовляться, приготовиться, уст. изготавливаться, изготовляться, изготовиться; подготавливаться, подготовляться, подготовиться [Менші сестрички і братчик Оеменко зміркували, що їх найстарша •сестра приготовляється йти кудись (Черемш.); З-за аркуша зім'ятої газети виглядають недоброзичливі очі секретарки: вона приготувалася в тиші і спокої пополуднувати (Вологи.); Тетяна: ..А коли ж, сину, весілля? Ти зарані дай нам звістку, щоб ми приготовились (Тоб.)]. Ср. приготовляти. приготування приготовление; подготовка [Відомо, що для приготування їжі слов'янські племена робили різний глиняний* посуд, який обпалювали в спеціальних печах (Укр. страви); Після обіду вихователька пропонує мені подивитись на приготування до «мертвої години» в наймолодшій групі (Вільде); Ще з ночі в загонах подолян творилося щось непевне, не схоже на бойові приготування вояків (Ле)]. Ср. приготовляти. приготувати см. приготовляти. приготуватися см. приготовлятися. пригощання, пригощування приём; угощение, потчевание. Ср. пригощати 1. пригощати, -щаю, -щаєш и пригощувати, -щую, -щуєш, пригостити, -гощу, -гостиш 1) (оказывать гостеприимство) принимать, принять; (радушно предлагать поесть, выпить и т, п.) угощать, угостить, потчевать, попотчевать [Та що ж це я, старий, заговорився! Ех, пригощать без жінки не умію! (Рил.); Баби кинулись обіймати військових і кликати до себе в гості. Кожен хотів пригостити в себе милих гостей (Коп.); Вчителька пригощала нас чаєм (Пере.); Партизани пригостили стомлених товаришів чим могли (Воронько); Ви хочете напасти? — Зря! ..Ми так вас будемо стрічати, так шанувать, гойдать, пригощувать — аж поки навік не клюнете землі (Тич.); Гранату зведи! Поганого гостя, не гайсь, пригостиі (Ус.)]; 2) (только соверги.: в сочетании с другими глаголами) [прибыть] в гости, [приехать] в гости, зайти в гбсти; погостить [Гайок привітно шелестить, Неначе кличе пригостить (Граб.)]. пригощатися, -щаюся, -щаєшся и пригощуватися, -щуюся, -щуєшся, пригоститися, -гощуся, -гостйшся разг. угощаться, угоститься [Свирид Гаврилович: Прошу чаю. Надюша десь вибігла, пригощайтеся самі (Янов.)]. пригощення угощение, потчевание. пригощування см. пригощання. пригощувати см. пригощати. пригощуватися см. пригощатися. пригра уст. вылет [пчёл] [Зашуміло село, як на пригру бджоли (Мирн.)]. пригравання подыгрывание; аккомпанемент [Ой, домбра моя, Джамбулова домбра! Ти вітай поета приграванням мірним (Тич.)]. Ср. пригравати. пригравати, -раю, -раёш подыгрывать (разг.), аккомпанировать [П'яні бурлаки затягли пісні; Микола пригравав їм на скрипці (Н.-Лев.)]. прпгранйчний приграничный. пригранйччя приграничье. пригребиця разг. пристройка над погребом; свод над ступеньками, ведущими в погреб [Дірка в пригребиці вже з місяць'не зароблена (Н.лЛев.); Глухо завивав у комині вітер, у пригребиці тоскно скавулів кудлатий Герман [собака] (Збан.)]. пригребти см. пригрібати. пригримнути, -ну, -неш разг. прикрикнуть [— Рано тобі ще про сідло думати, — пригримнула баба на внука (Гонч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)