при 350 при провский [Золотарьов: П'ять тисяч кілометрів я проїхав 3 Якутії до придніпровських місць (Дмитр.); Візьмім для прикладу придніпрянський пейзаж: високий берег, яр, село внизу, ще нижче Дніпро (Фр.)]. Придніпров'я Приднепровье, придніпрянський см. придніпровський. придністровський, придністрянський приднестровский. Придністров'я Приднестровье. придністрянський см. придністровський. придоба уст. редк. удобства (мн. ч.) [Зібрав усе добро, яке собі мав, покинув усю придобу, залишив і спокій, втік і пристав сам до громади у Чорному лісі (Воєн.)]. при доби и й уст. редк. удобный [Звичайно, що прожить із вудки та рушниці, Хоч і при- добний був Рудого світлий став, ..Не міг Васильович (Рил.)]. придббно нар. уст% редк. удобно; с удобством [Я живу собі придобно на своїй селитьбі (Вовч.)]. придобрюватися, -рююся, -рюєшся и придобрятися, -ряюся, -ряєшся, придобритися, -рюся, -рйшся разг. поддабриваться, поддобриться [— Ладна робота! Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. — Не придобряйся, знаю, — буркнув Матвій. —А за те, що дочку відпустила без мого відома, ти мені ще даси одвіт (Цюпа); Його перша спроба придобритися в селі, перед людьми, не вдалася (Кач.)]. придолинок, -нка редк. ложбйнка [Лежать люди на сонці, мовчать, і їх, сірих, не зразу помітиш між кучугурами в раптових придолинках і за горбочками (Кундз.)]. придонний придонный [В різних районах Антарктики налічується до 100 видів придонних і плавучих водоростей (Наука і життя, 1958, 6)]. придорожній придорожный, подорожный [Придорожні канави поросли низеньким бур'яном ~\Козач.)\ Ми знали, що війні кінець В травневий неповторний вечір. І придорожній вітерець Нас обережно брав за плечі (Дмитр.)]. придратися см. придиратися. придрйпатися, -паюся, -паешся^ал*. пришлёпать. придріботїти, -бочу, -ботйиі разг. присеменить. придуманий придуманный; затеянный [Єдиною «пом'якшуючою» обставиною для цієї поезії [символістів 1918—1919 рр.] могло служити лише те, що вона була майже повністю «придуманою», вичитаною, книжною, а її автори — зеленими молодиками (Нович.)\ Хіба іноді іграшка яка, придумана ним, зведе братів докупи (Мирн.)]. Ср. придумувати. придумати см. придумувати. придуматися см. придумуватися. придумувати, -мую, -муєш, придумати, -маю, -маєш придумывать, придумать", (устраивать что-нибудь — ещё) затевать, затеять [На другий день мали приїхати гості із сусідніх сіл.. От Ясь і придумував нову піс^ю (Іеан.)\ Уроки треба робити, нагодувати Настусю, дещо наклеїти в альбом, придумати малюнки для стінгазети свого класу (Коп.)\ Часом темної, довгої ночі Грицько не спав і на волосину: все придумував., таке, щоб звихнути Чіпчину правду... \Мирп.)\ 1-й вартовий: Потіхи мало., тут стояти в святковий день. П а- р і с: Се правда!.. Та пождіть, ми щось придумаєм... (Л. Укр.)]. придумуватися, -мується, придуматися, -мається 1) разг. придумываться, придуматься [Я хотіла ще дописати [віршика], та більше нічого не придумується (Донч.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) придумываться; затеваться; ср. придумувати. при дунайський придунайский [Навкруги стеляться родючі придунайські рівнини (Гонч.)]. придуритися см. придурюватися. придуркуватий разг. глуповатый, разг. придурковатый, дураковатый, дурашливый, дурашный, фам. с придурью [В такий день хіба який придуркуватий про смерть подумає... (Козач.)\ Маланка несподівано заскочила його, і він осміхався непевним, придуркуватим усміхом (Коцюб.)]. придуркуватість, -тості разг. придурковатость, дурашливость [Кохання не тільки підносить часом нашого брата до творчих висот, а й скидає частенько в очевидну придуркуватість (Ільч.)]. придуркувато нар. глуповато; придурковато, дурашливо [Придуркувато кліпаючи, він сів на лавку (перекл. з О. Толстого)]. Ср, придуркуватий. придурюватися, -рююся, -рюєшся, придуритися, -дурюся, -дуришся разг. прикидываться [глупым], прикинуться [глупым] 9 обл. придуривать, придурйть; редк. притворяться, притвориться [Макар Іванович не втримався. Пильно подивився на шу- ряка й вимовив: — Ти тільки не придурюйся, Савко (Головко)', Чого ж ти придурюєшся, що боїшся? Техніка з шахти всякий страх виганяє!.. (Янов.)]. придуха недостаток свежего воздуха, обл. придуха [Від придухи гинула риба на Пслі (Гонч.)]. придушений 1) прич. придавленный; прижатый; прищемлённый; отщемленный, оттиснутый; прищёлкнутый [Маріччина пісня оповідала., про горе матері, якої син загинув у лісі, придушений деревом (Коцюб.)\ В лікарні, придушений, знищений нещастям, Саїд-Алі несподівано здибався з Любкою Прохорівною (Ле)]\ 2) прич. задушенный; придушенный; 3) задушенный; подавленный; приглушённый [Куди? До Щорса.. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України (Довж.у, Сіно., так гарно пахне, що кортить застромити всередину руку, зворушити мертве стебло і пустити з неволі придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля (Коцюб.)]. Ср. придушувати 1—3; 4) (о голосе и т. п.) прил. сдавленный, приглушённый; (сдержанный — ещё) подавленный [— Чи се ваш брат? — почувся в тій хвилі за її плечима тихий, приду-
|