Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

при
349
при
придбати см. прпдбавати.
придворна дорев. 1) прил. см. придворний 1;
2) (род. придворної) сущ. придворная [I що-
найпищнішії дами з придворних Вдавали
на сцені субреток моторних, Щоб слави і
втіхи зажить (Л. Укр.)].
придворний дорев. 1) прил. придвбрный [Я
його талан співецький Так високо
поважаю, Що співцем своїм придворним Я
зробить його бажаю (Л. Укр.); Радіщев
спостерігав усі мерзоти двірцевого життя,
розпусту і розклад придворних нравів (Вісник
АН УРСР, 1949, 8)]; 2) (род^ придворного)
сущ. придвбрный.
при держаний придержанный; сдержанный,'
удержанный. 6рл придержувати.
придержати см. придержувати.
придержатися см. придержуватися.
придержувати, -жую, -жуєш, придержати,
-жу, -жиш придерживать, придержать;
(останавливатьу замедлять проявление чего-
нибудь — ещё) сдерживать, сдержать,
удерживать, удержать [1ж зубами, а
придержуй губами (Ном.); На цей раз я таки
придержав свого язика і не розповів
нічого (Сміл.); Соломія вхопила за гіллячки,
Остап придержав пліт — і обоє
вискочили на берег, втомлені й мокрі (Коцюб.);
Христя скочила з місця і мала утікати у
горниці.. — Ні, не тікай, бо не втечеші —
придержуючи, каже Марина (Мирн.);
Придерж своїх, щоб не впивались (Котл.)\.
придержуватися, -жуюся, -жуєшся,
придержатися, -жуся, -жишся 1) придерживаться,
придержаться; сдерживаться, сдержаться,
удерживаться, удержаться [Гнідко., тихо
ступав; збоку йде Яким, придержуючись
за полудрабок рукою (Мирн.); Балабуши-
ха, придержуючись вищого тону, не
звеліла справляти сільського бучного весілля
з музиками й танцями (Н.-Лев.)]; 2) страд, з.
(несоверш.) придерживаться; сдерживаться,
удерживаться. Ср. придержувати.
придеснянський, (реже) придесенський при-
деснянский [Боженку, підводься, Боженку,
твоя Україна палає, Земля придеснянська
й славутська на сурмах сурмить: — Устань 1
(Мал.); І мої дитинячі будні У придесен-
ській пройшли стороні (Дор.)].
придибати, -баю, -баєш разг. приплестись,
прибрести, разг. приковылять
[Спираючись на дрючок, піднятий на вулиці,
Христя придибала до свого подвір'я (Панч)].
придивлятися, -ляюся, -ляєшся,
придивитися, -дивлюся, -дивишся 1)
присматриваться, присмотреться, разг. приглядываться,
приглядеться; (пристально
рассматривать — ещё) всматриваться, всмотреться
(в кого, во что), вглядываться, вглядеться
(в кого, во что); (стараться понять)
вникать, вникнуть [За день я придивився
до Гриця, подружився з ним (Збан.);
Пархоменко наближався не поспішаючи і
пильно придивлявся до тих, що сиділи в
машині (Панч); Ні, таки справді, коли
придивитись добре навіть до пилу, як він
клубочиться м'яко на сонці, то й в ньому
помітиш багато зичливості (Коцюб.);
Кільки літ молодий Ястшембський пожив у
свого батька, придивлявся до господарства
(Н.-Лев.)]; гатися до р о б б т и
присматриваться, присмотреться к работе*,
вникать, вникнуть в раббту; 2) (с целью
присмотра) разг. присматривать, присмотреть,
следить, последить [Ганна Денисівна
сама ходить за сівалкою, сама придивляється
і за культиватором (Вишня)].
при диміти, -мїе разг. задымиться [Колосся
вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш
чаділи, облиті водою... (Коцюб.)].
придиратися, -раюся, -раєшся, придратися,
-деруся, -дерешся разг. придираться,
придраться [Вівця десь в пір'ячко вкачалась,
Пидоря до Вівці присікалась, придралась,
Що, буцім, бач, Вівця курей її поїла і
гусей (Боров.)].
придйрливий разг. придирчивый.
придйрливо нар. разг. придирчиво [Вишику-
вані в ряд стоять самоскидки,
снопов'язалки, новий комбайн «Сталінець». Воро-
шиловці оглядають машини придйрливо
(Минко)].
придих, -ху лингв, придыхание.
придиховий лингв. 1) прил. придыхательный;
2) (род. придихового) сущ. придыхательный.
приділ церк. придел [Бояри й дружинники
стояли скрізь — зразу за молодими й біля
криласів, у бокових приділах (Хижн.)].
приділений 1) уделённый [Велика увага..
€уде приділена підземному транспортові,
який тепер ще є вузьким місцем на цілому
ряді шахт (Наука і життя, 1956, 4)];
2) определённый; отведённый; предназнй-
ченный, книжн. уст. предуготовленный
[Ви добре се знаєте, батюшка, що хата
цій дівчині приділена від небіжчиків?
(Вовч.); Артилеристи випускали приділену
норму снарядів, але піхота — нема
дурних! — тепер вже не виходила з шанців
(Смол.)]. Ср. приділяти 1—2.
прпдГлення определение; отведение;
предназначение. Ср. приділяти 2'.
приділяти, -ляю, -ляєш, приділити, -ділю,
-ділиш 1) уделять, уделить [Комуністична
партія завжди приділяла і приділяє
величезну увагу кращому досвідові, його
вивченню і поширенню (Наука і життя, 1956,
7); Особливу увагу учасники наради
приділили підсумкам розвитку громадського
тваринництва (Рад. Укр., 1955, II)]; 2)
(намечать, назначать) определять,
определить; (предоставлять — ещё) отводить,
отвести} (для какой-нибудь цели — ещё)
предназначать, предназначить [Кости-
л ь о в: ..Людина повинна приділяти себе
до місця... не-тинятись дурно по землі...
(перекл. з Горького); А Панаса Кривого,
що жив край села, Мертвяк приділив
робити до смолокурні (Тулуб); Землі нам
приділили, хазяїнувати ми почали і потім до
колгоспу вступили (Куч.)].
приділятися, -ляється страд, е. 1) уделяться
[При проектуванні нового міста головна
увага приділяється питанням його
благоустрою (Вітчизна, 1956, 5)]; 2)
определяться; отводиться; предназначаться. Ср.
приділяти 1—2.
придніпровський, придніпрянський придне-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)