Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 354 при (Вирг.); За годину циганча вже призвичаїло- І ся до білої хатки за кладовищем і з дзвінким реготом гралося з кудлатим собакою (Тулуб)] Слух поволі призвичаювався до тиші довкола і починав уже ловити дрібні, ледве чутні звуки (Смол.); Степан: Ну, як вам на новому місці? Звикли вже? Призвичаїлися? (Собко); Байтурсу- нов призвичаївся до темряви в печері і почав роздивлятись (Десн.); Хлоп'ята вже А призвичаїлись швидко збирати жуків (Донч.у, Марія і Катерина за роки війни так призвичаїлися до коси, що, не кожен чоловік брався з ними змагатися (Жур.)]; гатися до ролі входить, войтй в роль. призвйчити см. призвичаювати. призвйчитися см. призвичаюватися. призвідник, призвідець, -дця, призвідця зачинщик, разг. затейщик, фам. закопёрщик, разг. уст. заводчик [— Видавай призвідни- ківі — крикнув Щорс (Скляр.); Пан Жол- кевський.. вимагає віддати йому артилерію всю і корогви з клейнодами, та ще й призвідців бунту цього^ (Ле); Щербак, киваючи арештованим на Моргуненка: Ось він, ваш призвідця... Довго ж ми за ним охотились! (Гонч.)]. призвідниця зачинщица; затейщица; закопёрщица; заводчица [Ти ж знаєш наших веселух іздална: Мокріша, Векла, Ґаночка, Тетяна... Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирг.)). Ср. призвідник. призвідця см. призвідник. при звістка уст. і редвёстие; (примета того, что должно совершиться, книжн. — еще) предзнаменование; ^ка бурі предвестие бури. призводити, -джу, -диш, призвести, -веду, -ведёш приводить, привести, вести, повести; (к отрицательным результатам — ещё) доводить, довести [Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (Шиян); Рана загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (Скляр.); А є ц і й Панса: ..От бачиш, до яких думок призводити твоя упертість мусить Л. Укр.)]; г^ти, «^ ти до збитків вводить, ввести в убыток. призволення уст. позволение, книжн. уст. изволение [А н т о н і о: ..Мій корабе ь до ваших послуг з господарем його.. Р і- ч а р д: Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення (Л. Укр.)]. призволити см. призволяти. призволитися см. призволитися. призволяти, -ляю, -лясш, призволити, -лю, -лиш уст. 1) предлагать, предложить; (обращаться к кому-нибудь с предложением сделать что-нибудь книжн. — ещё) призы вать, призвать [Є п і с к о п: ..Смертельний гріх оці твої прокльони, ще й в годину, коли тобі брати братерську поміч так гойни призволяють (Л. Укр.); Всі стали тихо, всяк свій спис Додолу похиляє. Гука герольд: «Король Едвард Шотландців призволяє.. Спокій ьернути краю..» (Л. Укр.)\; 2) (разрешать, допускать) позволять, по- I звблить [— Звідкіля Прийшов ти, друже,, до Кремля? — Звідтіль, де кайзаки кочують, Де душі муштрою муштрують, Як то їм цар наш призволя... (Бажан)]; 3) (снисходить) рит. уст. у ирон. соизволять, соизволить, соблаговолять, соблаговолить [Воєвода: Насправді, несподівана то честь, Клянусь вогнем, що найясніша пані Призволила назустріч вийти нам (Коч.)\. призволитися, -ляюся, -ляєшся, призволитися, -люся, -лишся разг. кушать, покушать; (пробовать разг. — ещё) отведывать, отведать; (есть, пить в своё удовольствие) разг. угощаться, угоститься [Прошу і вас призволитися! (Панч)]; шляйтеся! кушайте!, разг. отведайте!, уст. одолжайтесь! [Р у ф і н..: Але ж, кохані гості, призволяй- тесь! Ось тут вино... (Л. Укр.)]. * призвук призвук. прйзеленкуватий разг. зеленоватый. приземкуватий, (реже) призёмистий приземистый [Він вдався в батька: приземкуватий, широкоплечий, повільний (Грим.); Па другім ліжку лежав чоловік середніх літ, ..призёмистий, з оголеною бородою і обстриженим вусом (Фр.); Падають скошені осколками верхів'я молодих, приземкуватих дубків (Куч.); Через дорогу, напроти, стоїть Голубарева хата, — стара, приземиста, покрита зеленим мохом з півночі (Цюпа)]. приземкуватість, -тості приземистость. І приземлений 1) приземлённый [Літературна громадськість рішуче виступила проти своєрідного культу «маленької людини», про- •ти вузьких, приземлених масштабів у зображенні радянської дійсності (Літ. газ., 1959, VIII)]; 2) приземлённый. Ср. приземлювати 1—2. приземленість, -пості приземлённость. приземлення ав., спорт, приземление [Приземлення [вертольота] відбувається настільки плавно, що не відчуваємо моменту, коли колеса торкаються землі (Веч. Київ, 1958, III); Вони виконали грунові стрибки на точність приземлення (Веч. Київ, 1957, V)]. приземлити см. приземлювати. приземлитися см. приземлюватися. приземлювання де,, спорт, приземление. приземлювати, -люю, -люеш и приземляти, -ляю, -лясш, приземлити, -лю, -лиш 1) приземлять, приземлить [3 лісу вже вийшов цеп німців. Партизани, відкривши нищівний вогонь, приземлили їх, а потім перейшли в атаку (ІІІиян); Аж до хмари, аж до неба Хлопець носа задира. Ми гуртом доклали сили 1 хлопчину приземлили (Воскр.)]; 2) ав., спорт, приземлять, приземлить [Пілот приземлив літака, як завжди, впевнено, недалеко від будинку лабораторії (Собко)]. приземлюватися, -лююся, -люєшся и при- . землятися, -ляюся, -ляєшся, приземлитися, -люся* -лйшся ав., спорт., разг. приземляться і приземлиться [Але для того, щоб підійматися і приземлюватися, не можна було застосовувати ракету (Собко); Вже вечоріло, коли наш літак приземлився на аеродромі (Гонч.); Незабаром парашутисти почали приземлятися (Сміл.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)