Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
351 ирп при шений голос (Фр.)\ У когось вирвалось придушене зітхання (Панч)]. придушення подавление [Питання про диктатуру пролетаріату можна піднімати тоді, коли мова йде про придушення буржуазії (Ленін); Людина змушена вживати складних агротехнічних заходів для придушення розвитку бур'янів (Осн. даре.)]', ~ня повстання подавление восстания. придушено нар. сдавленно, приглушённо; подавленно [— Татари! — придушено скрикнув він і кинувся до зброї (Тулуб); Шепотіння вечорами придушено розносило бойові гасла (Ле)]. Ср. придушений 4. придушити см. придушувати. придушування подавление. придушувати, -нгую, -шуєш, придушити, -душу, -душиш 1) придавливать, придавить; (к чему — ещё) прижимать, прижать; (притискивать — обычно) прищемлять, прищемить, разг. отщемлять, отщемить, оттискивать, оттиснуть, фам. прищёлкивать, прищёлкнуть [Панас Кандзюба силкувавсь до натуги підняти велику шафу, але не зважив сил. Вона навалилась на нього і придушила (Коцюб,); В покорі нижче спустилось сіре та обважніле небо і придушило дахи домів у містечку та вершечки дерев (Коцюб.); Карпо вхопив матір за плечі, придушив з усієї сили до хліва (Н.-Лев.)]; ~шйти пальця дверима прищемить (разг. отщемить, оттиснуть, фам. прищёлкнуть) палец дверью; 2) (только соверш.: умертвить давя) разг. задушить, разг. придушить [— Не розбагатів і досі?— пожартував Ничипір. — Усе чекаю, що ти хазяїна свого придушиш і зо мною поділишся, — мовив Саїд всміхаючись (Риб.)]; 3) (перен.: не давать развиваться, выявляться) душить, задушить; (прекращать; усмирять# вооружённой силой — ещё) подавлять, подавить; (слегка — ещё) приглушать, приглушить [Ставши київським князем, Ярослав A019—1054 рр.), прозваний Мудрим, продовжував боротьбу за єдність древньоруської держави, придушуючи прагнення місцевої феодальної знаті вийти з-під влади великого князя київського (Іст. Укр. РСР); Леся Українка послідовно проводить думку, що ніякий гніт, ніяке насильство не можуть придушити в народі прагнення до волі, що хижаків- гнобителів чекає розплата (Іст. укр. літ.); Бунтарський спалах у Турбаях царська держава придушила так само жорстоко, як розправлялася вона з }'сіма селянськими заворушеннями (Вологи.); Спухлі ноги не тримали обважніле тіло, і вже в хаті, придушивши стогін злобною лайкою, Скиба гупнув на долівку (Жур.)]. придушуватися, -шується страд, з. 1) придавливаться; прижиматься; прищемляться; отщемляться, оттискиваться; прищёлкиваться; 2) душиться; подавляться; приглушаться [Виступи робітників і селян на захист своїх економічних і політичних інтересів нещадно придушувались царськими властями (Іст. Укр. РСР)]. Ср. придушувати 1, 3. приєднаний присоединённый; подсоединённый; приобщённый [Крим був оголошений незалежним від Турецької імперії; пізніше, в 1783 р., він був приєднаний до Російської держави (Іст. Укр. РСР)]. Ср. приєднувати. приєднання присоединение; подсоединение; приобщение [В результаті переговорів в 1656 р. була підписана угода про приєднання Молдавії до Російської держави (Іст. Укр. РСР); Здійснюється широка програма електрифікації колгоспів і радгоспів- шляхом приєднання їх до державних енергосистем (Наука і життя, 1957, 12)]. Ср. приєднувати и приєднуватися. приєднати см. приєднувати. приєднатися см. приєднуватися. приєднувальний присоединительный; ^ні конструкції грам, присоединительные конструкции. приєднування присоединение; подсоединение; приобщение; примыкание. Ср. приєднувати и приєднуватися. приєднувати, -ную, -нуєш, приєднати, -наюг -наєш присоединять, присоединить; (подключать к чему-нибудь разг. — ещё) подсоединять, подсоединить; (прилагать к чему- нибудь книжн. — ещё) приобщать, приобщить; (редк.: относить к какой-нибудь группе, разряду уст. — ещё) примыкать, - примкнуть [Коли Франко згадував ім'я Достоєвського, він незмінно приєднував його до найбільших імен російської літератури (Рад. літер., 1957, 3)]. приєднуватися, -нуюся, -нуєшся, приєднатися, -наюся, -наєшся присоединяться, присоединиться; (подключаться к чему-нибудь разг. — ещё) подсоединяться, подсоединиться; (становиться на чью-нибудь сторону, следовать кому-нибудь — ещё) примыкать, примкнуть; (включаться в какую- нибудь деятельность книжн. — ещё) приобщаться, приобщиться [Попереду несли прапори, по дорозі приєднувалася молодь на чолі з комсомольцями (Нар. творч. та етн., 1957, 1); Можливо й таке, що наша сотня приєднається тимчасово до якоїсь іншої частини (Трубл.); А тим часом по батареях вибухнули пісні. З якою охотою приєднався б до них Барабаш! (Сміл.); Навесні 1847 р. Маркс і Енгельс приєдналися до таємного пропагандистського товариства: «Союзу комуністів».. (Ленін)]. приємний приятный; (привлекательный, вызывающий симпатию — еще) симпатичный, располагающий; (вызывающий горделивое чувство) лестный; (желательный) угодный [Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Собко); Яка приємна, лагідна усмішка у нашого Миколи Петровича! (Вл.)]; г^нип в й* г л я д нриятный вид, располагающий вид; ~иі слова приятные слова; лёстные- слова; ~на увага лестное внимание; бути г^ним до кого разг. быть любезным с кем, быть внимательным к кому [Тоді ми на «ти» з ним були. А Марина Петрівна теж така тоді приємна де* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)