Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 348 при давила його до тину, щоб він не вирвавсь (Рудч.); Мороз як придавив — стало хо- .лодно (Чуб.); Іде якось раз Мокрина, а за нею котятко. Вона й не догляділа, придавила якось дверима {Мирн.)]; 2) (перен.: стеснять, подавлять) разг. приглушать, приглушить [Інститутська наука маркіз паралізувала їх душі, придавлювала молоду потребу молодого серця (Н.-Лев.)]. придавлюватися, -люється страд, з. 1) придавливаться; надавливаться, нажиматься; прижиматься; прищемляться; отщемляться, оттискиваться; прищёлкиваться; 2) приглушаться. Ср. придавлювати 1—2. придане, -ного сущ. уст. приданое [Любці минуло десять год, а Нимидора вже складала в скриню придане, вже пряла на рушники й готувала хустки (Н.-Лев.); Землі в нас, у колгоспі, он скільки — і вся вона моя, наша, багате придане наших дітей і внуків (Козл.)]. приданії, -нів, приданки, -нок уст. свадебные гости со стороны невесты [Отак ордою йшли придани, Співали п'яні; а Мар'яна Крізь тин дивилася на те (Шевч.); К у к- с а: Гей, свашки, приданкиї Убирайте молодих та споряджайте їх з богом до вінцяі (Кроп.)]. приданий 1) приданный, прибавленный; 2) приданный [Батарея Гуменного переправлялася цієї ночі разом з батальйоном піхоти, якому вона була придана (Гонч.)]. Ср, придавати 1,3. приданки см. придани. придати см. придавати. придатися см. придаватися. придатковий спец. придатковый, придаточный [У всі фази росту рослин коричневу грибницю типу ризоктонії легко виявити як на первинних, так і на придаткових коренях (Мікр. ж., 1956, XVIII, 3)]. придатний (до чого, на що, реже для чого) 1) пригбдный (к чем^~, для чего), годный (к чему, для чегб); (возможный для употребления) применимый (для чего); (соответствующий чему-нибудь) разг. подходящий (для чего); (благоприятный — ещё) удобный (для чего) [Нітрифікація відіграє важливу роль у живленні вищих рослин, забезпечуючи їх більш придатними для засвоєння формами азоту — солями азотної кислоти (Наука і життя, 1956, 9); Як це місце придатне для філософськи^ думі (Н.-Лев.); Докія Захарівна терпеливо чекала придатного моменту (Дмитр.)]; ця річ ні до чого не ^на бта вещь ни к чему не пригбдна, бта вещь никуда не годнсі; 2) (имеющий склонность к чему- нибудь, природное дарование) разг. способный [Він хлопець дуже розумний і до всього придатний (Н.-Лев.)]; 3) с.-х. пригодный, гбдный; (о земле — ещё) удобный. придатність, -пості 1) пригодность, годность; применимость; удобность [Нам потрібна перевірка придатності людей, перевірка фактичного виконання (Ленін)]; 2) способность; 3) пригодность, годность; удобность [Урожай з післяжнивних посівів починають збирати тоді, коли рослини досягнуть господарської придатності (Колг. Укр., 1956, 6)]. Ср. придатний 1—3. придаток 1) (род. придатка) придаток [Меншовики та есери відверто перейшли в табір контрреволюції. Есеро-меншовицькі Ради стали придатком Тимчасового уряду (Іст. Укр. РСР)]; 2) (род. придатка) анат., ав. придаток [Одержані дані про роль вітамінів у лікуванні деяких захворювань нижнього мозкового придатка (гіпофіза) мають певне практичне значення (Наука і життя, 1959, 2)]; 3) (род. придатку) обл. придача, прибавка. придача разг. придача, прибавка [X р а п к о: ..Та й то ще: все це чужий товар [дочки]. Його гляди, кохай, вигодуй, викохай, а все за люди оддай; та ще й придачу дай (Мирн.)]; н а ~чу, (реже) в ^чу прям., перен. разг. в придачу [Насилу зговорилися: Параска таки перейшла в нову хату, тілько в придачу Яків переніс з старого двору дб неї комору (Мирн.); — Біда,— покликав командир, — ти ще Д од мене одержиш на придачу до того, що дав тобі комдив (Трубл.)]. придбавання (кого, чогб) редк. приобретение (кого, чего); обзаведение (кем, чем); снискание (чегб). Ср. придбавати. придбавати, -ваю, -ваєш (редк.), придбати, -баю, -баєш приобретать, приобрести; (о нужном для хозяйства, для жизни — ещё) обзаводиться, обзавестись (кем, чем); (добиваясь, находить, обретать что-нибудь книжн. — ещё) снискивать, снискать [Були й такі [школярки], що придбавали собі чудесні талісмани, засовуючи під перо якусь трісочку або кусочок воску (Донч.); А все ж таки, що генеральша придбала, те й уплило за дочками (Мирн.); Всього надбав, роботяга, Та не придбав долії (Шевч.); Ясна зала вся світлом палає, Грім плескання, громада без ліку, Гомонить люд, співця викликає, — Він придбав собі славу великуі (Л. Укр.)]; ~бати довір'я '(довіру) снискать доверие; ~бати книгу приобрести книгу; ~батв обстановку приобрести обстановку, обзавестись обстановкой. придбаний приобретённый, благоприобретенный; снисканный [А що далі, то гірш та гірш надозолює мені те придбане добро (Вовч.)]. Ср. придбавати* придбання 1) (кого, чогб) (действие) приобретение (кого, чегб), благоприобретение (кого, чего); обзаведение (кем, чем); снискание (чего) [Торговельні працівники повинні так організувати свою роботу, щоб трудящий не витрачав даремно багато часу на придбання товару (Рад. Укр.? 1956, XII); Тепер коли йшли в сільраду, то з легкістю на душі, бо знали, що більш селянинові держава дає. То, дивись, кредит на будівництво чи на придбання худоби, то насіння на посів (Цюпа)]; ср. придбавати; 2) (то что приобретено) приобретение, благоприобретение [Кров твоя — рубін коштовний, Кров твоя — зоря світання, Кров із серця для поета — Надгорода і придбання, (Л. Укр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)