Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 352 при мене була (Тесл.)]; в і н прийняв цю г^пу для нього пропозицію он принял это лестное для него- предложение; йому дуже ~на оцінка його роботи он польщён оценкой его работы. приємність, -пості приятность; (о чувстве довольства от приятных ощущений — обычно) удовольствие [Гашіца, спершись на бочку, не спускала ока зі свого милого, немов розкошувала його приємністю (Ко- цюб.)]\ з ~шстю с удовольствием [Пахощами було сповнене повітря.., і не один пішоход зупинявся тут і стояв хвилину чи дві, з приємністю вдихаючи ті пахощі (Шиян)]і знаходити *^ть в чому находить удовбльствие в чём; робити, зробити ^ть доставлять, доставить удовбльствие [Прокатов поважав Жученка, як старшого солдата, і зробити приємність йому вважав за свій товариський обов'язок (Де і Левада)]. приємно 1) нар. приятно; симпатично, располагающе; лестно [Перший свіжий димок дуже приємно залоскотав у носі (Н.-Лев.)]; 2) предик, приятно, разг. любо; лестно [Йому так приємно, що все таке гарне (Коцюб.); Йому приємно, що костюм, безперечно, викликав щире захоплення в його друга (Донч.)]. Ср* приємний. прижати см. прижимати. прижатися см. прижиматися. приживалка редк. приживалка [Сидять приживалки. Ревуть домочадці (Бажан)]. приживаність, -ності спец. приживаемость. приживання спец. приживание [Жадібно ловив [Захар] потім слова про історію рослини, про зону її розповсюдження, про приживання її в суворих кліматичних умовах півночі країни (Ле)]. приживати, -ваю, -ваєш, прижити, -живу, -живеш разг. приживать, прижить [От живе молодий князь із своєю жінкою рік і другий. На третій рік прижили вони собі сина (народна казка)]. приживатися, -ваюся, -ваєшся, прижитися, -живуся, -живешся 1) разг, приживаться, прижиться [Хлопчак прижився між бійців. Швидкий, в'юнкий, як річка гір (Нех.)\ Тяжко буває боротися проти якогось недоречного слова у пісні, коли вона, піднесена на крилах мелодії, раптом «приживеться» в масовому репертуарі (Мист., 1956, 4)]; 2) (о растениях) спец. приживаться, прижиться [Дерева зараз же після садіння .незалежно від вологості грунту, щоб вони краще приживались і росли, поливають за нормою 3—4 відра води під кожне з них (Колг. Укр., 1957, 2); Близько 300 видів екзотичних дерев і чагарників прижилися у Феофанії (Веч. Київ, 1958, XI)]; 3) спец. приживляться, приживиться, разг. приживаться, прижиться [Дички, на яких заокуліровані вічка не прижилися, пере- окуліровують тим же самим сортом (Колг. Укр., 1958, 7)]. приживити см. приживляти. приживитися см. приживлятися. приживлення спец. 1) приживление, разг. приживка [Через два тижні після окулі- 1 рування перевіряють, приживле ння вічок і ослаблюють обв'язку (Колг. Укр., 1958, 7)]; 2) приживание [Доброму приживленню і росту підсаджуваних дерев та захистові їх коріння від підмерзання зимою., сприяє мульчування (Колг. Укр.,, 1957, 2)]. приживлюваність, -ності спец. приживаемость. приживляння спец, приживление. приживляти, -ляю, -лявш, приживити, -живлю, -живиш спец, приживлять, приживить. приживлятися, -лявтьоя, приживитися, -живиться спец, приживляться, приживиться [Тепер хірурги вводять під шкіру голови на місце кісткових дефектів пластмасові вставки, які добре приживляються (Наука і життя, 1959, 2)]. прижилий 1) разг. прижившийся; 2) спец. приживившийся. прижимати, -маю, -маєш, прижати, -жму, -жмеш редк. прижимать, прижать [Він учора ляльок бачив, таких, що вимовляють «тато» й «мамо», як добре пучками прижати (Вовч.у, Ходи, тебе я помилую, Прижму до серця — поцілую... (Котл.)]. прижиматися, -маюся, -маєшся, прижатися, -жмуся, -жмешся редк. прижиматься, прижаться. прижити см. приживати. прижитий разг. прижитбй, прижитый. прижитися см. приживатися. прижиттєвий, прижиттьовйй прижизненный. прижмурений прищуренный, сощуренный; прижмуренный [Його довгасті прижмурені очі дивляться з добродушною насмішкою (Л. Укр.)]. Ср. прижмурювати. прижмурити см. прижмурювати. прижмуритися см. прижмурюватися. прижмурювати, -рюю, -рюєш, прижмурити, -рю, -риш прищуривать, прищурить, сощуривать, сощурить, (реже) прижмуривать, прижмурить [Він наливає собі вино, прижмурює око і ловить червоне світло у склянці (Коцюб.); Катя хитро й капризно прижмурила очі (Козач.)]. прижмурюватися, -рююся, -рюєшся. прижмуритися, -рюся, -ришся прищуриваться, прищуриться, сощуриваться, сощуриться, (реже) прижмуриваться, прижмуриться [А очі в неї почали прижмурюватись (Вовч.); Доктор Гальванеску спинився і хитро прижмурився (Смол.); Сміх вирвався врешті, і прижмурилось сонце (Коцюб.)]. прижовкати, -кає, прижовкнути и прижовкти, -кне слегка желтеть, слегка пожелтеть [Шумить під вітром посадка, де-не-де вже прижовкаючи по-осінньому (Гонч.)]. прижовклий слегка пожелтевший, слегка пожелтелый [На., хустині біліє купка дрібненького прижовклого насіння баклажанів (Козач.)]. прижовкнути, прижовкти см. прижовкати. прижухлий прижухший, прижухлый [Сніг лишився тільки в ярах та вибалках — ніздрюватий, завіяний порохом, прижухлий (Шиян)]. прижухнути, -не прижухнуть [Після кількаденного свисту таврійського сироко при- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)