Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

при
352
при
мене була (Тесл.)]; в і н прийняв цю
г^пу для нього пропозицію он
принял это лестное для него- предложение;
йому дуже ~на оцінка його
роботи он польщён оценкой его
работы.
приємність, -пості приятность; (о чувстве
довольства от приятных ощущений —
обычно) удовольствие [Гашіца, спершись на
бочку, не спускала ока зі свого милого,
немов розкошувала його приємністю (Ко-
цюб.)]\ з ~шстю с удовольствием
[Пахощами було сповнене повітря.., і не один
пішоход зупинявся тут і стояв хвилину чи
дві, з приємністю вдихаючи ті пахощі
(Шиян)]і знаходити *^ть в чому
находить удовбльствие в чём; робити,
зробити ^ть доставлять, доставить
удовбльствие [Прокатов поважав Жученка,
як старшого солдата, і зробити приємність
йому вважав за свій товариський
обов'язок (Де і Левада)].
приємно 1) нар. приятно; симпатично,
располагающе; лестно [Перший свіжий
димок дуже приємно залоскотав у носі
(Н.-Лев.)]; 2) предик, приятно, разг. любо;
лестно [Йому так приємно, що все таке
гарне (Коцюб.); Йому приємно, що костюм,
безперечно, викликав щире захоплення в
його друга (Донч.)]. Ср* приємний.
прижати см. прижимати.
прижатися см. прижиматися.
приживалка редк. приживалка [Сидять
приживалки. Ревуть домочадці (Бажан)].
приживаність, -ності спец. приживаемость.
приживання спец. приживание [Жадібно
ловив [Захар] потім слова про історію
рослини, про зону її розповсюдження, про
приживання її в суворих кліматичних
умовах півночі країни (Ле)].
приживати, -ваю, -ваєш, прижити, -живу,
-живеш разг. приживать, прижить [От
живе молодий князь із своєю жінкою рік
і другий. На третій рік прижили вони собі
сина (народна казка)].
приживатися, -ваюся, -ваєшся, прижитися,
-живуся, -живешся 1) разг, приживаться,
прижиться [Хлопчак прижився між бійців.
Швидкий, в'юнкий, як річка гір (Нех.)\
Тяжко буває боротися проти якогось
недоречного слова у пісні, коли вона,
піднесена на крилах мелодії, раптом
«приживеться» в масовому репертуарі (Мист.,
1956, 4)]; 2) (о растениях) спец. приживаться,
прижиться [Дерева зараз же після садіння
.незалежно від вологості грунту, щоб вони
краще приживались і росли, поливають
за нормою 3—4 відра води під кожне з них
(Колг. Укр., 1957, 2); Близько 300 видів
екзотичних дерев і чагарників прижилися
у Феофанії (Веч. Київ, 1958, XI)]; 3) спец.
приживляться, приживиться, разг.
приживаться, прижиться [Дички, на яких
заокуліровані вічка не прижилися, пере-
окуліровують тим же самим сортом (Колг.
Укр., 1958, 7)].
приживити см. приживляти.
приживитися см. приживлятися.
приживлення спец. 1) приживление, разг.
приживка [Через два тижні після окулі-
1 рування перевіряють, приживле ння вічок
і ослаблюють обв'язку (Колг. Укр., 1958,
7)]; 2) приживание [Доброму приживленню
і росту підсаджуваних дерев та захистові
їх коріння від підмерзання зимою., сприяє
мульчування (Колг. Укр.,, 1957, 2)].
приживлюваність, -ності спец.
приживаемость.
приживляння спец, приживление.
приживляти, -ляю, -лявш, приживити,
-живлю, -живиш спец, приживлять, приживить.
приживлятися, -лявтьоя, приживитися,
-живиться спец, приживляться, приживиться
[Тепер хірурги вводять під шкіру голови
на місце кісткових дефектів пластмасові
вставки, які добре приживляються (Наука
і життя, 1959, 2)].
прижилий 1) разг. прижившийся; 2) спец.
приживившийся.
прижимати, -маю, -маєш, прижати, -жму,
-жмеш редк. прижимать, прижать [Він
учора ляльок бачив, таких, що вимовляють
«тато» й «мамо», як добре пучками
прижати (Вовч.у, Ходи, тебе я помилую,
Прижму до серця — поцілую... (Котл.)].
прижиматися, -маюся, -маєшся, прижатися,
-жмуся, -жмешся редк. прижиматься,
прижаться.
прижити см. приживати.
прижитий разг. прижитбй, прижитый.
прижитися см. приживатися.
прижиттєвий, прижиттьовйй прижизненный.
прижмурений прищуренный, сощуренный;
прижмуренный [Його довгасті прижмурені
очі дивляться з добродушною насмішкою
(Л. Укр.)]. Ср. прижмурювати.
прижмурити см. прижмурювати.
прижмуритися см. прижмурюватися.
прижмурювати, -рюю, -рюєш, прижмурити,
-рю, -риш прищуривать, прищурить,
сощуривать, сощурить, (реже)
прижмуривать, прижмурить [Він наливає собі вино,
прижмурює око і ловить червоне світло
у склянці (Коцюб.); Катя хитро й капризно
прижмурила очі (Козач.)].
прижмурюватися, -рююся, -рюєшся.
прижмуритися, -рюся, -ришся прищуриваться,
прищуриться, сощуриваться, сощуриться,
(реже) прижмуриваться, прижмуриться
[А очі в неї почали прижмурюватись (Вовч.);
Доктор Гальванеску спинився і хитро
прижмурився (Смол.); Сміх вирвався врешті,
і прижмурилось сонце (Коцюб.)].
прижовкати, -кає, прижовкнути и прижовкти,
-кне слегка желтеть, слегка пожелтеть
[Шумить під вітром посадка, де-не-де вже
прижовкаючи по-осінньому (Гонч.)].
прижовклий слегка пожелтевший, слегка
пожелтелый [На., хустині біліє купка
дрібненького прижовклого насіння баклажанів
(Козач.)].
прижовкнути, прижовкти см. прижовкати.
прижухлий прижухший, прижухлый [Сніг
лишився тільки в ярах та вибалках —
ніздрюватий, завіяний порохом, прижухлий
(Шиян)].
прижухнути, -не прижухнуть [Після
кількаденного свисту таврійського сироко при-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)