Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 349 при придбати см. прпдбавати. придворна дорев. 1) прил. см. придворний 1; 2) (род. придворної) сущ. придворная [I що- найпищнішії дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. придворний дорев. 1) прил. придвбрный [Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Л. Укр.); Радіщев спостерігав усі мерзоти двірцевого життя, розпусту і розклад придворних нравів (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]; 2) (род^ придворного) сущ. придвбрный. при держаний придержанный; сдержанный,' удержанный. 6рл придержувати. придержати см. придержувати. придержатися см. придержуватися. придержувати, -жую, -жуєш, придержати, -жу, -жиш придерживать, придержать; (останавливатьу замедлять проявление чего- нибудь — ещё) сдерживать, сдержать, удерживать, удержать [1ж зубами, а придержуй губами (Ном.); На цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Сміл.); Соломія вхопила за гіллячки, Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі (Коцюб.); Христя скочила з місця і мала утікати у горниці.. — Ні, не тікай, бо не втечеші — придержуючи, каже Марина (Мирн.); Придерж своїх, щоб не впивались (Котл.)\. придержуватися, -жуюся, -жуєшся, придержатися, -жуся, -жишся 1) придерживаться, придержаться; сдерживаться, сдержаться, удерживаться, удержаться [Гнідко., тихо ступав; збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою (Мирн.); Балабуши- ха, придержуючись вищого тону, не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (Н.-Лев.)]; 2) страд, з. (несоверш.) придерживаться; сдерживаться, удерживаться. Ср. придержувати. придеснянський, (реже) придесенський при- деснянский [Боженку, підводься, Боженку, твоя Україна палає, Земля придеснянська й славутська на сурмах сурмить: — Устань 1 (Мал.); І мої дитинячі будні У придесен- ській пройшли стороні (Дор.)]. придибати, -баю, -баєш разг. приплестись, прибрести, разг. приковылять [Спираючись на дрючок, піднятий на вулиці, Христя придибала до свого подвір'я (Панч)]. придивлятися, -ляюся, -ляєшся, придивитися, -дивлюся, -дивишся 1) присматриваться, присмотреться, разг. приглядываться, приглядеться; (пристально рассматривать — ещё) всматриваться, всмотреться (в кого, во что), вглядываться, вглядеться (в кого, во что); (стараться понять) вникать, вникнуть [За день я придивився до Гриця, подружився з ним (Збан.); Пархоменко наближався не поспішаючи і пильно придивлявся до тих, що сиділи в машині (Панч); Ні, таки справді, коли придивитись добре навіть до пилу, як він клубочиться м'яко на сонці, то й в ньому помітиш багато зичливості (Коцюб.); Кільки літ молодий Ястшембський пожив у свого батька, придивлявся до господарства (Н.-Лев.)]; гатися до р о б б т и присматриваться, присмотреться к работе*, вникать, вникнуть в раббту; 2) (с целью присмотра) разг. присматривать, присмотреть, следить, последить [Ганна Денисівна сама ходить за сівалкою, сама придивляється і за культиватором (Вишня)]. при диміти, -мїе разг. задымиться [Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою... (Коцюб.)]. придиратися, -раюся, -раєшся, придратися, -деруся, -дерешся разг. придираться, придраться [Вівця десь в пір'ячко вкачалась, Пидоря до Вівці присікалась, придралась, Що, буцім, бач, Вівця курей її поїла і гусей (Боров.)]. придйрливий разг. придирчивый. придйрливо нар. разг. придирчиво [Вишику- вані в ряд стоять самоскидки, снопов'язалки, новий комбайн «Сталінець». Воро- шиловці оглядають машини придйрливо (Минко)]. придих, -ху лингв, придыхание. придиховий лингв. 1) прил. придыхательный; 2) (род. придихового) сущ. придыхательный. приділ церк. придел [Бояри й дружинники стояли скрізь — зразу за молодими й біля криласів, у бокових приділах (Хижн.)]. приділений 1) уделённый [Велика увага.. €уде приділена підземному транспортові, який тепер ще є вузьким місцем на цілому ряді шахт (Наука і життя, 1956, 4)]; 2) определённый; отведённый; предназнй- ченный, книжн. уст. предуготовленный [Ви добре се знаєте, батюшка, що хата цій дівчині приділена від небіжчиків? (Вовч.); Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Смол.)]. Ср. приділяти 1—2. прпдГлення определение; отведение; предназначение. Ср. приділяти 2'. приділяти, -ляю, -ляєш, приділити, -ділю, -ділиш 1) уделять, уделить [Комуністична партія завжди приділяла і приділяє величезну увагу кращому досвідові, його вивченню і поширенню (Наука і життя, 1956, 7); Особливу увагу учасники наради приділили підсумкам розвитку громадського тваринництва (Рад. Укр., 1955, II)]; 2) (намечать, назначать) определять, определить; (предоставлять — ещё) отводить, отвести} (для какой-нибудь цели — ещё) предназначать, предназначить [Кости- л ь о в: ..Людина повинна приділяти себе до місця... не-тинятись дурно по землі... (перекл. з Горького); А Панаса Кривого, що жив край села, Мертвяк приділив робити до смолокурні (Тулуб); Землі нам приділили, хазяїнувати ми почали і потім до колгоспу вступили (Куч.)]. приділятися, -ляється страд, е. 1) уделяться [При проектуванні нового міста головна увага приділяється питанням його благоустрою (Вітчизна, 1956, 5)]; 2) определяться; отводиться; предназначаться. Ср. приділяти 1—2. придніпровський, придніпрянський придне- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)