Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 356 при положить [Один лицар: Ми просимо, щоб ви сами сказали, Хто має вам служить в которім танці.. Анна до моло- дежі: Що ж, станьте в ряд, я буду призначати (Л. Укр.)\ Вітровий: Як повернувся з армії, вибрали мене в правління і заступником голови призначили (Корн.); Поет: Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір. Муза: Ти, наче землемір, призначуєш границі для «музи-чарівниці»... (Л. Укр.); Тоді він призначив мені плату по десять, а далі по п'ятнадцять карбованців на місяць (Н.-Лев.); Дурненьким паннам здавалось, що сам бог споконвіку призначив полякам панство (Н.тЛев.); Д о л о н: Ми призначили, щоб я вернувся, поки зійде місяць (Л. Укр.)]. призпачатися, -чається 1) назначаться; (для какой-нибудь цели — ещё) предназначаться [Соснова живиця в народній медицині Західної України в стародавні часи призначалася для приймання всередину при туберкульозі легень (Наука і життя, 1956, 9); Драматичний твір, як відомо, у першу чергу і головним чином призначається для сцени (Літ. газ., 1953, XI)]; 2) страд, з. назначаться; определяться; предназначаться [Генеральний Прокурор СРСР призначається Верховною Радою СРСР на строк сім років (Конст. СРСР)]; ер. призначати. призначенець, -нця неодобр, назначенец. призначений 1) прич. назначенный; определённый; предназначенный; проченный; положенный [Семен Голубар.. був призначений начальником капітальних робіт дільниці (Ле); Лейтенант Камнев з'явився до капітана точно у призначений час (Собко); Він помагав мені розкласти речі в призначеній для мене кімнаті (Коцюб.)]; ер. призначати; 2) прил. определённый; (заранее назначенный) положенный; (условленный) урочный; ~на година положенный час; в г^ний чаев урочное время, в урочный час, в определённое время. призначення 1) (действие) назначение; определение; предназначение [Сьогодні Сакія закликали в контору заводу й інженер повідомив про призначення його майстром в другому кар'єрі (Ле)]; 2) (предмет) назначение; предназначение [П а н а щ є н- к о: ..Між іншим, сподіваюсь Вам привезти призначення з Москви На пост начальника будови (Дмитр.); Література виховує читача — в цьому її призначення (Смол.); Навіть той, хто в призначення вірить, Все ж трудитися мусить постійно (Фр.)]; місце ~ня место назначения; поїзд далёкого г^пя ж.-д. поезд дальнего следования. Ср. призначати. призначенство неодобр, казначейство [У листопаді 1920 року на V Всеросійській профспілковій конференції партія поставила питання про відмовлення від військових методів роботи в профспілках і про перехід до розгорнутої демократії: до виборності керівних органів замість кооптації і призначенства (Іст. КПРС)]. призначити см. призначати. призначуваний назначаемый; определяемый; предназначаемый [На вогневій несли варту призначувані офіцерами бійці обслуг (Гонч.)]. Ср. призначати. призначувати см. призначати. призов, -ву 1) (действие) призыв; 2) (лица, призванные на военную службу) призыв [Лінкоре, як я, відчуваючи грози, Зберуться незримі сьогодні на флоті Всі призови — юні і сиві матроси, Що стрічку носили твою в позолоті (Нагн.)]; ленінський г^в ленинский призыв [В партію йшли ті, хто був готовий віддати життя за справу соціалізму. Це був ленінський призов в партію (Віогр. Леніна)]. призовий1 призовой [Ті, що не зайняли призових місць, але виявили здібності і мали великий успіх, нагороджуються дипломами і подарунками (Мист., 1959, 1); «Тимур» був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл.)]. Ср. приз1. призовий2 призовой. Ср. приз2. призовний, призивнйй призывной [Він розповів, як прощався з батьком на призовному пункті (Куч.); Його приймали в Полтаві, у призивній комісії буї? і мій чоловік, а його батько (Янов.)]; г^ювнйй вік призывной возраст [Я досяг призовного віку вже після її [війни] закінчення (Смол.)]. призовник (род. призовника) призывник, призывной (сущ.) [Рівняючись праворуч, ідуть призовники (Важан)]. призор, -ру разг. редк. призор [Ніхто над тобою Призору не має, — Ти вільна, як птиця, Що в небі літає (Щог.); Костик трохи не з того часу, як став лазити, покинутий без призору батька-матері, ріс собі самотою (Мирн.)]. прйзриіі редк. презрительный [Довбня все не зводив з його свого призрого погляду (Мирн.)]. прпзрівати, -ваю, -ваєш, призрїтп, -рію, -рієш арх. призревать, призреть [Сильвестр: Я тебе нризрів, Ченцем зробив (Коч.)]. прйзро нар. разг. презрительно [Луценчиха прйзро окинула гурт очима і, плюнувши, зійшла з рундука (Мирн.); — Гм! — буркнув Кочура, та й губу закопилив так прйзро (Тесл.)]. призьба завалинка [Вони з насолодою посідали на призьбі перепочити (Смол.)]. приїдатися, -дається, приїстися, -їсться разг. приедаться, приесться [Кукурудзяний силос при згодовуванні навіть у великих кількостях не приїдається (Соц. тварин., 1956, 2); Один хліб приїдається (Ном.); Приїлася садовина, заманулося сахару чи булки (Васл); На жаль, в багатьох виставах ми бачимо одні й ті ж самі мізансцени, трюки, сіренькі оформлення, що приїлися глядачам (Мист., 1956, 4)]. приїжджа 1) прил. см. приїжджий 1; 2) (род. приїжджої) сущ. приезжая [Приїжджа невимушено, щиро засміялася (Минко)]. приїжджати, -джаю, -джаєш и приїздити, -їжджу? -їздиш, приїхати, -їду, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)